kkЭкономические науки / 15.Государственное регулирование экономики

к.е.н. Тардаскіна Т.М., Іванова О.Б., Амеліна В.О.

Одеська національна академія зв’язку ім. О.С. Попова, Україна

СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ІНФОКОМУНІКАЦІЙНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ

Вступ. Інформаційна революція на межі XX і XXI століть впливала, впливає і буде впливати на всі сфери економічної діяльності і соціального життя людей. Еволюція і конвергенція зв'язку та інформатики, їх мереж, систем, технологій і послуг призвели до глибоких змін у сферах зв'язку та обчислювального обслуговування, зумовивши не тільки вплив один на одного, інтеграцію і формування єдиної галузі інфокомунікацій, але й істотну трансформацію макроекономіки та соціуму [1]. Аналіз публікацій дає змогу дійти висновку, що перспективи розвитку інфокомунікацій, не належним чином відображені в літературних джерелах. Тому обрана тема дослідження не викликає сумніву і є безумовно актуальною.

Метою дослідження є аналіз сучасного стану та визначення перспектив розвитку інфокомунікаційного комплексу України.

Основна частина. Для встановлення закономірностей науково-технічного та соціально-економічного розвитку інфокомунікацій у взаємозв'язку з макроекономічними тенденціями, в першу чергу, повинен бути проведений порівняльний аналіз динаміки основних результативних економічних показників, структурних зрушень на ринку інфокомунікаційних послуг, характеру і ролі інституціональних перетворень галузевої власності і вкладу інфокомунікацій у створення валового внутрішнього продукту за період часу з досить стійким розвитком. Ринкові принципи господарювання, демонополізація галузі в умовах платоспроможного попиту на нові послуги зв'язку та інформаційні технології дозволили галузі мати стійку динаміку економічного зростання і позитивні структурні зрушення на ринку послуг (рис. 1.). Динаміка послуг і засобів інфокомунікацій України за період 2002-2009 рр. наведена на рис.2.

Рис. 1. Динаміка доходів галузі інфокомунікацій за 2002-2009 рр.

Рис.2 Динаміка послуг і засобів інфокомунікацій України

за період 2002-2009 рр.

Для досягнення цільових показників розвитку інфокомунікацій галуззю повинні бути вирішені завдання по збільшенню доступності користувачів до інфокомунікаційних мереж, послуг і ресурсів, конкурентоспроможності, інвестиційної привабливості та експортного потенціалу галузі інфокомунікацій, формування єдиного інформаційного простору країни. В якості індикаторів споживання інфокомунікаційних послуг і засобів на прогнозний період приймаються контрольні або цільові показники. Сценарій інноваційного розвитку інфокомунікацій на 2020 р. передбачає досягнення наступних цільових показників:

- рівень доступності населення до базових інфокомунікаційних послуг і технологій – 100%;

- частка вітчизняних товарів та послуг в обсязі внутрішнього ринку інформаційних та телекомунікаційних технологій – більше 50%;

- зростання обсягу інвестицій у розвиток інфокомунікацій і використання ІКТ в національній економіці порівняно з 2008 р. – не менш ніж у 5 разів;

- скорочення відмінностей між областями України з інтегральних показників інформаційного розвитку – до 2 разів;

- рівень використання мереж широкосмугового доступу на 100 чоловік за рахунок всіх технологій – 55 од.;

- наявність персональних комп'ютерів, у тому числі підключених до Інтернету, у всіх домашніх господарствах, освітніх установах;

- частка досліджень і розробок у сфері інфокомунікацій у загальному обсязі НДДКР, які здійснюються за рахунок усіх джерел фінансування, – не менше 30%;

- зростання вдвічі частки патентів, що видаються у сфері інформаційних і телекомунікаційних технологій, по відношенню до загального числа патентів;

- частка державних і сервісних послуг, які населення може отримати з використанням ІКТ, від загального числа державних і сервісних послуг в Україні – 100%;

- частка електронного документообігу між органами державної влади – 80% по відношенню до загального обсягу документообігу;

- частка розміщених замовлень на постачання товарів, виконання робіт і надання послуг для державних і муніципальних потреб самоврядування з використанням електронних торговельних майданчиків від загального обсягу розташовуваного замовлення – 100%;

- частка архівних фондів, включаючи фонди аудіо- та відеоархівів, переведених в електронну форму, – не менше 50%, у тому числі по фондам з обмеженим терміном зберігання, який спливає до 2020 р., – 100%;

- частка фондів бібліотек, переведених в електронну форму, від загального обсягу фондів – не менше 50%, у тому числі бібліотечних каталогів – 100%;

- частка електронних каталогів від загального обсягу каталогів фондів музеїв – 100%.

Успішне вирішення завдань розвитку інфокомунікацій на період до 2020 р. сприяє реалізація інноваційного сценарію, відповідно до якого доходи сектору зв'язку зростуть в порівнянні з 2008 р. в 16,5 рази, сектору інформаційних технологій - у 17,5 рази, галузі ІК в цілому - у 16,8 рази, що забезпечить зростання внеску галузі у ВВП з 4,5 до 14,4%.

Розвиток інфокомунікацій з інноваційним сценарієм дозволить досягти наступних цільових економічних орієнтирів:

- збереження темпів приросту ринку інфокомунікаційних послуг, що перевищує середньорічні показники приросту ВВП більш ніж у 2,5 рази;

- перетворення інфокомунікацій в одну з провідних галузей економіки з часткою у ВВП близько 15%;

- перетворення України на нетто-експортера інформаційних технологій.

Курс на інноваційний шлях розвитку економіки сприяє більш активному формуванню нових типів високоефективних ринків інфокомунікаційних послуг і технологій:

- ринок типових програмних продуктів активізується за рахунок затребуваності прикладного програмного забезпечення для бізнесу, промисловості, освіти, медицини, державних органів влади, організаційно-фінансових структур, житлово-комунального господарства, сільського господарства, ігрових і моделюючих програм;

- ринок замовного програмування повинен базуватися на потребах в індивідуальному підході до створення інформаційних технологій з досить швидким періодом розробки й активізуватися за рахунок впровадження на підприємствах різного виду власності інноваційних технологій;

- ринок інформаційних ресурсів в електронній формі (контент) розвивається за рахунок зростання потреб комерційних і державних структур, підприємців і населення в накопиченні і видаленні з баз даних інформації, у розробці інформаційно-пошукових систем, електронних архівів; електронних видань, розважальних мультимедіа програм та програм, мультимедіа бізнес-додатків;

- ринок офшорного програмування буде збільшувати свою нішу за рахунок розвитку національного і зарубіжного підприємництва мережевих організаційних структур;

- ринок мультисервісних інтелектуальних інфокомунікаційних послуг активізується за рахунок зростання потреб бізнесу, менеджменту і населення у високоякісних послугах у реальному часі та просторі.

Висновки. Формування перелічених вище нових типів ринків представляє собою ту ринкову нішу вітчизняної галузі інфокомунікацій, яка створюється в ході НТП без значних фінансових вкладень, і дозволяє в короткі терміни, починаючи з 2010 р., збільшувати спектр і масштаби послуг, що надаються. Стимулювання створення сервісно-консультаційних центрів приверне ініціативних підприємців в сферу інфокомунікаційної діяльності.

Список використаної літератури:

1. Кузовкова Т.А., Тимошенко Л.С. Анализ и прогнозирование развития инфокоммуникаций. – М.: Горчая линия. – Телеком, 2009. – 224 с.