Ткаченко Сергій Анатолійович

к.е.н., доц., проректор з науково-педагогічної роботи (навчальний процес)

ВНЗ МТУ «Миколаївська політехніка», Україна

МЕТОДИКА ЕКОНОМІКО-АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В КОНТЕКСТІ ВИМОГ ЕФЕКТИВНОЇ ОБРОБКИ ІНФОРМАЦІЇ

Певні вимоги висуваються до методики аналізу в умовах функціонально розвинутої обробки інформації і з точки зору отримання результатної аналітичної інформації. Практика показує, що хоча при функціонуванні сучасних розвинутих систем управління спеціального призначення підприємствами, як і в традиційної системі управління, залишається таблична форма надання вихідних економіко-аналітичних даних, зміст самих таблиць зазнає доволі істотних змін якісного порядку. Справа в тому, що одним із недоліків існуючих методичних матеріалів із аналізу виступає те, що в них, за рідкісним виключенням, зазвичай не вказується, кому конкретно призначена інформація і для яких цілей. А між тим характер аналітичної інформації в кожному окремому випадку повинен визначатися потребами, тому що одна й та ж інформація при наданні її на різні рівні управління в одному випадку може бути достатньою, в іншому – надлишковою, у третьому – недостатньою і інше.

Аналітична інформація про ступінь виконання плану про обсяг виробництва і відхилення від плану за день, яка надається за групами продукції, а всередині цих груп – у розрізі окремих проектів суден і замовлень, уявляється досить достатньою для планово-виробничого відділу суднобудівного заводу, в той же час надлишкова для директора підприємства, якому немає необхідності мати щоденні дані про виконання плану за кожним замовленням. Для рівня керівництва цехів інформація, що надається в такому вигляді буде недостатньою, тому що тут потрібні змістовні дані та інформація, яка характеризує виконання плану за технічними етапами побудови замовлень.

Наведений приклад достатньо наочно показує залежність економіко-аналітичної інформації від конкретних потреб, які в кінцевому рахунку і визначають кількість інформації, її характер, ступінь агрегації та деталізації.

Ще один недолік інформації, що надається в існуючої традиційної методиці економічного аналізу виступає в тому, що структура і зміст приведених інформаційно-аналітичних таблиць в основному визначаються методологією розрахунку тих або інших показників, їх взаємозв`язком, що породжує необхідність відображення в таблицях не тільки кінцевих економіко-аналітичних, але також планових, облікових та інших початкових показників.

Перераховані недоліки надання в існуючих методичних матеріалах результатів аналізу зменшують цінність аналітичної інформації, утрудняють її сприйняття, збільшують трудомісткість виконуваних розрахунків. Тому в умовах функціонально розвинутих систем управління спеціального призначення підприємствами цих недоліків неможливо припускатися. Методика аналізу повинна передбачати надання результатів аналітичних розрахунків у формі таблиць, які могли б бути прийняті за основу вихідної інформації. Для цього необхідно, щоб приведені в методиці таблиці, по-перше, були зорієнтованими на потреби, по-друге, не містили надлишкової інформації і, по-третє, враховували би технологічні особливості надання інформації і інше.

В сучасних умовах інтенсивного впровадження функції економічного аналізу на перший план на сам перед висувається вимога орієнтації вихідних економіко-аналітичних даних на конкретні потреби користувачів. Реалізація цієї вимоги означає, що в методиці у кожному окремому випадку повинне бути вказано, кому, з якою ціллю та в які терміни повинна бути надана та чи інша інформація. В залежності від особливостей запитань в методиці потрібно передбачати і різні варіанти інформаційно-аналітичних таблиць, що надаються.

Виконання другої вимоги – усунення надлишковості інформації в таблицях досягається шляхом виключення із них непотрібної планової, обліково-економічної та іншої інформації, а також розрахунку економіко-аналітичних показників оптимальності. Це полегшить сприйняття результатів економічного аналізу, а з іншого боку зменшить витрати часу на надання вихідної інформації.

І виконання третьої вимоги – врахування особливостей надання вихідної економіко-аналітичної інформації машинами цифровими диктується тим, що на розмірність і структуру інформаційно-аналітичних таблиць накладають обмеження окремі елементи технічного комплексу функціонально розвинутих систем управління спеціального призначення підприємствами (об’єднаннями).

Існуючі методичні матеріали із аналізу не задовольняють ще вимогам ефективної обробки інформації, в них немає чіткого вирішення питань кількісного та якісного складу економіко-аналітичних задач і меж між ними. А в сучасних умовах функціонально розвинутих систем управління спеціального призначення підприємствами саме завдання виступає елементом, яке визначає характер різноманітних проектних рішень в області формування аналізу і інше.

Тому традиційний підхід до викладення методики аналізу повинен бути замінений новим. Такий підхід забезпечується принципом блочного побудування методики аналізу діяльності відокремлено для рівня підприємств та внутрішньозаводського рівня. Сутність його виступає в наступному. Викладення методики повинне надаватися у розрізі окремих аналітичних блоків: перспективного аналізу, ретроспективного аналізу, оперативного аналізу, порівняльного аналізу, функціонально-вартісного аналізу і проблемно-орієнтованого аналізу. За кожним із блоків приводиться перелік економіко-аналітичних комплексів задач та окремих завдань, і за кожним завданням аналізу надається цільове призначення задачі, її зв`язок з іншими економіко-аналітичними завданнями, стислий опис початкової інформації для вирішення, способи вирішення, характеристика вихідної інформації, яка надається по задачі та організаційні принципи вирішення використання результатів рішення.

Цей підхід був, зокрема, реалізований в суднобудівної та машинобудівної промисловості при підготовці ряду математичних матеріалів із аналізу господарської діяльності підприємств і їх внутрішніх підрозділів в умовах функціонально розвинутих систем управління спеціального призначення і інше.

Удосконалення методики аналізу господарської діяльності підприємств за усіма розглянутими вище напрямками, як показує наявний досвід, істотно полегшує розробку проектних рішень по підсистемі економіко-аналітичної обробки інформації та підвищує їх аналітичність, ефективність і якість та інше.