Михальська Ю.А.

науковий кореспондент лабораторії психології навчання імені І.О.Синиці Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України

м. Київ, Україна

Психологічний аспект взаємодії медичного персоналу з хворими

Важливу роль при обходженні з хворим має взаємодія між медичним персоналом та пацієнтом. На загальний стан хворого великий вплив має ставлення до нього медичного працівника.

Необхідно вивчати проблему взаємодії хворих в лікувальних закладах. Ці проблеми неодноразово піднімались в медико-психологічних дослідженнях І.Є. Вольпера, Б.Д. Карвасарського, Н.Д. Лакосіної, В.М. Мясищева, О.М. Свядоща, В.О. Ташликова, Г.К. Ушакова, Н.В. Ельштейна та інших.

Зокрема розглядались актуальні питання: дотримання "психологічної дистанції" між хворим та медичним персоналом; етико-деонтологічної відповідальності при обходженні хворих в лікувальних закладах; форми соціально-рольового контакту лікаря в процесі лікування (О.Ф. Бондаренко, М.С. Девіс, С.І. Конструм, В.М. Мясищев, С. Саллівен, В.О. Ташликов, З. Фройд, К. Хорні, Н.Ф. Шевченко). Але не дивлячись на їх багатоаспектну досліджуваність, все ж таки вони потребують подальшого вивчення.

Однією із найважливіших ланок лікувального процесу є допомога хворому, яка надається медичною сестрою, що найближче контактує з пацієнтом у відповідності із своїми обов’язками. Важливим моментом у відношенні медсестри і хворого є довіра, яка заснована на оцінці професійних та особистих якостей медсестри. У лікувальній діяльності формується особливий зв'язок, особливі стосунки між медичними працівниками та хворими, це відносини між лікарем і хворим, медсестрою і хворим [2, с. 181].

Медичні сестри проводять із хворими більше часу, ніж лікарі й обслуговуючий персонал. Головним у діяльності медичної сестри завжди є акцент на здатності її сприймати та розуміти особистість і почуття хворого, його проблеми й труднощі. На основі цього розуміння потрібно створювати специфічні взаємовідносини, які будуть спрямовані на покращення статусу хворих [4, с. 216].

У роботі з хворими має місце все: і особистість медсестри, її зв’язок з оточуючим середовищем, з друзями на роботі, з лікарем і особистість самого хворого тощо. Істотне значення для створення сприятливої атмосфери в лікувальному закладі має зовнішній вигляд медичного персоналу.

Необхідно враховувати і особливості захворювання при взаємодії з хворим. Звичайно, крім власне переживань, тобто емоційних порушень, у кожного хворого є також певні уявлення про хворобу, різні думки — судження і висновки, пов'язані з нею. Слід пам’ятати, що хворому притаманні й такі психологічні процеси, як боротьба мотивів, прийняття рішення, прагнення до певної мети. Це все потрібно також враховувати при взаємодії з хворим.

Важливим моментом для виникнення позитивних психологічних відносин і довіри між медичними працівниками і хворими є кваліфікація і досвід лікаря та медсестри. На думку Р. Конечного та М. Боухала, кваліфікація являється тільки інструментом, ефект від застосування якого залежить від інших сторін особистості медичних працівників. Довіра до лікаря залежить від потреби хворого, його очікувань і установок, образу ідеального лікаря, медичної сестри та інших особистісних позицій хворого [5, с. 293].

Значимим моментом у лікуванні пацієнта є вміння зрозуміти хворого, налагодити з ним позитивний контакт, цьому сприяє перший контакт з хворим. Тому слід при першій зустрічі справити на пацієнта позитивне враження. Для прояву довіри до медпрацівника має значення перше враження, яке виникає у хворого при зустрічі з ним.

Лікувальна діяльність надзвичайно різноманітна і не обмежується рамками тільки лікування. Різноманіття видів лікувальної діяльності створює багато способів її здійснення, але ставить проблему специфіки впливу різних видів лікувальної діяльності на професійну позицію лікаря та медичної сестри [5, с. 293].

При взаємодії з хворими варто пам'ятати, що хвороба впливає не лише на органи людини, але також на особистість хворого. Тому слід враховувати, що у хворих з меланхолічним і холеричним типом темпераменту частіше виникають і важче перебігають захворювання. У людей зі слабкою волею захворювання може призвести до стану пасивності, депресії. У людей з сильною волею спостерігається прийняття і впровадження в життя рішень, спрямованих як на боротьбу з хворобою та раціональне пристосування до життя, так і на розвиток надцінніх і маячних ідей [4, с. 216].

