Чайковська Т.В.

Хмельницький національний університет

Характерні особливості неологізмів та їх переклад

Розвиток не стоїть на місці. Кожного дня відбуваються зміни в соціально-політичній, економічній сферах життя. Змінюються умови побуту людей, розвиваються наука і техніка, змінюються культура і мистецтво. Відповідно, для того, щоб мати можливість говорити про нові аспекти людського життя і розуміти один одного, їх потрібно якимось чином називати. У результаті з’являються нові слова – неологізми.

Неологізми – це нові слова, що з’являються у результаті різноманітних змін у суспільстві для позначення нових понять. Хоча вчені зазначають, що слід розрізняти неологізми двох видів: абсолютно нові слова і нові значення "старих" слів. Неологізми обох видів є важкими для перекладу. Нові слова з’являються дуже стрімко, і в словниках їх фіксують набагато пізніше (іноді проходить кілька років) за їхню появу. До того ж, за словами вчених, лексикографи досить уважно ставляться до новоутворених слів, остерігаючись включати в словники так звані "оказіональні" неологізми, тобто індивідуальні новоутворення, що були введені автором для конкретного випадку, оскільки подібні слова дуже часто виявляються нежиттєздатними і зникають так само швидко, як і з’явилися [1, с. 127]. Це стосується не лише тих неологізмі, що пов’язані з побутом людини, але й з тими новоутвореннями, які відносяться до сфери політики, економіки, різних областей науки.

Неологізми є складними словами для перекладу, оскільки знайти ці слова у словниках у більшості випадків неможливо, особливо якщо слово з’явилося зовсім нещодавно. Уся справа у тому, що словники публікуються не так швидко, як відбувається розвиток усіх сфер людського життя і відповідно виникнення нових понять і слів, що їх позначають. І все ж таки, на думку філологів, відсутність словників з неологізмами не можна назвати найголовнішою проблемою, з якою стикається перекладач під час перекладу текстів з неологізмами.

Основною проблемою перекладу неологізмів є з’ясування значення нового слова. Дуже часто трапляється так, що нового слова немає не тільки в англо-українському словнику, а й в англо-англійському.

Найчастіше перекладач змушений з’ясовувати значення неологізму з контексту. Відповідно до жанру тексту й значення неологізму буде іншим. Іноді також потрібно враховувати історію виникнення нового слова та асоціації, пов’язані з ним. І було б доцільніше, якби перекладач вів власний словник неологізмів.

Для з’ясування значення неологізму слід брати до уваги і його структуру, оскільки нові слова зазвичай створюються на основі вже існуючих слів. За словами вчених Комісарова В.Н., Рецкера Я.І. і Тархова В.І., неологізми утворюються наступними шляхами [1, с. 129-133]:

1) наданням вже існуючому слову нового значення;

2) утворенням форм за аналогією з вже існуючими у даній мові;

3) конверсією;

4) запозиченням з іноземних мов;

5) утворенням складного слова або скороченням вже існуючого;

6) за допомогою продуктивних суфіксів і префіксів.

Що ж стосується передачі неологізмів у перекладі, то, як зазначають науковці, спеціальних прийомів перекладу не існує. Особливості кожного нового слова залежать від того, до якого типу слів воно відноситься, тобто чи є воно терміном, синонімом до існуючих слів, фразеологізмом і т.д. З появою нового слова перекладачі спочатку дають кожен свій варіант перекладу, тому часто виникають непорозуміння, але згодом відбувається відбір і в мову входить лише один еквівалент.

В той же час вчені-лінгвісти пропонують кілька визначених способів перекладу неологізмів. Вони вважають, що найбільш розповсюдженим є спосіб підбору відповідного аналога на іншій мові.

Іншим способом є переклад шляхом транскрипції або транслітерації. Крупнов В.М. наводить такий приклад: steel lobby – лоббі сталеварних компаній. Він же зазначає, що неможливо визнати вдалим переклад-тлумачення цього новоутворення, оскільки він буде занадто довгим і недоцільним: група осіб (з числа колишніх конгресменів), які в кулуарах Конгресу намагаються здійснити вплив на членів Конгресу в інтересах власників сталеварних компаній [2, с. 78].

І третім способом науковці називають метод калькування.

Отже, як видно, під час передачі неологізмів у перекладі використовуються, головним чином, ті самі методи, що є основними способами і при перекладі реалій і термінів.

Література

1. Комиссаров В.Н., Рецкер Я.И., Тархов В.И. Пособие по переводу с английского языка на русский. – Москва: Издательство литературы на иностранных языках, 1960. – 176 с.

2. Крупнов В.Н. В творческой лаборатории переводчика. – Москва, 1976. – 110с.

3. Рецкер Я.И. Теория перевода и переводческая практика. – Москва, Издательство "Международные отношения", 1974. – 216 с.

4. Фёдоров А.В. Основы общей теории перевода. – Москва, Высшая школа, 1983. – 303 с.