Право/8. Конституційне право

Ярошук М.О.

Національний авіаційний університет, Україна

Науковий керівник: к.ю.н., доцент Юринець Ю.Л.

ВИБОРИ ТА ВИБОРЧА СИСТЕМА В УКРАЇНІ

Ст. 69 Конституції України зазначає, що в Україні народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії [1]. Вибори є способом формування вищих органів влади України шляхом голосування. В нашій державі за допомогою виборів громадяни обирають такі виборні органи і посади: Верховну Раду України, Президента України, обласні, районні, міські, селищні та сільські ради, міських, сільських і селищних голів. Правовою базою виборчого права в нашій державі є Конституція України, Закони України «Про вибори народних депутатів України», «Про вибори депутатів місцевих рад і сільських, селищних, міських голів», «Про вибори Президента України», «Про вибори у Верховну Раду Автономної Республіки Крим».

Для того, щоб громадяни здійснювали своє волевиявлення через вибори, повинен існувати певний спосіб організації та проведення цих виборів, зафіксований у юридичних нормах, тобто порядок, за яким рішення виборців трансформуються у владні повноваження.

Виборча система має забезпечувати:

ü результативність виборів – гарантувати обрання у визначенні законодавством терміни конституційної більшості від складу парламенту із тим, щоб він міг розпочати свою роботу;

ü ефективність виборів – проведення результативних виборів у межах передбачених і виділених коштів;

ü структурування нового складу парламенту, без чого не можливе формування стійкої парламентської більшості, відповідальної за стан державного управління. В умовах неструктурованого суспільства, яким нині і є українське суспільство, виборча система має забезпечити повну структуризацію парламенту, створення у ньому парламентської більшості, швидкість утворення якої, а головне її стійкість і продуктивність, насамперед залежать від кількісного і якісного складу депутатських фракцій та їх загальної кількості у парламенті. Це буде сприяти політичній стабільності в країні та працездатності парламенту;

ü професіоналізм, порядність, чесність, відповідальність парламентарів перед виборцями, що є важливим чинником забезпечення політичної стабільності і утвердження повноцінної демократії у суспільстві;

ü формування професійного парламенту, здатного у повному обсязі реалізовувати ті завдання, які на нього покладенні Конституцією України;

ü адекватність представництва виборців у парламенті як окремими депутатами, так і депутатським корпусом загалом, достатність представництва політичних меншин;

ü усвідомлення більшістю виборців безпосередніх наслідків власного волевиявлення і довіра до результатів голосування[2].

Існують певні типи виборчої системи, які залежать від низки елементів:

1) кількісного критерію визначення результату виборів (переможця визначають більшістю голосів чи пропорційним представництвом);

2) типу виборчих округів (одномандатні чи багатомандатні);

3) форми висування кандидатів і способів голосування;

4) типу виборчого списку[3].

Виділяють такі типи виборчих систем, як: мажоритарну, пропорційну і змішану (мажоритарно-пропорційну).

Мажоритарна виборча система - виборча система, згідно з якою переможцем є той кандидат, котрий набрав встановлену законом більшість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.

Залежно від того, як визначається більшість голосів, необхідних для обрання кандидата, розрізняють:

· мажоритарну систему абсолютної більшості;

· мажоритарну систему відносної більшості;

· мажоритарну систему кваліфікованої більшості.

Пропорційна виборча система - система, за якої мандати розподіляються між списками політичних партій пропорційно до кількості отриманих голосів.

Змішана виборча система — процедура проведення виборів, яка охоплює елементи як мажоритарної, так і пропорційної виборчих систем [3]. Сьогодні більш ніж як у двадцяти країнах світу застосовується змішана виборча система. Використання такої виборчої системи є показником того, що у державі відбувається пошук та становлення нових виборчих систем.

Відомі кілька підвидів змішаної виборчої системи. В одних випадках пріоритетною є мажоритарна система виборів, у других – пропорційна, у третіх – вони врівноважені, в четвертих – для виборів різних органів державної влади використовуються різні види системи.

Правовою основою застосування змішаної виборчої системи в Україні на сьогодні є Закони України "Про вибори народних депутатів України" від 17 листопада 2011 року, "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" від 10 липня 2010 року[4].

Строки проведення виборів у Конституції та новому виборчому законодавстві України визначено так:

1. Вибори Президента України:

- чергові проводяться із закінченням конституційного строку повноважень Президента України (в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень Президента України - ст. 103 Конституції України);

- позачергові проводяться із достроковим припиненням повноважень Президента України (в період дев'яноста днів з дня припинення повноважень - ст. 103 Конституції України).

2. Вибори народних депутатів України:

- чергові відбуваються в останню неділю березня останнього року повноважень Верховної Ради України, а виборчий процес розпочинається за 120 днів до дня виборів. Центральна виборча комісія оголошує про початок виборчого процесу не пізніше ніж за 125 днів до дня виборів;

- позачергові відбуваються в останню неділю шістдесятиденного строку з дня опублікування указу Президента України про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України.

3. Місцеві вибори, перші призначаються не пізніш як за 120 днів до дня виборів, а початок їх виборчого процесу оголошується не пізніш як за 90 днів:

- чергові призначаються не пізніш як за 120 днів до дня виборів, а їх виборчий процес розпочинається за 90 днів до дня виборів;

- позачергові призначаються не пізніш як за 70 днів до дня виборів, а їх виборчий процес розпочинається за 60 днів до дня виборів;

- повторні проводяться в останню неділю шістдесятиденного строку з дня оприлюднення територіальною виборчою комісією рішення про їх призначення;

- проміжні проводяться в останню неділю шістдесятиденного строку з дня опублікування рішення про призначення виборів.

Отже, вибори як форма народного волевиявлення є одним із способів формування народом органів державної влади та місцевого самоврядування або інших інститутів. Це стосується насамперед формування представницьких органів законодавчої влади - парламентів, інституту президента, органів місцевого самоврядування. Вибори це спосіб формування представницьких органів. Порядок виборів передбачений правовими нормами, які в сукупності становлять виборче право.

Література

1. Конституція України [Електронний ресурс]: від 28.06.1996 року. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254

2. Глодя К. Окремі аспекти вдосконалення вітчизняної законодавчої бази виборчого процесу [Текст]: К. Глодя. – К. : Науковий вісник, 2009р.

3. М. Гетьманчук Політологія: Навч. Посібник / М. Гетьманчук, В. Харченко, О. Мороз та ін. - Л: В-тво НУ «Львівська політехніка»,2004.–280с.

4. Шаптала Н. К. Конституційне право України: [навч. посіб.] / Н. К. Шаптала, Г. В. Задорожня – Запоріжжя: Дике Поле, 2012. – 479 с.