ІЛЛЯШЕНКО Н.М., КУРЯЧА О.С.
Національний технічний університет України «КПІ»
ПОХИБКИ ПОБУДОВИ СИСТЕМИ
КООРДИНАТ В АКУСТИЧНОМУ СЕРЕДОВИЩІ ВНАСЛІДОК ДИФРАКЦІЙНИХ ЯВИЩ
До тих пір,
поки поверхня поплавкового підвісу являє собою абсолютно тверде тіло, всі властивості
рухомої частини сенсора окреслені лише одним параметром – моментом інерції
відносно вихідної осі. Звідкіля походить і механізм опису похибок вимірювань.
Якщо ж
поверхня стає імпедансною і здійснює
вимушені коливання під дією проникаючого акустичного випромінювання, тоді
відповідно до інерціальних властивостей гіроскопа, пружно-напружений стан буде
сприйматися приладом за вхідну величину і породжувати додаткову похибку вимірів
у вигляді реакції на “хибну” кутову
швидкість корпуса РН. Внаслідок того, що поверхня поплавка достатньо велика,
тому і інтегральна похибка буде сягати значних величин. Слід зробити наголос на
тому, що тут небезпечні не тільки її
періодичні складові, скільки наявні систематичні компоненти.
Відправною
точкою при побудові розрахункових моделей явища слід вважати сумірність
протяжності підвісу з напівхвилею проникаючого акустичного випромінювання.
Розкриємо
природу явища для деяких типових кінематичних збурень корпусу ракети-носія.
Припустимо,
що літальний апарат здійснює циркуляцію з кутовою швидкістю
. Проникаюче акустичне випромінювання породжує хвильові процеси в поверхні
поплавкового підвісу гіроскопічних сенсорів ГСП і при обертанні корпусу РН
виникають моменти сил інерції Коріоліса
(рис.1):

Рис. 1. Механізм виникнення моментів сил інерції
Коріоліса
на циркуляції ракети-носія
![]()
(1)
![]()
(2)
![]()
(3)
де
– пружні переміщення
поверхні підвісу в напрямку його протяжності, в коловому напрямку та в площині
шпангоута відповідно.
Ці моменти
призведуть до додаткової прецесії рухомої частини, яка еквівалентна похибці
вимірювань (рис. 2) –

а) б) в)
Рис. 2. Збурюючі моменти, породжені пружно-напруженим
станом поплавкового
підвісу гіроскопів