Педагогические науки/5. Современные методы преподавания

Луніна О.М.

Харківський національний економічний університет, Україна

Використання мовного портфеля

у формуванні професійної компетенції студентів

економічних спеціальностей

На етапі інтеграції України в європейські економічні, політичні і культурні структури першочергового значення набуває питання підготовки спеціалістів, здатних успішно реалізувати процес співробітництва України з Європою та усім світом. Однією з найважливіших умов розв’язання цього завдання є необхідність озброєння молодих спеціалістів навичками і вміннями професійного спілкування іноземною мовою, передусім ведення ділових усних та писемних переговорів англійською мовою, читання та розуміння фахової літератури. Навчання студентів економічних спеціальностей таким навичкам виступає необхідним складником у досягненні основної мети навчання іноземної мови – оволодіння іноземною мовою як засобом фахового спілкування, що є одним із напрямів розвитку сучасної методичної науки, зокрема такого напрямку як “Англійська мова для професійних цілей ” (English for Specific Purposes). Важко переоцінити значення застосування сучасної комп’ютерної технології для вирішення цих задач.

Рада Європи рекомендує використовувати Європейський Мовний Портфель (ЄМП), основою якого є Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти [1] відповідно до визначених рівнів володіння іноземною мовою, для типової сертифікації оволодіння іноземними мовами і детального відображення власного досвіду їх вивчення, набутих мовних кваліфікацій та змісту мовних курсів, стимулювання самоосвіти й самооцінки у процесі навчання іноземних мов. Для цього ЄМП повинен відповідати таким характеристикам: універсальність, доступність, послідовність, керованість[2:24].

ЄМП використовується у навчальних закладах різних ступенів у більш ніж п’ятнадцяти країнах-членах Ради Європи ще з початку 90-х років. У 2004 році Ніколаєва С.Ю. та Ягельська Н.В. розробили професійно орієнтований мовний портфель для використання у вищих навчальних закладах економічного профілю України [3:9-12].

Інформація ЄМП для економістів адресується насамперед власнику Портфеля, оскільки ілюструє його/її досягнення у вивченні іноземних мов, викладачам, роботодавцю при влаштуванні власника Портфеля на роботу.

Студенти повинні стати активними суб’єктами навчального процесу, їм повинна надаватись можливість самим розказати про те, що вони вже вивчили, що їх цікавить, що вони хочуть вивчити, що їм дається важче. Якщо студенти замислюються над ходом процесу свого навчання, це сприяє підвищенню мотивації, розвитку їх навчальної компетенції, забезпечує виховання у студентів прагнення вчитися впродовж усього життя, як зазначається у матеріалах про пілотування ЄМП у різних країнах [1:25].

Структура Мовного Портфелю складається з трьох розділів: Мовний Паспорт, Мовна Біографія та Досьє. Така структура дозволяє відобразити актуальний рівень володіння іноземною мовою власником Портфеля, зібрати цінну інформацію про мовленнєві компетенції, тобто залучити студента до організації навчального процесу, підвищити рівень відповідальності за свою роботу, активізувати прагнення до самовдосконалення. Розробка ЄМП для економістів базувалась на даній структурі [3:11].

Як вважають Ніколаєва С.Ю. та Ягельська Н.В. [3:9-12], ЄМП для економістів є перспективним для запровадження у ВНЗ економічного профілю,

оскільки він якнайкраще відповідає активному залученню студентів до самостійної роботи над іноземною мовою, забезпечуючи їх засобами визначення рівня володіння іноземною мовою, самоконтролю, планування процесу власного навчання з метою здійснення майбутньої професійної діяльності.

Метод Портфоліо вважається найбільш адекватним сучасним вимогам, але його реалізація неможлива без широкого застосування нових інформаційних технологій (ІТ), комп’ютерних перш за все. Бурхливий розвиток інформаційного суспільства протягом останніх двох десятиліть спричинив трансформацію парадигми освіти. Головною метою навчання стало не лише набуття учнем певної суми абстрактних знань, а й виховання освіченого, активного і відкритого до спілкування члена сучасного суспільства. Відповідно змінюється і методика навчання. Ефективна освіта стала неможливою без інтенсивного використання у навчальному процесі останніх досягнень науки і техніки.

