Экономические науки/ 2. Внешнеэкономическая деятельность

Простебі  Л. І.

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, м. Чернівці

Основні компоненти національної системи антициклічного регулювання

 

За умов поглиблення інтеграції вітчизняної економіки до структури світового господарства внутрішня циклічність розвитку економіки зазнаватиме дедалі більшого впливу глобальних економічних циклів та ставатиме все більш чутливою до зовнішніх шоків. Саме тому впровадження заходів, що покликані зменшувати негативний вплив економічних коливань на вітчизняну економіку,  виступає невід’ємною передумовою досягнення її сталого розвитку.

Дієва система антициклічного регулювання має включати в себе механізми коригування потенційно небезпечних внутрішніх диспропорцій та нівелювання дії потенційно загрозливих зовнішніх шоків. Мова йде насамперед про заходи, спрямовані на цілеспрямований розвиток національної економіки, зменшення її залежності від кон’юнктури зовнішніх ринків.

Національна система антициклічного регулювання в Україні має складатися з наступних елементів:

-                     Макроекономічне регулювання. Ефективне макроекономічне регулювання у контексті захисту від несприятливих економічних коливань полягає у виваженому та обґрунтованому використанні бюджетної, податкової та грошово-кредитної політики, що підкріплені дієвими системами регулювання фінансових відносин. Проте за таких умов, як  недосконала бюджетна політика, висока частка тіньової економіки, слабка банківська система покладання до грошово-кредитну політику як головний інструмент макроекономічного регулювання не є виправданим. В українських реаліях навіть управління обліковими ставками центрального банку, яке широко використовується у розвинутих країнах, майже не впливає на економічну активність.

-                     Управління валютним курсом. Оскільки не існує так би мовити “ідеального” режиму валютного курсу, який би сам по собі гарантував стабільність національної валюти та був стійким до впливу криз, управління валютним курсом повинно мати за мету підтримання його стабільності з урахуванням тенденцій внутрішнього економічного розвитку та впливу зовнішніх шоків. Нажаль, досвід останніх років свідчить про те, що управління валютним курсом в Україні є в цілому непослідовним, дещо відірваним від економічних реалій і часто стає предметом політичних спекуляцій.

-                     Управління зовнішнім боргом. Головним завданням політики управління зовнішнім боргом є забезпечення позитивного ефекту від залучення зовнішнього фінансування за умов одночасного дотримання стабільності макроекономічних показників та платіжного балансу. 

-                     Розвиток фінансової системи та механізмів регулювання її діяльності. Вітчизняна фінансова система характеризується слабкістю та недостанім рівнем державного регулювання (недосконала система нагляду за банківською системою та небанківськими фінансовими організаціями; недосконала система антикризових заходів та загальна непослідовність їх застосування; нерозвиненість небанківських механізмів фінансування економіки). Крім того, слід вказати на загальну однобокість вітчизняної фінансової системи. У розвинутих країнах банківська система органічно доповнюється розвинутим фондовим ринком, галузями страхування та пенсійного забезпечення, які є чи не найголовнішим джерелом довгострокових коштів та ін. В Україні, навпаки, фондовий ринок є суто спекулятивним утворенням, що не виконує своє головне завдання – перерозподіл капіталу між галузями економіки [1] У підсумку банки є майже єдиним джерелом фінансування економічної діяльності.

-                     Довгострокові заходи щодо розвитку економіки. Довгострокові заходи щодо розвитку економіки спрямовані на загальне реформування структури економіки та інституційних засад її діяльності. Зокрема, на наш погляд, до даної групи заходів слід віднести розвиток експортного потенціалу економіки; покращення інвестиційного клімату, удосконалення податкової системи, лібералізація економічної діяльності тощо.

В усіх розвинутих країнах протягом останніх десятиліть було створено низку спеціалізованих державних інституцій, що безпосередньо відповідають за стимулювання експортної діяльності національних виробників та просування вітчизняних товарів на зарубіжні ринки.

Експортні страхові агенції можуть створюватися або за 100% участю державного капіталу, або також за певною участю приватних акціонерів, якими зазвичай стають крупні банки та страхові компанії. Головним механізмом їх діяльності є надання фінансування іноземним покупцям вітчизняної продукції (як правило, в галузі машинобудування) та / або страхування комерційних та політичних ризиків таких угод. Їх головними перевагами є більш тривалий термін надання фінансування, ніж пропонують комерційні банки; відносно низька вартість фінансування, часто у вигляді фіксованої процентної ставки; можливості диверсифікації фінансування для їх клієнтів тощо. [2]

З огляду на існування в Україні потужного комплексу галузей машинобудування, ми вважаємо за необхідне створення подібної установи для просування їх продукції на зовнішніх ринках, насамперед у країни, що розвиваються.

Крім того, в Україні існує обтяжлива система ліцензування багатьох видів робіт та послуг. На поточний момент в урядових колах існує розуміння необхідності різкого скорочення кількості ліцензованих видів діяльності. Зокрема, за заявою керівника Державного комітету підприємництва М. Бродського, найближчим часом планується скорочення кількості ліцензій майже на 94%. [3]

Отже, національна система антициклічного регулювання в Україні має складатися з наступних елементів: макроекономічне регулювання; управління валютним курсом; управління зовнішнім боргом; розвиток фінансової системи та механізмів регулювання її діяльності; довгострокові заходи щодо розвитку економіки.

 

Література:

1.                 Сергій Оксаніч якщо ви не слухаєте аналітиків, ви не інформовані, а коли слухаєте – дезінформовані [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.epravda.com.ua/publications/2010/07/5/240706/.

2.                 Роль экспортных страховых агентств в международной торговле. Перспективы привлечения финансирования с участием ЭСА на примере Азиатско-Тихоокеанского региона [Електронний ресурс]: Регламент. - Методический журнал Международные банковские операции. - № 2/2005. – Режим доступу:   http://www.reglament.net/bank/mbo/2005_2_article.htm.

3.                 М.Бродский: Госкомпредпринимательства упразднит почти 94% лицензированных видов работ [Електронний ресурс]: РБК-Украина. - 18.06.2010. - Режим доступу: http://www.rbc.ua/rus/newsline/show/m-brodskiy-goskompredprinimatelstvo-uprazdnit-pochti-18062010141100.