К.е.н. Богацька Н.М., Путь І.О.

Вінницький торговельно-економічний інститут

Київського національного торговельного-економічного університету

Конкурентоздатність підприємства: суть та значення

Питання конкурентоздатності перебуває у центрі уваги дослідників протягом усієї історії розвитку економічних відносин. При цьому конкурентоздатність розглядається як вища спонукальна сила, що змушує виробників продукції підвищувати її якість, знижувати витрати на виробництво, підвищувати продуктивність праці. Більш того, конкурентоздатність формулює нові стандарти господарювання учасників ринку.

Дане питання, щодо конкурентоздатності підприємства приділяли увагу такі відомі економісти: І. Ансофф, Л. Дайненко, І. Должанський, В. Парсяк тощо.

Одне з найважливіших завдань розвитку підприємства і країни в цілому, нерозривно пов`язана з ефективністю виробництва, забезпечення випуску необхідної кількості сучасних виробів та покращення якості, досягнення конкурентоспроможності продукції на світовому ринку. Найважливішими параметрами-характеристиками конку­рентоздатності підприємства, факторами, що впливають на неї є: конкурентоспроможність продукції; здатність до адаптації в умовах змін зовнішнього сере­довища, швидка ж адаптація забезпечується комплексом тех­нічних, технологічних, інтелектуальних, організаційних та економічних характеристик.

Поняття «конкурентоздатності» тісно пов’язане з поняттям «конкуренція».

Перші теоретичні положення про рушійні сили конкурентної боротьби з’явилися у XVIII ст. Заслуга в цьому належить класичній політичній економії, зокрема, головну роль конкуренції для ринкової економіки було визначено Адамом Смітом в принципі «невидимої руки». «Невидима рука» – це прояв об’єктивних законів, які діють в сучасному ринковому суспільстві. Кожен підприємець через власні інтереси, в силу різних обставин, одночасно реалізує й інтереси суспільства. З точки зору сучасної економічної теорії дія «невидимої руки» проявляється у формуванні ринкових конкурентних цін: конкуренція між учасниками ринку призводить до формування конкурентних цін і усунення такого небажаного для суспільства явища, як монопольні ціни. [3, с. 60].

Загострення конкурентної боротьби між фірмами-виробниками за збільшення обсягів змушує їх шукати  нові засоби впливу на рішення покупців. Одним з таких шляхів є створення товарів високого рівня якості.

На сьогоднішній день існує багато визначень поняття конкуренції, одне з них з Закону України  «Про захист економічної конкуренції» містить таке поняття конкуренції: «Економічна конкуренція (конкуренція) – змагання між суб’єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб’єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб’єкти господарювання мають можливість вибрати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб’єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку» [1, с. 90].

 Конкурентоздатність підприємства означає його змогу до ефективної господарської діяльності і забезпечення прибутковості в умовах конкурентного ринку. Інакше кажучи, конкурентоспроможність підприємства – це здатність забезпечити випуск і реалізацію конкурентоспроможної продукції, тобто такої, яка має які-небудь переваги в порівнянні з продукцією інших товаровиробників.

Сьогодні вчені визначають конкурентоспроможність підприємства як узагальнюючу оцінку його конкурентних переваг у питаннях формування ресурсного потенціалу, якості задоволення споживчого попиту та досягнутої за рахунок цього ефективності функціонування господарчої системи на момент чи протягом періоду оцінювання. При цьому, як зазначає X. Фасхієв, висока конкурентоспроможність підприємства зумовлюється наявністю трьох ознак: задоволеності споживачів та їх бажання зробити повторну покупку; відсутності претензій до фірми з боку суспільства, акціонерів та партнерів; відчуття гордості працівників фірми за діяльність у ній та бажання сторонніх отримати роботу саме в цій компанії [3, с. 194]. Іншими словами, конкурентоспроможність підприємства – це результат "конкурентних переваг за всім спектром проблем управління компанією".

Таким чином, конкуренція, з одного боку – це економічні змагання за досягнення найкращих результатів у сфері певної діяльності, боротьба товаровиробників за вигідніші умови господарювання, отримання найбільшого прибутку, з іншого, - це невід’ємна складова та найважливіший елемент ринкового механізму, що забезпечує взаємодію суб’єктів ринку.

Отже, значення конкурентоздатності має вагоме місце в системі підприємства, оскільки вона є показником функціонування підприємства на ринку, його спроможність до конкуренції та стабільності на ринку. Конкурентоздатність продукції – це головна передумова комерційного успіху підприємств на світових ринках. Конкурентоздатна продукція має відповідати сучасним вимогам ринку, вимогам споживачів не тільки за якісними та техніко-економічними характеристиками, але й за комерційними та іншими умовами реалізації. Таким чином, як ми визначили, під конкурентоздатністю розуміється комплекс споживчих та цінових характеристик товару, які визначають його успіх на ринку.

Література:

1. Лемик О.Я. Конкуренція: суть та фактори, що її формують // Інноваційна економіка. – 2010. - №1. – с. 89-91

2. Сімонова В. С. Підходи до визначення поняття "конкурентний потенціал" та його роль у формуванні конкурентоспроможності підприємства // Формування ринкових відносин в Україні. – 2011. – № 6. – с. 193-197

3. Тарнавська Н.П. Нові погляди на сутність конкурентоспроможності підприємств // Формування ринкових відносин в Україні. – 2010. – № 12. – с. 57-66