Нефедов Ю.О., Кондратьєв В.О.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

ПРОБЛЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАХИСТУ АВТОРСЬКИХ ПРАВ У ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКЛАДІВ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА

Розвиток ринкової економіки в Україні потребує постійного і безперервного удосконалення та корегування законодавства з усіх напрямів правового регулювання, а особливо з питань захисту авторських прав у сфері ресторанного бізнесу.

Актуальність посилення захисту авторського права і суміжних прав обумовлено зміною суспільних відносин та потреб людей, зростанням вимог щодо їх задоволення, поглиблюється світова інтеграція, змін зазнає політична та економічна ситуація всередині країни, а також інтенсивним зростанням вартості об'єктів інтелектуальної власності, неправомірне використання яких дозволяє одержувати значні доходи. Ця проблема ускладнюється тим, що такі неправомірні дії часто залишаються поза контролем відповідних органів. Великі прибутки, одержувані від неправомірного відтворення і використання об'єктів авторських і суміжних прав, породжують корупцію у сфері захисту авторських прав та сприяють зниженню ефективності державного контролю за зазначеними процесами [1, с. 483, 484].

Метою цієї роботи є визначення основних способів порушення авторських прав у ресторанному бізнесі.

Проблемами порушення авторських та суміжних прав досліджували такі вчені як Апопій В. В., Башнянин Г. І., Вовчак О. Д., Корягін М. В., Манцова І.В., Сурмак В. В., Черній М. Я. та ін.

Відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону України «Про авторське право і суміжні права», майнові права автора мають визначений законом строк дії – вони діють протягом життя автора та 70 років після його смерті і починається цей відлік з 1 січня року, наступного за роком смерті автора чи останнього зі співавторів, крім випадків, передбачених законом.

На сьогодні найпоширенішими порушеннями авторського права у закладах ресторанного господарства є правопорушення, пов'язані з незаконним використанням виключних майнових прав авторів творів та незаконне розповсюдження музичних творів. Так, прикладом зазначених порушень авторського права є оприлюднення їх у кафе, барах, ресторанах за плату чи без такої (без сплати закладом роялті). [2, с. 3].

У музичного твору, який публічно виконується, є автор музики, а в записаного твору – є виробник фонограми і виконавець. Музичний твір і права на нього відповідно до чинного законодавства виникають не з моменту його реєстрації, а з моменту його створення. Отже, відсутність зазначення в протоколі прізвища суб'єкта інтелектуальної власності є порушенням його авторських прав, що має бути формальною підставою для застосування санкції за такі правопорушення.

Відсутність у виконавців музичних творів, які вони виконують у закладах ресторанного господарства, чітко визначеного репертуару затвердженого керівництвом цього закладу, призводить до того, що автор як потерпілий суб'єкт не знає, коли і де його права порушуються. Для того щоб висунути вимоги щодо припинення правопорушення чи відшкодування завданих збитків, власник прав повинен володіти інформацією, в яких саме підприємствах ресторанного господарства використовуються належні йому твори. Проте на практиці проконтролювати кожний існуючий в Україні заклад, в якому можуть публічно використовувати твори, дуже важко, а інколи і не можливо [3, с. 27].

Публічне виконання творів відбувається шляхом декламації, гри, співу та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до звичайного кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і у один і той же самий час, або в різних місцях і у різний час. Такі дії можуть відбуватися під час проведення будь-яких концертів, свят, приватних заходів тощо.

Але жодним нормативним документом складання та затвердження певного репертуару виконавців, які працюють і подають музичні твори у закладах ресторанного господарства, не передбачено.

Наприклад, сліди порушення авторського та суміжного права у театрах, можна відстежити шляхом аналізу відображення їх у таких документах як у програмах концертів, рекламних оголошеннях, афішах, прейскурантах, а також у показаннях свідків та осіб, які скоїли злочин, у технічних засобах, що використовувалися правопорушниками [4, с. 137-138]. Отже, відстежити наявність порушення авторських прав композиторів, поетів та виконавців музичного твору, можливо тільки за наявності складеного відповідним чином та затвердженого репертуару пісень, що будуть виконуватися у певному закладі ресторанного господарства.

