Право/8.
Конституційне право
Безпальча О.О.
Національний авіаційний
університет, Україна
Науковий
керівник: к.ю.н., доцент Юринець Ю.Л.
СУТНІСТЬ ТА СОЦІАЛЬНЕ
ПРИЗНАЧЕННЯ ВИБОРІВ
Вибори
є найбільш поширеною формою прямого народовладдя і, на відміну від інших його
форм постійно і періодично застосовуються у більшості країн світу. У світовій
практиці шляхом виборів формуються як державні інституції (парламенти, посади
глав держав, іноді уряди, судові органи), так і представницькі органи місцевого
самоврядування.
Вибори
в органи влади становлять серцевину демократичного політичного процесу і є
закономірним результатом процесу історичного пошуку суспільством кращої моделі
формування і функціонування держави. Сьогодні демократичні вибори в органи
державної влади стали природним процесом у політичному житті багатьох країн
світу. Вони являють собою спосіб формування органів влади і керування за
допомогою вираження за визначеними правилами (відповідно до виборчої системи)
політичної волі громадян. Унаслідок виборів обрані кандидати наділяються
владними повноваженнями. Вибори використовуються у різних демократичних
організаціях: партіях, профспілках, добровільних асоціаціях, кооперативах,
акціонерних товариствах тощо. У цій главі йдеться головно про вибори в масштабах
держави, усієї політичної системи.
Вибори
завжди пов’язані з голосуванням. Однак при всій близькості цих понять вони
мають й істотні відмінності. Вибори звичайно розуміють як закріплений у
конституції та інших законах відносно регулярний, періодичний процес обирання
складу органів держави. А голосування не завжди пов’язане з виборами. Воно
використовується у різних формах прямої демократії: у референдумах,
опитуваннях, прийманні колективних рішень на зборах і та ін.. [2].
Політичні
вибори - це не тільки безпосереднє голосування, а й широкий комплекс заходів і
процедур щодо формування керівних органів у державі. Головними серед них є [3]:
· Призначення виборів та визначення
дати їх проведення;
· Визначення меж виборчих округів
та виборчих дільниць;
· Створення виборчих
комісій (Центральної, окружної, дільничних);
· Складання списків
виборців;
· Висування і реєстрація
кандидатів;
· Проведення передвиборної
агітації;
· Голосування та підрахунок
голосів;
· Оголошення ведення в разі
необхідності повторного голосування чи повторних виборів
Вибори
виконують такі функції:
1) легітимізація влади;
2) реалізація народного і
національного суверенітету. При цьому постає питання: чи передається шляхом
виборів народний суверенітет? У науці конституційного права вироблено підхід,
відповідно до якого народний суверенітет невідчужуваний, а в результаті виборів
передається лише право на його реалізацію в установлених конституцією межах та
протягом строку, на який обрано орган чи посадову особу;
3) забезпечення
стабільності, поступовості та наступності існування влади;
4) селекція політичних
керівників з огляду на їх попередню політичну діяльність;
5) формування і вираження
суспільної думки.
Як
зазначає німецький державознавець Г. Майєр, вибори у загальнонаціональному
масштабі - це наймасовіший процес, який знає право. Цим зумовлено
різноманітність критеріїв, за якими можна класифікувати вибори [1].
Соціальне призначення виборів відображається в їх функціях. Бебик М В.
виділяє такі найважливіші функції виборів в демократичних системах [3]:
1. Вибори є
головною формою прояву суверенітету народу, його політичної ролі як джерела
влади. За допомогою виборів забезпечується участь громадян у формуванні
представницьких, законодавчих, виконавчих і судових органів влади, оскільки
саме в результаті виборів обрані народом кандидати наділяються владними
повноваженнями. Для багатьох громадян вибори є єдиною формою їх реальної участі
в політиці.
2. У зв'язку
з цим у демократичному суспільстві вибори є одним з найважливіших інститутів
легітимізації існуючої політичної системи і політичного режиму. Сам факт участі
громадян у виборах зазвичай означає прийняття ними даного типу політичної
системи, політичного режиму, правил формування органів влади незалежно від
ставлення населення до конкретних посадових особам, уряду і правлячим партіям.
3. Вибори є
найважливішим каналом подання в органах влади інтересів різних соціальних груп.
У період виборів створюються найбільш сприятливі можливості для усвідомлення
громадянами своїх інтересів і включення їх у виборчі програми партій, рухів та
окремих депутатів. Виборча кампанія активізує процес усвідомлення громадянами
своїх інтересів, а кандидати у депутати, прагнучи отримати масову підтримку
населення, стають особливо сприйнятливі до запитів і побажань виборців. І хоча
депутати після перемоги на виборах нерідко забувають про свої обіцянки, в
розвинених демократичних країнах депутатський корпус все-таки орієнтується на
запити своїх виборців і свої зобов'язання. Таким чином за результатами виборів
соціальні інтереси населення отримують своє представництво в органах влади.
4. Вибори це
спосіб зміни політичних еліт, передача влади від одних людей до інших мирним
демократичним шляхом через волевиявлення народу. У результаті виборів
оновлюється склад правлячої політичної еліти та опозиційної еліти, змінюється
політична вага партій та їх представників, створюється можливість входження в
правлячу політичну еліту громадян.
5. У процесі
виборів відбувається політична соціалізація населення, розвиток його політичної
свідомості та політичної участі. У
ході виборчого процесу різко розширюється потік політичної інформації і
пропаганди, активізується різноманітна політико-освітня робота, концентрується
увага людей на актуальних політичних проблемах та альте6рнатівних шляхах їх
вирішення. Тому в цей період громадяни особливо інтенсивно засвоюють політичні
цінності та норми, набувають політичні навички та досвід.
Отже, можна
стверджувати, що демократична держава визначається рівнем розвитку
народовладдя, тобто тим, наскільки встановлені процедури виявлення та
здійснення волі народу можуть реально впливати на управління справами держави й
суспільства. Безпосередня участь громадян у здійсненні державної влади – пряме
народовладдя є саме такою формою, яка забезпечує найбільший рівень впливу
народу на діяльність державних структур. Одним із проявів прямого народовладдя
в нашій країні є вибори. Термін «вибори» означає процес, у результаті якого
певна спільність людей, почасти організована у політичне об’єднання, шляхом
голосування формує державний орган чи заповнює вакантну виборну посаду.
Утворені в результаті виборів органи або обрані посадові особи набувають права
під час виконання своїх функцій виступати від імені певної спільноти людей і
наділяються повноваженнями приймати загальнообов’язкові рішення.
За допомогою
виборів формується значна частина органів державної влади та органів місцевого
самоврядування. Інакше кажучи, саме завданням виборів, що є формою
безпосереднього народовладдя, одержуються можливості функціонування на законних
підставах органів представницької демократії [4].
Література