Экономические
науки / Государственное регулирование экономики
Тимошенко Ю. О.
аспірантка
кафедри фінансів та банківської справи
ПВНЗ
«Європейський університет», м. Київ, Україна
Управління фінансовими ризиками в системі
економічної безпеки України
Нагромадження ризиків нестабільності спричиняє необхідність нових шляхів
управління ризиками в економічній політиці. Так, вони,
по-перше, мають бути спрямовані на захист від екзогенних ризиків та винахід нових
внутрішніх точок зростання, а по-друге, – на модернізацію наявної структури
економічної системи для забезпечення оптимальних темпів економічного зростання
та підвищення стійкості системи економіки. Нехтування фінансовими ризиками
обов’язково спричинить розгортання кризових процесів, які важко або неможливо
контролювати. Це підтверджує ситуація 2008 р., коли падіння економіки України
було досить жорстким. Невиважена політика управління фінансовими ризиками
підриває довіру до неї населення. Обережна, об’єктивна і прозора політика, яка
адекватно та систематично здійснює виокремлення та оцінку фінансових ризиків та
має за мету їх мінімізацію, спростить подолання кризових тенденцій у
вітчизняній економіці, що має відбуватись з мінімальними втратами для неї [1,
с. 3].
На нашу думку, в процесі управління фінансовими ризиками необхідно
проаналізувати значення індикаторів стану фінансової безпеки за її складовими в
динаміці, виокремити ті індикатори, значення яких xi менше задовільного рівня yздв, після чого спрямувати
розробку методів покращення управління фінансовими ризиками саме на ті
фінансові ризики, що виникають або можуть виникнути стосовно складових
фінансової безпеки, розраховане значення індикаторів яких є недостатнім.
Значення вагових коефіцієнтів для складових фінансової безпеки, визначені
експертами, що характеризують ступінь впливу кожної складової фінансової
безпеки на індикатор стану фінансової безпеки та, відповідно, інтегральний
показник стану економічної безпеки, представлено на рис. 1.
Рис. 1. Значення вагових коефіцієнтів елементів фінансової безпеки для
розрахунку інтегрального показника її стану*
* Джерело:
узагальнено автором за [2];
Так, дані рис. 1. свідчать про те, що серед всіх складових фінансової
безпеки найбільший вплив на значення індикатору стану фінансової безпеки
спричиняють такі елементи як: бюджетна безпека (0,2023), грошово-кредитна
безпека (0,1753), боргова безпека (0,1746), що свідчить про те, що фінансові
ризики саме в цих сферах фінансової безпеки повинні досліджуватись більш
ретельно.
Однак, окремі дослідники [3] вважають, що оновлена Методика розрахунку
рівня економічної безпеки України також не позбавлена певних недоліків, а саме:
– неогрунтованість та суб’єктивність обрання п’яти діапазонів стану
економічної безпеки України відносно встановленого оптимального значення, так,
унеможливлюється існування як коридору значень, що можна вважати оптимальними,
так і перевищення значення, що є оптимальним;
– порушення адекватності та простоти нормування індикаторів, що
належать до змішаного типу «стимулятор-дестимулятор», таких як сальдо купівлі-продажу населенням іноземної
валюти, відношення дефіциту/профіциту державного бюджету до ВВП, відношення
ліквідних активів банків до їх короткострокових зобов'язань та інші, що
спричиняє неможливість застосування методів їх оптимізації шляхом розрахунку
градієнту функції узагальненого інтегрального індексу стану економічної безпеки
для регулювання її рівня. Так, виникає питання щодо доцільності використання
індикаторів змішаного типу, застосування яких може призвести до невизначеності
результатів;
– незрозумілість методики зниження значення вагових коефіцієнтів
індикаторів, визначених методом експертних оцінок, в ситуації наявності парної
кореляції індикаторів, що приймають участь у розрахунках, що призводить до
збільшення рівня суб’єктивізму та зниження практичної та наукової цінності
результатів, отриманих в процесі таких маніпуляцій.
Так, з урахуванням обґрунтованих недоліків застосування індикаторів
змішаного типу «стимулятор-дестимулятор» Ю. М. Харазішвілі, Т. П. Крупельницька та
А. І. Сухоруков взагалі пропонують відмовитись від їх використання,
пропонуючи низку інших індикаторів стану фінансової безпеки, яку автори
розуміють як стан захищеності державних інтересів в податковій, бюджетній та
грошово-кредитних системах держави, що надає гарантії можливості формувати,
використовувати та зберігати фінансові ресурси для обслуговування зобов’язань
та забезпечення розвитку в економічній та соціальній сфері, а саме:
– індикатори-стимулятори: рівень валових міжнародних резервів НБУ,
міс. імпорту; рівень трансфертів з державного бюджету щодо ВВП, %; рівень
монетизації економіки, %; кредитування реального сектору економіки, % до ВВП;
відношення доходів зведеного бюджету до ВВП; питома вага кредитів від
загального обсягу кредитуванні економіки у переробну промисловість, %; видатки
зведеного бюджету до рівня середньорічної чисельності населення, тис. грн /
особу
– індикатори-дестимулятори: приріст індексу споживчих цін, % за рік;
рівень внутрішнього боргу, % до ВВП; рівень зовнішнього боргу, % до ВВП; рівень
дефіциту бюджету, % до ВВП; втрачені бюджетні надходження внаслідок тінізації,
% до ВВП; вартість банківських кредитів, % за рік [Ошибка! Источник ссылки не найден.].
Література
1.
Ризики посткризового розвитку фінансового сектору України: джерела, оцінки,
інструменти стабілізації : аналітична доповідь / Д. С. Покришка,
О. О. Молдован, А. П. Павлюк ; НІСД. – 2013 [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/1231/
3.
Харазішвілі Ю. М. Визначення стратегічних орієнтирів рівня економічної
безпеки України : аналітична записка / Ю. М. Харазішвілі,
Є. В. Дронь, Д. О. Махортих ; Відділ макроекономічного
прогнозування та досліджень тіньової економіки. – 2014 [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/1501/