Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов

Нечупій М.О., Коломієць Ю.В.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

Проблеми раціонального розподілу об’єму матеріалу на уроках креслення.

Складний і різноманітний матеріал графічних понять нерідко викликає труднощі в учителя креслення при відборі головного, суттєвого, що спонукає учнів до безсистемного запам’ятовування несуттєвих ознак об’єктів і явищ. З метою запобігання цьому негативному впливу нами було піддано аналізу провідні графічні поняття змісту предмета, що дало змогу:

• виділити нові для учнів поняття і терміни на даному етапі навчання (з урахуванням міжпредметних зв’язків);

• визначити ті поняття, що розвиваються, тобто такі, які учням уже відомі, але в даній темі поповнюються новим змістом;

• встановити зв’язок між знаннями, що розкриваються, і новими.

Подібна попередня робота спрямована на раціональний розподіл об’єму матеріалу, що вивчається, по уроках, і на таке використання часу, щоб більшу його частину відвести на формування практичних вмінь і навичок на основі нових графічних понять.

Отже зміст теоретичної і практичної підготовки вчителів креслення являє собою сукупність теоретичних знань і практичних умінь, найважливішими із яких є:

• знання про основи структури поняття (зміст, об’єм, логічні зв’язки одного поняття з іншими), знання правил визначення і класифікації понять та ін.;

• знання психолого-дидактичних основ формування понять в учнів, критеріїв і рівнів сформованості понять, типових помилок і шляхів їх попередження і ін.;

• знання методики та особливостей формування графічних понять в учнів 8-9-х класів на уроках креслення, системи вправ по їх формуванню.

Основною методичною проблемою в процесі формування графічних понять шкільного предмета «Креслення» в учнів під час нашого дослідження було те, що ми могли показати школярам і зробити доступними для сприйняття лише одиничні об’єкти, предмети або явища, наприклад піраміду, призму, конус, циліндр та ін., але не в змозі продемонструвати «фігуру взагалі». Ми можемо запропонувати учням розглянути, наприклад, прямокутний або гострокутний трикутник, але не можемо показати «трикутник взагалі».

«Фігуру взагалі», «трикутник взагалі» не можна бачити, торкнутися руками і т.п.: це не предмети, які можна сприймати органам чуття, а продукти нашого мислення, результат узагальнення суттєвих властивостей, ознак множини окремих, реально існуючих предметів. Якщо дати учням тільки слова: «лінія», «фігура», «трикутник», «площина» і т.д., але не розкрити при цьому змісту цих понять, не допомогти зробити правильні узагальнення та усвідомити суттєві ознаки предметів, явищ, то вони будуть вживати ці слова або зовсім не надаючи уваги їх значенню, або вкладуть в них свій власний, часто помилковий зміст.

Отже, щоб в свідомості учнів формувалися чіткі і правильні поняття необхідна систематично продумана робота вчителя, яка включає в себе керівництво процесом формування виділених понять в учнів та їх навчальною діяльністю під час засвоєння. Цілком очевидно, що належні умови для формування графічних понять повинні органічно поєднуватись із загальними дидактичними умовами, що забезпечують процес графічної підготовки учнів. Але специфічність діяльності вчителя, спрямованої на формування в учнів розумових дій і понять викликало в нашому дослідженні потребу виокремити саме ті умови, що забезпечують ефективність цього процесу.