Наявність затвердженого репертуару дає можливість визначити розмір гонорару автора, сприятиме більш дієвому контролю за діяльністю закладів ресторанного господарства щодо захисту авторських прав та забезпечить можливість авторам творів, права яких було порушено, подати позов щодо стягнення компенсації за порушення авторських прав.

У сучасних умовах економічного та соціального розвитку країни, компенсація є одним із поширених цивільно-правових способів захисту авторських та суміжних прав. Незважаючи на свою новизну, даний спосіб захисту авторських прав вже набув досить значної популярності. Завдяки тому, що позивач не зобов'язаний обґрунтовувати ані наявність будь-яких збитків, ані заявлений розмір компенсації, оскільки це відноситься до компетенції суду, і будь-який автор, права якого було порушено, повинен лише подати позов. У кожному з випадків розмір компенсації, що стягується з відповідача залежить від об'єкта, права на який порушено, території порушення та дій, якими порушуються права [5, с. 460-461].

Судова практика з питань захисту прав виконавців творів від неправомірного використання їх прав доволі різноманітна. Так останнім часом в ресторанах України почастішали випадки конфіскації судом музичного обладнання за нелегальне публічне виконання фонограм. Одним з них став випадок у червні 2011 року в м. Одесі. Приморський суд ухвалив рішення конфіскувати апаратуру у відомому ресторані міста. Підставою для такого рішення стала перевірка державного інспектора з питань інтелектуальної власності, в ході проведення якої з'ясувалося, що заклад незаконно, без укладання договору з уповноваженою організацією колективного управління, використовує фонограми та зафіксовані у них виконання. Незважаючи на вимоги Закону України «Про авторське право і суміжні права» про обов'язок укладання відповідного договору, директор закладу продовжувала здійснювати комерційну діяльність без виплати винагороди, тобто фактично займалася публічним піратством. Вона також не реагувала на винесені їй попередження, наслідком чого став візит державного інспектора.

За результатами розгляду справи, крім призначення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, суд постановив конфіскувати на користь держави всю музичну апаратуру (два плазмових телевізори, два музичних центри та три акустичних колонки), за допомогою якої здійснювалося незаконне публічне виконання[6].

Таким чином, незважаючи на складність доведення порушення майнових та особистих немайнових прав авторів у закладах ресторанного господарства, в Україні вдосконалюється інститут адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері інтелектуальної власності, що виступає гарантом виконання органами влади своїх повноважень.

Найбільш доцільним елементом забезпечення захисту авторських прав у закладах ресторанного господарства ми вважаємо складання та затвердження певного репертуару творів, що будуть виконуватися у цих закладах, що забезпечить можливість нарахування гонорарів авторам та дієвий контроль за захистом авторських прав з боку керівництва закладу ресторанного господарства.

Література:

1. Сурмак В. В. Принципи та деякі аспекти захисту авторського права в України на сучасному етапі // АЛЬМАНАХ ПРАВА. Основоположні принципи права як його ціннісні виміри. Науково-практичний юридичний журнал. Випуск 3. - К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2012. - 492 с. - с. 483-486.

2. О. Стефан, Дещо до питання про порушення у сфері авторського //Теорія і практика інтелектуальної власності. Науково-практичний журнал. Випуск 6. – К.: Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності Академії правових наук України, 2009. – 107 с. – с. 3-14.

3. І.В. Манцова Адміністративна відповідальність у сфері інтелектуальної власності // Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія «юридичні науки». 2012. – № 2 (3). – 130 с. – с. 25-29.

4. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ Випуск 42. – X: Харківський національний університет внутрішніх справ, 2008. – 344 с, с.

5. В.А. Рекун, О.А. Теличко. Захист порушених суміжних прав на виконання творів // Митна справа. Науково-аналітичний журнал / ФОП (ГШ) Шерман М.Д. 2013, №2 (86), Ч.2. К.1. – 505 с, с. 457-462.

6. В украинских ресторанах могут конфисковать музьїкальное оборудование – [Електронний ресурс] – Режим доступу http://www.restorator.ua/100773/?