Право/8. Конституційне право

Манукян А.Ж.

Національний авіаційний університет, Україна

Науковий керівник: к.ю.н., доцент Юринець Ю.Л.

ГАРАНТІЇ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА

Права і свободи людини і громадянина – це правові можливості (надбання), необхідні для існування і розвитку особи, які визнаються невід’ємними, мають бути загальними і рівними для кожного, забезпечуватись і захищатись державою в обсязі міжнародних стандартів, так стверджує О.В. Петришин [4, c.134].

Гарантії прав і свобод людини і громадянина - це умови та засоби, що забезпечують ефективну реалізацію прав і свобод кожною людиною і громадянином. Тобто важливим засобом захисту прав та свобод людини і громадянина є гарантії [2].

Під гарантіями прав та свобод людини і громадянина розуміється система загальних і спеціально юридичних засобів та інститутів, спрямованих на створення умов для реалізації прав людини, а також забезпечення їх всебічної охорони та захисту від порушень.

Питання прав та свобод людини і громадянина на сьогодні є найважливішою проблемою внутрішньої та зовнішньої політики усіх держав світової співдружності. Саме стан справ у сфері забезпечення прав і свобод особи, їх практичної реалізації є тим критерієм, за яким оцінюється рівень демократичного розвитку будь-якої держави і суспільства в цілому [3].

Найвищою гарантією прав і свобод людини і громадянина є конституційний лад України, заснований на неухильному дотриманні Конституції України та законів України, приписах природного права та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права.

У Розділі II Конституції України закріплюються права і свободи людини і громадянина в Україні. У юридично-навчальній літературі, існує декілька класифікацій конституційних прав і свобод, але суттєво вони не відрізняються. Таким чином, права та свободи людини і громадянина можна умовно поділити на декілька розділів (за сферами суспільного життя):

1. Особисті права громадян України - "це права, що передбачені для задоволення особистих потреб, інтересів людини". [7, с.7]

2. Політичні права - "передбачені для забезпечення можливості участі в здійсненні народовладдя, участі в управлінні державними суспільними справами". [7, с.7]

3. Економічні права - "використання їх дає можливість особистості реалізувати себе, отримати економічну незалежність через створення матеріальних і духовних благ та їх розподіл, задовольнити побутові чи інші потреби". [7, с. 8]

4. Соціальні та культурні права - "надають можливість брати участь в розподілі матеріальних та суспільних благ, гарантують безпеку для життя і здоров'я, вільний шлях до духовних цінностей, передбачують можливість задоволення культурних потреб та їх розвитку"[7, с. 9].

Таким чином, права і свободи людини й громадянина, закріплені в Конституції України, їх широта, реальність, гарантованість виражають не тільки фактичний та юридичний статус особи у суспільстві, а й суть діючої в країні демократії, соціальні можливості, закладені в самому суспільному ладі. Вони - показники зрілості суспільства, його досягнень, своєрідна "візитна картка". Увесь арсенал громадянських, економічних, соціальних, політичних і культурних прав, свобод та обов'язків має служити дальшому розвитку демократії й соціальному прогресові України [5].

Згідно з принципом гарантованості прав і свобод людини і громадянина закріплення найважливіших з них у Конституції України здійснюється одночасно з фіксацією відповідних гарантій як безпосередньо в статтях Конституції, так і в чинному законодавстві.

Суб'єктом, на якого покладаються обов'язки щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, є держава. Роль держави як головного гаранта прав і свобод людини і громадянина випливає зі змісту статей 3, 22, 42, 49, 51, 53 та інших статей Конституції України [1], і ця функція реалізується за допомогою різних правових засобів через усю систему органів державної влади.

Особливе місце в цій системі посідає Президент України - гарант прав і свобод людини і громадянина (ст. 102 Конституції України).Також важливу роль у гарантуванні прав і свобод людини і громадянина в правовій державі відіграють суди.

Правова держава - це держава, влада якої має певні межі, встановлені конституцією, і саме суд виступає важливою гарантією дотримання цих меж. Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом [6].

Отже, права і свободи людини і громадянина потребують не тільки захисту, але й охорони, зокрема через систему правоохоронних органів, які забезпечують охорону громадського порядку, державну безпеку і т.д. та органів оборони держави, які забезпечують захист держави від зовнішнього нападу.

Література

1. Конституція України: чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 5 вересня 2012р.: (ОФІЦ.ТЕКСТ). – К.:ПАЛИВОДА А.В., 2012. – 64 с.

2. Загальна декларація прав людини [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_015.

3. В.В. Копейчиков Основи Конституційного права України / В.В. Копейчиков. - К.: ЮРінком, - 1997. - 205с.

4. Загальна теорія держави і права / За ред. М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченка, О.В. Петришина. – Х.: Право, 2002. –428 с.

5. Конституційне право України, друге видання, виправлене й доповнене, за ред. Проф. В.Ф. Погорілка. - К.:Наукова думка, 2000. – 658 с.

6. Кравченко В.В. Конституційне право України: Навч. посіб. - 4. вид., випр. та доп / В.В. Кравченко. - К.: Атіка, 2006. - 568 с.

7. Луняк М.О. Конституційне право України, Лекційний курс та навчально-методичні матеріали / М.О. Лукян. – Ніжин: Наукова думка. - 2001. – 323 с.