Економічні науки/10.Економіка підприємств

Ткаченко О.В., Мяснікова С.О.

Криворізький факультет Запорізького національного університету, Україна

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЧОЇ СИСТЕМИ ПІДПРИЄМСТВА

Підвищення відкритості української економіки та посилення міжнародної конкуренції загострює проблему пошуку джерел підвищення ефективності та конкурентоспроможності українських підприємств. Фактори, що впливають на ефективність і конкурентоспроможність підприємств, можна розділити на три групи: фактори макроекономічного та інституційного середовища, фактори ресурсного забезпечення і фактори виробничого управління, пов'язані з застосуванням специфічних принципів і підходів до організації виробництва.

У міжнародній практиці існує точка зору, що відмінності в ефективності підприємств, що знаходяться в порівнянних умовах за попередніми групами чинників, значною мірою пояснюються використанням специфічних управлінських методик, пов'язаних з побудовою виробничих систем. Можливість вивчення даних методів ускладнюється тим, що вони в більшості випадків є ситуаційними і в зв'язку з цим потребують спеціальних методів оцінки та систематизації.

Виробнича система підприємства - це спосіб організації виробництва на рівні цеху, включаючи закупівлі сировини і матеріалів, операції робітників, розстановку та обслуговування обладнання, управління якістю, розробку нових продуктів тощо.

Виробнича система підприємства охоплює всі стадії його виробничої і збутової діяльності, починаючи від надходження сировини і матеріалів і закінчуючи відправленням готової продукції клієнтам. Таким чином, від ефективності виробничої системи залежить якість продукції, витрати виробництва і, в кінцевому результаті, конкурентоспроможність підприємства.

Ефективність виробничої системи визначається тим, наскільки раціонально використовуються наявні на підприємстві ресурси (праця, капітал, сировина та матеріали тощо), з урахуванням виробничої специфіки підприємства та особливостей його зовнішнього оточення. Основні показники, що дозволяють дати обґрунтовану оцінку ефективності існуючої виробничої системи в порівнянні з підприємствами-аналогами і вказати напрямки вдосконалення виробничої системи підприємства, представлені в табл.1.

Таблиця 1

Індикатори ефективності виробничої системи

Компоненти виробничої системи

Індикатори ефективності виробничої системи

Управління закупівлями

-        Обсяг і оборотність запасів на складі

-        Частка бракованих комплектуючих

-        Інтенсивність поставок

-        Кількість зривів поставок

Операції робочих

-        Витрата часу на основні і допоміжні робочі операції

-        Кількість і час незапланованих простоїв робочих

-        Кількість рацпропозицій на одного робітника

Обслуговування обладнання

-        Кількість і час незапланованих простоїв обладнання

-        Витрати часу у зв'язку з установкою, пуском, переналагодженням обладнання

Управління матеріальними потоками

-        Довжина шляху переміщення ресурсів від надходження на підприємство до відправки кінцевому споживачу

-        Обсяг і оборотність запасів незавершеної продукції

Управління якістю

-        Кількість виявлених дефектів

-        Частота виникнення дефектів унаслідок відмови обладнання, помилок в робочих операціях, бракованої продукції постачальників та ін

 

Світовий досвід щодо вдосконалення виробничих систем досить різноманітний і складається з управлінських методик, що поліпшують організацію окремих виробничих процесів шляхом виключення «зайвих» витрат з виробництва та використання інших некапіталомістких способів

підвищення продуктивності. Основою більшості таких методик є японський досвід організації виробництва. Привабливість цього досвіду пов'язана з позитивним прикладом японських компаній, які є світовими лідерами за показниками якості продукції, продуктивності праці, оптимізації запасів і витрат.

Систематизація японського досвіду організації виробництва дозволяє виділити   основні   управлінські   методики,   використовувані   в   Японії для

побудови ефективних виробничих систем (таблиця 2).

Таблиця 2

Сучасні методи організації виробництва на основі японського досвіду

Компоненти виробничої системи

Сучасні методи організації

Управління закупівлями

-        Мінімізація складських запасів за рахунок частих постачань малими партіями (just-in-time, kanban)

-        Встановлення довгострокових відносин з постачальниками

Операції робочих

-        Стандартизація робочого місця (5S)

-        Мотивація робітників до висування рацпропозицій

Обслуговування обладнання

-        Навчання персоналу обслуговуванню устаткування і виявлення неполадок (TPM)

-        Швидке переналагодження устаткування (SMED)

Управління матеріальними потоками

-        Визначення оптимального розташування обладнання і шляхи транспортування ресурсів в процесі виробництва (VSM)

Управління якістю

-        Застосування систем візуального та автоматичного контролю, що запобігають виникненню дефектів (andon, poka-yoke)

-        Введення практики зупинки виробництва у разі виявлення дефекту (jidoka)

 

Ці ж методики, багато з яких вже отримали англомовні назви, застосовуються для модернізації виробничих систем підприємств у західних країнах. Привабливість цих методик пов'язана не тільки з можливостями збільшення продуктивності і підвищення якості, а й застосуванням в умовах жорсткого бюджетного обмеження. Для застосування цих методик не потрібно істотних капітальних витрат навіть при використанні в традиційно капіталомістких виробництвах.

Зараз високий потенціал управлінських новацій на основі японського досвіду продемонстрований не тільки японськими, а й провідними європейськими та американськими підприємствами. В останні роки відбувається збільшення кількості підприємств, які модернізують свої виробничі системи з урахуванням японського досвіду.

Разом з тим, сама по собі модернізація виробничої системи не означає, що подібний успіх гарантований. Аналіз невдалих спроб модернізації виробничих систем показує, що основними причинами цього можуть стати недостатній облік особливостей ринкової ситуації, в якій знаходиться підприємство, а також особливостей роботи постачальників і фінансових інститутів.