Канд. психол. наук Самошкіна Л. М.

Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара, Україна

Медитативна казка

як предмет психологічного дослідження

Медитативні можливості казок відомі нам з дитинства. Кожна дитина має чарівний досвід засинання, пов’язанний з прослуховуванням або прогляданням казок. Навіть коли мі стаємо дорослими, щоб відпочити та розслабитися, часто звертаємося до метафорічного та казкового простору фільмів та книжок. Незважаючи на таку розповсюдженість, психологічне осмислення медитативних казок, варіантів їх методичних рішень і механізму впливу ще тільки починається. Прикладами таких казок можуть бути «Казки зіркової країни Зодіакалії» Т. Д. Зинкевич-Евстигнєєвої, «Чарівні історії планети Магнолія» Г. Азовцевої, імаготерапевтична програма «Баїньки» А. Лісіної, програма «Сонечко» Т. Речицької.

Словосполучення «медитативна казка» включає два смислових акценти: казковий простір та медитативне функціональне призначення казки, які зумовлюють підходи щодо її розглядання.

Знавець психології казкового простору, Т. Д. Зинкевич-Евстигнєєва визначає медитативну казку у контексті казкотерапії як особливий виду казок, які створюються для накопичення позитивного образного досвіду, зняття емоційної напруги, створення кращіх моделей взаємовідносин з оточуючими людьми, розвитку особистісних потенціалів [2; 3; 4].

Відповідно призначенню виділяються три види медитативних казок:

· Спрямовані на усвідомлення себе у дійсному, «тут і зараз». Вони

мають характер подорожі та передбачають створення (або відтворення) ситуації щастя, спокою, радості та гармонії, яка підкріплюється позитивними образами за усема модальностями.

· Медитативні казки, що відображують образи ідеальних відносин. Вони

особливо необхідні дітям, підліткам і навіть дорослим, які мають негативний соціальний досвід. Позитивні образи медитативних сказок певним чином є компенсацією дефицита батьківського тепла. Вони створюють образ альтернативних відносин, віру та потенційну можливість колись збудувати такі відносини.

· Медитативні казки, спрямовані на розкритття потенціалу особистості

та самореализації, адресовані ідеальному «Я» людини, відображують світлу сторону подій, коли людина прислухововується до самої себе, враховує власні внутрішні спонукання та ритми [2; 3; 4].

У вказаних вище публикаціях окреслені лише загальні відомості про методичні рішення медитативних казок, а саме: такі казки не мають конфліктів; актуалізують зорові, слухові, нюхові, смакові, тактильно-кінестетичні відчуття; потребують м’якого освітлення, спокійної обстановки, удобної пози, помірного ритму читання. Можливе застосування спеціально подібранної музики для релаксації (звуки природи з наложеною мелодією).

Але цього не вістачає, коли потрібно створити медитативну казку для певної людини з урахуванням її особистісних особливостей. Це викликає необхідність пошуку інформації вже з боку техніки медитації (релаксації).

Прослуховування або створення казки передбачає збереження контроля свідомості при неглибокому рівні медитативного зануріння. Найбільш адекватні методичні рішення цього рівня медитації можна знайти у розробках з аутогенного тренування, техніках визуалізації, які пропонують, наприклад, психосінтез, символдрама тощо [1; 5; 6].

Аналіз ціх матеріалів дозволяє наблизитися до механізмів введення клієнта у стан релаксації, на фоні якого може бути надана саме казка, а також виведення клієнта з цього стану у стан звичайної бадьорості при завершенні змістовного матеріалу медитативної казки. Дозволяє знайти окремі відповіді на чисельні питання стосовно мовленнєвого оформлення медитативної казки. Як потрібно звертатися до клієнта протягом текста? Як враховувати індивідуальні особистісні особливості клієнта в тексте розробленої саме для нього медитативної казки? Завдяки якої динамиці образів уявлення можна досягти стану розслаблення або активізації ресурсів? Які слова недорічно застосовувати у медитативній казці, тому, що вони заважають релаксації? Як потрібно читати або промовляти казку (особливості ритму, гучності, наявності та тривалості науз)? Які супроводні дії доцільні під час працювання з медитативною казкою (музика, ароматизація повітря, видеоряд, включення предметів, костюмів та ін)? Як організувати обговорення впливу медитативної казки з окремим клієнтом або в групі? Чи взагалі потрібне це обговорювати?

Орієнтування у казковому просторі та медитативних технологіях, а також майже 15-річний досвід роботи з навчальними групами спеціалістів і магістрів факультету психології ДНУ ім. О. Гончара у межах спецпрактикуму з казкотерапії, дозволили зібрати багатий емпіричний матеріал створення медитативних казок різних видів та різноманітних варіантів їх методичних рішень, знайти самостійні відповіді на деякі методичні питання, а також окреслити коло питань, потребуючих подальшого прояснення.

Література:

1. Ассаджоли, Р. Психосинтез. Принципы и техники / Р. Ассаджоли / Пер. с англ. Е. Перовой. – М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2002. – 416 с.

2. Зинкевич-Евстигнеева, Т. Д. Практикум по сказкотерапии / Т. Д. Зинкевич-

Евстигнеева. – СПб.: Речь, 2000. – 310 с.

3. Зинкевич-Евстигнеева Т. Д. Путь к волшебству. Теория и практика

сказкотерапии / Т. Д. Зинкевич-Евстигнеева. – СПб.: Златоуст, 1998. – 352 с.

4. Зинкевич-Евстигнеева, Т. Д. Сказки звездной страны Зодиакалии.

Методический практикум по сказкотерапии. – СПб.: Златоуст, 1999. – 60 с.

5. Карвасарский, Б. Д. Психотерапевтическая энциклопедия. – СПб.: Питер, 1999. – 752 с.

6. Символдрама. Сборник научних трудов /Под ред. Я. Л. Обухова и В. А.

Поликарпова. – Мн.: Европейский гуманитарный университет, 2001. – 416 с.