Экономические науки/10. Экономика предприятия

Зав’ялова М.М.

Одеська національна академія зв’язку ім. О.С. Попова

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА УПРАВЛІННЯ ВІРТУАЛЬНИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ В УКРАЇНІ

 

Актуальність теми. Тенденції розвитку сучасних ринків, такі як глобалізація ринків, зростаюче значення якості товару, його ціни і ступеня задоволення споживачів, підвищення важливості стійких відносин зі споживачами (індивідуальними замовниками), а також зростаюче значення ступеня застосування нових інформаційно-комунікаційних технологій в більшій мірі вплинули на розвиток нових організаційних форм управління підприємством. Активно розвиваючою формою ринкової взаємодії господарюючих суб'єктів є віртуальна (мережева) форма, що існує поряд з іншими організаційними формами і представляє інший механізм 
структурної координації, відмінний як від внутрішньо фірмового, 
так і від чисто ринкового механізму. В сучасній економіці віртуальна форма організації підприємств стає одним з перспективних напрямків розвитку бізнесу, а інтенсивне зростання віртуальних підприємств та партнерських мереж в економіці актуалізує вивчення феномена такої форми організації бізнесу, інструментів і моделей організації і управління віртуальними 
підприємствами.

На зміну традиційним підприємствам з ієрархічною функціонально-організаційною структурою приходять мережеві підприємства з можливостями їх постійної  реорганізації та реінжинірингу бізнес-процесів, робота яких цілком зорієнтована на задоволення потреб індивідуального споживача в режимі реального часу.

 Глобальна мережа Інтернет надає необмежені можливості для здійснення електронної економічної діяльності, а це означає, що бізнес-процеси здійснюються миттєво у будь-якій точці простору. Сьогодні Інтернет (а також Intranet та Extranet) спільно з новітніми інформаційними технологіями фактично є потужними засобами, які роблять можливим не тільки функціонування віртуальних підприємств, а й віртуальний бізнес прибутковим. Тому обрана тема дослідження  є безумовно актуальною.

Метою даної роботи є аналіз організації віртуальних підприємств в Україні в умовах інформаційної економіки.

Віртуальне підприємство створюється шляхом відбору людських, фінансових, матеріальних, організаційно-технологічних і інших ресурсів з різних підприємств і їхньої інтеграції з використанням комп'ютерних мереж. Це дозволяє сформувати гнучку і динамічну організаційну систему, найбільш пристосовану до якнайшвидшого випуску і оперативної поставки нової продукції на ринок.

Віртуальне підприємство – це організаційна форма співпраці юридично незалежних суб’єктів господарювання, з метою отримання прибутку за рахунок кооперації та аутсорсингу з використанням мережі Інтернет, що дозволяє забезпечити спільну роботу територіально віддалених учасників в режимі реального часу.

Мета віртуальних підприємств    це одержання прибутку шляхом максимального задоволення потреб споживачів у товарах (послугах) швидше і краще, ніж потенційні конкуренти. Особливістю є те, що віртуальні підприємства, як правило, орієнтуються не на задоволення вимог і потреб якогось «усередненого» сегмента ринку, а на виконання певних ринкових замовлень аж до задоволення певних запитів конкретних споживачів (замовників). Також, віртуальне підприємство збільшує швидкість і якість виконання замовлення шляхом об'єднання ресурсів різних партнерів у єдину систему [1].

Для створення віртуальних підприємств слід розв’язати такі задачі [2]:

- визначення критеріїв та оцінка ефективності підприємств з метою відбору їх для участі у віртуальному підприємстві;

- вибір оптимального рішення щодо розробки маршрутних технологічних процесів виготовлення сукупності товарів і послуг;

- визначення оптимальної виробничої структури віртуального підприємства для розробки, виготовлення та просування на ринку конкурентоздатного виробу тощо.

Аналіз діяльності віртуальних підприємств показав, що основними характеристиками віртуальної форми організації є:

- відкрита розподілена структура;

- можливість зниження витрат;

- можливість підвищення конкурентоспроможності;

- можливість більш повного задоволення потреб замовника;

- гнучкість адаптації до змін;

- пріоритет горизонтальних зв'язків;

- автономність і вузька спеціалізація членів мережі;

- високий статус інформаційних і кадрових засобів інтеграції.

Доцільно виділити наступні етапи організації віртуального підприємства:

- проектування процесів;

- прив’язка до ресурсів;

- пошук ресурсів за контрактами;

- експлуатація створеного підприємства;

- моніторинг процесів;

- управління підприємством.

Найголовнішою перевагою віртуальних форм організацій є можливість обирати та використовувати найкращі ресурси, знання та здібності із найменшими витратами часу.

Поряд з перерахованими вище перевагами, віртуальні підприємства мають і певні недоліки, зокрема:

- надмірна економічна залежність від партнерів, що пов'язана з вузькою спеціалізацією членів мережі;

- практична відсутність соціальної і матеріальної підтримки своїх партнерів внаслідок відмови від класичних довгострокових договірних форм і звичайних трудових відносин;

- небезпека постійного розширення, що призводить до неоднорідності учасників віртуальної організації, нестабільності;

- зниження прихильності споживачів. Оскільки в Internet відсутній персональний контакт, рівень прихильності клієнтів не є|з'являтися,являтися| стабільним;

- питання прозорості. Через засоби|кошт| ідентифікації особи користувача можна здійснювати контроль за людьми, перевіряти їх діяльність (унікальний ідентифікаційний код особи|обличчя,лице| може стати об'єктом загрози|погроза| для людини);

- необхідність у детальному вивченні підприємства-партнера;

- неохопленим залишається деякий сегмент населення, що не має доступу до Інтернету.

Висновки. Таким чином, аналізуючи діяльність віртуальних підприємств, варто зазначити, що їх створення є важливою і актуальною задачею. Дана організаційна форма дозволяє сформувати гнучку, розподілену в просторі сукупність компаній – агентів найбільш пристосованих для якнайшвидшого випуску нової продукції (послуг), підвищення конкурентоспроможності та оперативної поставки на ринок з метою максимального задоволення вимог клієнта (замовника).

 

Література

1.     Катаєв О.В. Віртуальні бізнес-організації: Монографія. –СПб.: Видавництво Політехнічного університету, 2009. – 120 с.

2.     Подчасова, Т. П. Організаційно-функціональні аспекти створення віртуального підприємства [Текст] / Т.П. Подчасова // Екон.-мат. моделювання соц.-екон. систем. – 2008. – Вип. 13. – с. 5-16