В Україні використання інформаційних технологій в освітньому процесі, окрім уроків інформатики, почалося інтенсивно приблизно десять років тому, але мало хто мав змогу використовувати інформацію з Інтернету на уроках [5:5-9]. Незважаючи на економічні труднощі, за останні роки наше суспільство зробило ривок уперед. Стрімкий розвиток зовнішньоекономічних зв’язків України, підвищення ролі неперервної професійної освіти, зростання популярності самонавчання як форми оволодіння іноземними мовами зумовили широке використання інформаційних технологій в освітньому просторі. Вивчення ділової англійської мови набуває все більшої популярності, особливо на факультетах економічного спрямування. Адже через процеси глобалізації економіки та перехід сучасного суспільства від індустріалізації до інформатизації з’являються нові вимоги роботодавців до майбутніх працівників економічного профілю щодо рівня володіння іноземною мовою. Зокрема, одна з таких вимог полягає в тому, щоб вони могли здійснювати пошук в Інтернеті професійно значущої інформації англійською мовою, ефективно її опрацьовувати і використовувати. Отже існує необхідність такого планування курсу ділової англійської мови, який міг би забезпечити формування й розвиток у студентів навичок і вмінь роботи з іншомовною інформацією, яка отримується через Інтернет. Ця всесвітня мережа все більше починає використовуватися студентами поза межами аудиторії, під час роботи над завданнями, рефератами з іноземних мов. Сама природа Інтернету впливає на процес засвоєння іноземної мови, тому що Інтернет містить безмежну і невичерпну кількість джерел для навчання іноземної мови, надає можливість спілкуватися цією мовою у віртуальному просторі (електронна пошта, чати, форуми, блоги.)

Саме нові інформаційні технології стають головним засобом доступу до різних джерел інформації і формування мотивації до самостійного пошуку, обробки, сприйняття та використання цієї інформації, що є одним з найважливіших аспектів сучасного освітнього процесу вищих закладів освіти. Вміння працювати з сучасними інформаційними технологіями розглядається у нашій державі як обов’язкові та необхідні для кожного спеціаліста, особливо для фахівця з економіки.

Одним із основних компонентів підвищення ефективності навчального процесу є мотивація студента до пізнавальної діяльності та особистих досягнень. Пізнавальна діяльність студентів буває успішною лише тоді, коли розвивається їх самостійність. Тарнопольський О.Б. та Кожушко С.П. вважають, щo для навчання іноземної мови студентів економічних факультетів необхідно запроваджувати автономію творчої навчальної діяльності [5:97-100], за якої студенти самостійно вирішують проблемні творчі задачі засобами іноземної мови. Оволодіння вміннями, визначеними пріоритетними і робота з ЄМП мають самостійний творчій характер і залежать лише від конкретного студента Тому сам студент має повну автономію у проведенні власної пізнавальної діяльності, що, однак, не виключає консультацію і допомогу викладача та інших студентів у разі потреби.

Слід зазначити, що більшість першокурсників мають чітко виявлену мотивацію. Дуже важливо не тільки стимулювати цю мотивацію у навчальному процесі, але й не звести її тільки до прагнення отримати диплом. Студент повинен розуміти, до чого йому потрібні певні знання та навички, як його особисті досягнення відобразяться у майбутньому житті, професійній діяльності, працевлаштуванні, кар’єрі. Слід радикально змінити ставлення студентів до самостійної роботи, її значущість повинна перевищувати значення аудиторної роботи.

Зараз для самостійної роботи студентів при вивченні іноземної мови використовуються такі види завдань, як підготовка рефератів, презентацій, докладів іноземною мовою. Крім тем, запропонованих викладачем, студент може вибрати й свою тему. Презентація реферату виконується у програмі PowerPoint перед студентами групи. Така технологія навчання сприяє розвитку у студентів інформаційної комунікативності, рефлексії, критичного мислення, само презентації, уміння вести дискусію, відстоювати та аргументувати свою точку зору, синтезувати вивчений матеріал та якісно презентувати його аудиторії. Кращій реферат або презентацію студент може використовувати у своєму мовному портфоліо, щоб продемонструвати своє вміння працювати з автентичними джерелами, компілювати інформацію на іноземній мові.

Мовний портфель або портфоліо – це ефективний спосіб мотивації студентів та розвитку орієнтованої на особистість освіти.

Термін “портфоліо” використовується у сучасній освіті не тільки у якості мовного портфелю. Портфоліо – це сукупність учбових та професійних досягнень, їх презентація; є портфоліо керівників, спеціалістів, кафедр, вузів.

