Економічні науки / Державне регулювання економіки

К.е.н. Васільєва Л.М.

Дніпропетровський державний аграрний університет, Україна

ІННОВАЦІЙНА ПОЛІТИКА В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ УКРАЇНИ

Україна обрала шлях розвитку національної економіки за інноваційною моделлю. Це означає, що головним джерелом економічного зростання мають стати нові наукові знання, а рушійною силою – механізми їх розширеного продукування і комерційного використання [1, с.139].

Важливою умовою забезпечення конкурентоспроможності аграрного сектора України є створення ефективного механізму відпрацювання та просування інновацій в широку виробничу, а також навчальну практику для освоєння їх студентами-аграріями (збільшивши час на проходження практики за рахунок теоретичних і непрофільних дисциплін). Розглядаючи можливі варіанти вирішення цієї проблеми, зроблено висновок про те, що найбільш доцільним з них є формування в Україні мережі державних демонстраційних підприємств на базі навчальних господарств аграрних ВНЗ, законодавчо заборонивши їх приватизацію, призначених для відпрацювання, демонстрації та передачі на безоплатній основі українським сільськогосподарським товаровиробникам, державним інформацйно-консультаційні служби (ІКС) і спеціальним навчальним закладам аграрного профілю кращих технологій виробництва агропродукції та інших інновацій, які представляють інтерес для галузі.

Інформаційно-консультаційна служба АПК як формування інноваційного типу, є важливим інструментом реалізації наукового забезпечення галузі, яка надає допомогу сільгосптоваровиробникам в освоєнні інновацій та передового досвіду як вітчизняного, так і закордонного [2, с.61].

Її діяльність сприяє оперативному використанню досягнень науки і техніки та постійному техніко-технологічному оновленню агропромислового виробництва, удосконалення технічного потенціалу. Створюючи інформаційно-консультаційну службу і підтримуючи її, керівники аграрних підприємств вирішують завдання управління інноваційним процесом на його заключній стадії, коли аграрні товаровиробники отримують дані не тільки про самі нові проекти, а й про їх освоєння у виробництві.

Агрогосподарська підсистема національної економіки потребує ефективного використання існуючого освітнього й наукового потенціалу, інноваційних технологій. Зазначені складові інноваційного процесу можуть бути реалізовані лише за умов запровадження відповідних форм і методів інноваційної діяльності [3, с. 119].

Для координації діяльності даної мережі та здійснення в ній єдиної інноваційної політики рекомендується створення державного науково-виробничого холдингу «Украгроінновація» (рис.), орієнтованого на виконання конкретних завдань, поставлених перед ним Міністерством аграрної політики та продовольства АПК в плановому порядку.

Міністерством аграрної політики та продовольства АПК України

Рис. Принципова схема державного науково-виробничого холдингу «Украгроінновація» (проект)

Згідно рекомендованому проекту демонстраційні агропідприємства мають подвійну підпорядкованість: навчального ВУЗу (в області практичного навчання професорсько-викладацького складу і студентів) і холдингу «Украгроінновація» (в галузі освоєння інновацій і передачі відпрацьованих технологій підприємствам галузі і ІКС). В подібних випадках виникають суперечності між суб'єктами управління. Звести їх до мінімуму можна поставивши останньому в якості однієї з основних функцію з передачі професорсько-викладацькому складу і студентам сучасних технологій виробництва, апробованих в демонстраційних підприємствах. Це дозволить випускникам аграрних ВУЗів мати рівень практичної підготовки, що дозволяє з перших же днів успішно працювати в технічно добре оснащених і ефективно функціонуючих аграрних підприємствах.

Державні ІКС, з одного боку, надають консультаційні послуги споживачам інноваційної продукції, з іншого – самі потребують безперешкодного отримання апробованих ефективних технологій, а також в деякому посиленні централізованого керівництва. Тому цілком виправданим слід вважати включення мережі державних ІКС в холдинг «Украгроіннвація».

Література:

1. Володін С.А. Реалізація інноваційного потенціалу аграрної науки: проблеми і перспективи / С.А. Володін // Економіка АПК. – 2011. – №.7 – С.139-150.

2. Кулаєць М.М. Інновації у розвитку підприємництва в аграрній сфері / М.М. Кулаєць, М.Ф. Бабієнко, О.Д. Витвицька, П.М. Музика та ін. // Економіка АПК. – 2009. – №1. – С.55-64.

3. Шпикуляк О.Г. Організаційні форми і методи інноваційної діяльності у розвитку аграрної сфери економіки / О.Г. Шпикуляк, В.М. Русан, Л.І. Курило, П.В. Павлик, І.Ю. Розгон // Економіка АПК. – 2010. – №12. – С.119-125.