Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов

 

Шатилюк Л.А., Коломієць Ю.В.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

 

Шляхи удосконалення прийомів роботи учнів під час читання креслень.

 

Розгляд особливостей графічної діяльності учнів під час читання креслень ми поєднували з вивченням сприйняття і розуміння, найбільш часто що зустрічаються в їх шкільній практиці зображень при рішенні спочатку найпростіших задач. В одній з таких задач пропонувалося відділити креслення від малюнків і вказати, по яких ознаках вони це робили. Більшість вчаться при правильному виконанні завдання не змогли вказати на відмітні ознаки цих зображень. Незважаючи на багаторічний досвід операції ними, учні виявилися непідготовленими до рішення задачі, що вимагала взаємодії сприйняття і логічного мислення. В процесі порівняння зображень вони застосовували чотири наступні прийоми:

1.      Не намагаючись розглядати і аналізувати пред'явлені їм ображення, будували відповіді на основі минулого досвіду і маючих уявлення про креслення і малюнки взагалі.

2.      Спиралися в своїх спостереженнях на чисто зовнішні, ті що кидаються в очі і добре помітні відмінності графічного матеріалу, не замислюючись  про  те,  чи є   ці ознаки визначаючими.

3.  Частково виявляли істотні ознаки зображень, але відсутність чітких знань та умінь викликала у них утруднення в ціленаправленому спостереженні зображень і проведенні порівняльного аналізу.

4. Здійснювали  свідоме  сприйняття особливостей зображень, що давало можливість учням провести розгорнений порівняльний аналіз графічного матеріалу.

Відзначені прийоми учбової роботи вчаться відомі в психології навчання як типові. Вони застосовуються в багатьох учбових предметах і відносяться до загальних закономірностей навчання, що виявляється при порівнянні предметів або їх зображень.

Коли учням пред'являлися малюнки і креслення двох різних предметів, з тим щоб вони визначали однакові формою предмети, також виразно виступали прийоми роботи різного рівня. Якнайменше розвинуті прийоми учбової роботи вчаться характеризувалися не завжди правильним підбором зображень одного і того ж предмету. Утруднення і помилки виникали в учнів через недостатньо розвинуте уміння здійснювати просторове перетворення зображень. Геометрична характеристика просторових форм при цьому повністю була відсутня.

Характерна особливість самих розвинутих прийомів роботи - більш цілеспрямоване і диференційоване сприйняття зображень. В цьому випадку з поля зору вчаться не випадають особливості і розташування частин предмету. В своїх відповідях вони прагнуть виділити і вказати більш різноманітні ознаки, на які можна спертися при визначенні зображень однакових предметів. Наголошується внесення логічного аналізу при порівнянні зображень. Проте виділення певних ознак і їх абстрагування в процесі сприйняття креслення і малюнка є для учнів справою незвичайною.

Разом з тим відповіді вчаться свідчать про те, що у них недостатньо сформовані основні геометричні поняття. Про це говорить той факт, що лише незначна частина вчаться за основу порівняльного аналізу креслення і малюнка приймає геометричну форму предмету, ніж і керується при підборі зображень. Таким чином, при підборі однакових предметів по їх зображеннях, тобто коли рішення просторової задачі пов'язано тільки з аналізом форми предмету, геометричній основі креслення учні не надають належної уваги.

Просторове положення і взаємоположення предметів учні могли визначити по зображеннях при моделюванні цих просторових ситуацій. Встановлено, що способи рішення подібних задач пов'язані з варіативним вибором одного або більше “орієнтирів” з тих зображень, що є на кресленні, з характером їх сприйняття і особливостями розчленовування процесу вирішення задач. Якнайменше розвинуті прийоми роботи вчаться при цьому пов'язані з пошуками рішення задачі на основі використовування графічних даних як безпосередня наочна опора, без включення діяльності уяви. Так, наприклад, як орієнтир вони вибирають той з є на кресленні видів, який володіє яскраво самими вираженими наочними ознаками або іншими відмінностями, що різко виділяються, наприклад асиметрією, наявністю виступаючих частин, різких перепадів контура на зображенні.

Результатом такого сприйняття креслення (орієнтування не на головне зображення, а на вигляд, вибраний під впливом вказаних особливостей) є неправильне визначення просторового положення предмету по кресленню.