На думку Девісілова В.А. в області освіти портфоліо може розглядатися як активний метод навчання [4:32-35]. Зазвичай портфоліо представляє самопрезентацію учбових досягнень студента, які він самостійно та оперативно фіксує; робота над порт фоліо мотивує студента на отримання максимальних результатів у навчанні, науково-дослідницькій діяльності. Диплом із додатком порт фоліо може стати інструментом, який демонструє роботодавцю досягнення та здібності молодого фахівця, зокрема його рівень володіння іноземною мовою.

Портфоліо фахівця-економіста набуває різних форм: паперовий варіант, електронна версія або презентація на сайті (веб-портфоліо). Паперовий варіант мовного портфелю детально розглядався вище, він може доповнювати електронну версію. Студентські портфоліо можна розмістити на сайті випускаючої кафедри. Це буде кращій варіант самопрезентації випускників та самої кафедри.

Веб-портфоліо відкриває для студентів широкі можливості у плані оформлення персональної сторінки в Інтернеті, презентації своїх успіхів та досягнень зацікавленим особам, їх структурування та оцінки. Портфоліо з контактним адресом сприяє розвитку соціальної та професійної комунікації студентів, допомагає встановити зв’язок з потенційними роботодавцями. На відміну від традиційного резюме, яке надається при влаштуванні на роботу, порт фоліо дозволяє значно краще представити та оцінити особисті та професійні компетенції людини [6:2].

Що таке веб-портфоліо студента? Веб-портфоліо характеризується:

- комунікативною направленістю;

- структурованістю та гнучкістю, що дає змогу модифікувати його контент;

- технологією зв’язку між компонентами портфоліо у виді перехресних посилань.

Для якісного складання мовного портфелю студент повинен уміти користуватися такими комп’ютерними програмами, як:

- Microsoft Word для створення, збереження, відкриття документів, їх форматування;

- Microsoft Excel для побудови діаграм;

- Microsoft PowerPoint для відкриття презентацій, створення, збереження, використання зображень та текстів.

Портфоліо – це самореклама, де молодий фахівець презентує усі свої кращі досягнення, зокрема мовні навички та уміння. Таким чином, порт фоліо студента виконує наступні функції: самопрезентації, працевлаштування, мотивації, розвитку особистих та професійних компетенцій.

Після завершення навчання у вузі портфоліо студента переходить у розділ порт фоліо випускника, де він може презентувати свій кар’єрний рост, післядипломні досягнення у професійній діяльності. Це, як вважає Девісілов В.А. [4:36], надасть змогу кафедрі і вузу відстежити працевлаштування своїх випускників, успішність їх діяльності.

Переважна більшість прийомів роботи з мовним портфелем передбачає залучення студентів до дискусій, пояснень, описів, що забезпечує розвиток умінь спілкування одночасно з набуттям навичок навчальної компетенції. В умовах позааудиторної самостійної роботи студент опановує читання, аудіювання (прослуховування аудіоматеріалів, перегляд відеоматеріалів), письмове спілкування.

На закінчення слід зазначити, що метод портфоліо разом із традиційними технологіями освіти може бути ефективним механізмом мотивації та розвитку освіти у ВНЗ, орієнтованої на удосконалення здібностей та навичок самостійного навчання студентів та комплексного рішення конкретних проблем.

Література:

1. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання / Науковий редактор українського видання С.Ю.Ніколаєва. – К.: Ленвіт, 2003. – 273 с.

2. Европейский языковой портфель: Предложения по разработке / Дж. Трим, А. Добсон и др.: Пер. с англ. – М.: Еврошкола, 1998. – С.24.

3. Ніколаєва С.Ю., Ягельська Н.В. Європейський Мовний Портфель для економістів // Іноземні мови. – 2004. - №2. – С.9-12.

4. Девисилов В.А. Портфолио и метод проектов как педагогическая технология мотивации и личностно ориентированного обучения в высшей школе // Высшее образование сегодня. - 2008. - №9. – С.29-34.

5. Тарнопольский О.Б., Кожушко С.П. Методика обучения английскому языку для делового общения: Учебное пособие. – К.: Ленвит, 2004. – С.97-100.

6. Helen C. Barret, Ph.D. The Electronic Portfolio Development Process//Proceedings of the conference of the American Association for Higher Education (AAHE). – 2000. – P.18-25.