Важливим фактором, що визначає форму поводження медпрацівника з хворим, є характер захворювання. Дослідники П.І. Сідоров та О.В. Парняков виділяли такі типи взаємодії з хворим: керівництво, як модель повністю домінуючої позиції медпрацівника, та співпраця, або партнерство. Проте слід пам’ятати, що будь-яка з цих форм може мати різні варіанти в залежності від характеру захворювання.

Для того щоб створити умови для побудови сприятливих взаємин з хворими, лікарі і середні медичні працівники повинні чітко уявляти весь комплекс переживань хворого, пов'язаних з хворобою. Завдання медичного персоналу полягає в тому, щоб створити у хворого розумне ставлення до хвороби, яке забезпечить найкраще дотримання лікувального режиму і проведення лікування в цілому.

Оскільки, для хворого є важливими здатність до емпатії та стиль спілкування медичного персоналу, то при поводженні з ними обов’язково слід це враховувати. Тому для кожного конкретного хворого потрібно виробити індивідуальний підхід, при якому йому буде комфортніше спілкуватися і відповідно досягнеться кращий терапевтичний ефект [3, с. 285].

Серед важливих завдань, які стоять перед системою охорони здоров’я, одне з основних місць займає не тільки професійна підготовка медичного працівника, але й знання з курсу психології. Ефективність лікувального процесу зумовлена, зокрема, взаємодією медичної сестри та пацієнта [5, с. 293].

Психологія поводження з хворими розповсюджується на діяльність як лікарів, так і сестер, суть якої складають знання в галузі поводження з хворими та центром якої є вміння підійти до хворого, знайти ключ до його особистості, шлях до створення контакту з ним.

Психологічні особливості хворого в умовах лікувальних взаємовідносин та взаємодії проходять у тісному контакті із психологічними особливостями медичних працівників. Важливу роль у процесі взаємодії медичного працівника і хворого відіграє сприймання й розуміння один одного. На ці процеси, в першу чергу, впливає психологічна установка.

Ж. Лакан виділяв п’ять факторів, які впливають на процес взаємодії хворого та медичного персоналу: стать, вік, національність (раса), віросповідання та сексуальна орієнтація. Дослідження, проведені в цьому напрямку, показали, що всі фактори виявляються значимими, але найбільш значимими є особистісні і характерологічні властивості [3, с. 285].

Слід пам’ятати, який великий вплив має слово медичного працівника. І не тільки зміст слова, але й інтонація, з якою його сказано. Оскільки ефективність лікувального процесу багато в чому зумовлена взаємодією медсестри та пацієнта, то для повноцінного догляду за хворим медичному персоналу обов’язково потрібні знання з психології [1].

Отже, уся робота медичної сестри, починаючи з вимірювання температури і закінчуючи складними процедурами і маніпуляціями, містить елементи психотерапії.

Іншим психологічним моментом є підтримання надії на успіх лікування. Емоційне обнадіювання має поєднуватись з поясненням хворому основних типів перебігу захворювання.

Висновки. На сучасному етапі розвитку медицини необхідно підходити до хворого не тільки як до суб’єкта хвороби, але і як до суб’єкта лікувального процесу, що бере участь у ньому, переживає його і впливає на його ефективність. Варто пам’ятати, що ефективність лікувального процесу зумовлена, зокрема, взаємодією медичної сестри та пацієнта, тому створення у хворого доброго, оптимістичного настрою, віра в сприятливий перебіг хвороби, яка великою мірою утверджується за допомогою доброго догляду і чуйного ставлення до хворого, є важливим моментом на шляху одужання.

Література:

1. Кміть І.В. Мотивація професійного вибору медичних сестер [Електронний ресурс] /І.В.Кміть// http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vchdpu/2009_74_1/44.pdf //

2. Лакосина Н.Д. Клиническая психология: Учебн. для студ. мед. вузов / Н.Д. Лакосина, И.И.Сергеев. О.Ф. Панкова. – М.: МЕДпресс-информ, 2003.- 416 с.

3. Менделевич В.Д. Клиническая и медицинская психология. Практическое руководство./ В.Д. Менделевич. – 4-е узд. – М.: «МЕДпресс», 2002. – 592 с.

4. Основи загальної і медичної психології/За ред. І.С. Вітенка і О.С. Чабана. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. — 344с.

5. Сидоров П.И., Парников А.В. Введение в клиническую психологию: Т. II.: Учебник для студентов медицинских вузов. / П..И. Сидоров, А..В. Парников — М.: Академический Проект, Екатеринбург: Деловая книга, 2000. — 381с.