Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов

Єршова С.Г., Коломієць Ю.В.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

Мода як впливовий чинник у проектуванні одягу

На проектування одягу значний вплив має чинник моди. Проблемі моди в одязі приділяють увагу не тільки художники костюма, а й інші фахівці (філософи, мистецтвознавці, психологи та ін.). Зробити прогноз моди в одязі – задача з багатьма невідомими, яка вимагає колективної праці різних фахівців.

Мода має свої функції і закони поширення. Однією з основних є функція біологічного стимулювання й оновлення. В даному разі одяг розглядається як регульована біологічна оболонка, яка сприяє поліпшенню життєвих процесів людини.

Не менш важливою функцією моди є соціальна. Тому в процесі створення (проектування) одягу враховують сім аспектів соціальної функції моди: мода – гра фантазії, каприз людини; мода – можливість уникати тиранії звичаїв; мода – форма санкціонованого ризику, пов’язаного з нововведеннями; мода – форма, яка дає змогу індивіду чітко, випукло, зорово демонструвати своє «Я»; мода – інструмент для маскованого вираження сексуальних інтересів; мода – інструмент для постійного виділення класів еліти; мода – засіб зовнішньої підробленої ідентифікації групи людей, які займають низьке положення в соціальній ієрархії порівняно з більш високо статусною групою.

Важливе значення має функція моди як стимулятора виробництва. Нині моду введено в ранг високого мистецтва, і водночас вона відіграє важливу роль в економіці. Художник-проектувальник одягу вступає в складну систему відносин між споживачем, виробництвом і модою. Щоб витримати конкуренцію на арені моди, потрібно постійно розробляти нові зразки моделей, а щоб існувати, необхідно серійно виробляти продукцію. Взаємозв’язок «по вертикалі» (мода – мистецтво) ускладнюється відносинами «по горизонталі» (виробництво – споживач). Тому серійне виробництво одягу займається виготовленням не ультрамодного одягу, а виробництвом сучасного одягу.

Перспективною основою вдосконалення процесу проектування у всіх галузях виробництва є розвиток методів автоматизованого проектування. Останнім часом особлива увага приділяється дослідженням, спрямованим на автоматизацію проектно-конструкторських робіт у швейній галузі. Питаннями автоматизації процесу проектування одягу за кордоном займається низка фірм, в основному автоматизуючи окремі технічні елементи проектних робіт, наприклад, креслення і технічне розмноження лекал, а також підготовчо-розкрійні процеси швейного виробництва. Відомі також роботи, які частково належать також до автоматизації творчих процесів. EOT знайшла застосування в процесі індивідуального виготовлення одягу (системи обслуговування індивідуальних замовників, розроблені у Великобританії, Німеччині, Франції, Японії).

Тепер у вітчизняному виробництві одягу виконується низка проектних робіт з використанням комп’ютерних технологій САПР. Це дає змогу значно підвищити ефективність і якість проектних рішень і продуктивність праці інженерів-проектувальників, а також значно скоротити терміни проектування на всіх етапах. Впровадження САПР одягу дає змогу підвищити продуктивність праці на 300% і навіть вище, термін розробки проекту нової моделі зменшується в 2,5 рази, тривалість чистого розрахунку одного комплекту лекал складає 2,5 хв., креслення – 35-40 хв. [51].

У час стрімкого розвитку науки, техніки і виробництва в сфері виробництва одягу, як і в інших галузях народного господарства, наукові дослідження й розробки спрямовані на поліпшення якості продукції відповідно до вимог споживачів. Нині одяг промислового виробництва легко відрізнити від одягу, який виготовляється в домашніх умовах, як і більшість предметів ручної роботи, які нас оточують, легко відрізнити від тих, що виготовляються в умовах розвинутого виробництва. Це стало можливим тільки за умов запровадження в швейне виробництво сучасної технології проектування й виготовлення одягу, де обладнання є частиною цього складного процесу.

Загальноосвітня школа забезпечує загальну середню освіту, що є фундаментом загальноосвітньої підготовки, формує в учнів готовність до вибору й реалізації шляхів подальшого здобуття освіти. Зміст освіти на цьому ступені є єдиним для всіх учнів; особистісно-орієнтований підхід здійснюється через варіативність методик організації навчання залежно від пізнавальних здібностей.

У старшій школі зміст освітньої галузі «Технологія» передбачає поглиблення в учнів знань про закономірності проектної, техніко-технологічної та побутової діяльності, спираючись на знання з основ наук на рівні загальних виробничих закономірностей, всебічне ознайомлення з професією, основами виробництва, обладнанням виробництва. Це відповідає індивідуальним можливостям учня, формуванню в учнів здатності мобілізувати свої потенційні творчі можливості в різних видах діяльності.