Чередніченко Ю.Г. Організація системи водозабезпечення країни-міста Республіка Сінгапур

 

*228793*

Экономические науки  / 15. Государственное регулирование экономики

к.е.н. Ю.Г. Чередніченко

ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України», м. Київ

 

Організація системи водозабезпечення країни-міста Республіка Сінгапур

 

В контексті нової парадигми водокористування: «стічні води – цінний ресурс», нас зацікавив досвід країни-міста Республіка Сінгапур щодо організації водозабезпечення населення та галузей економіки. Держава не має ґрунтових вод і озер, проте має сильну водну стратегію, яку самі громадяни, вважають найкращою у світі.  Ця острівна країна використовує перероблену, опріснену воду й штучні водойми, аби забезпечити населення питною водою. Інженери протягом 30 років налагоджували роботу системи водопостачання міста-держави.

Singapore's National Water Agency (Агентство – далі) розповідає про власну технологічну гордість: систему переробки стічних вод NeWater, що запущена в 2003 році. Її потужність дозволяє задовольнити 30% добової норми водопостачання. В основному, таку воду використовують для промислових цілей, а залишок  відправляється в одне із 17 водосховищ в країні. Перероблену воду можна використовувати для пиття чи приготування їжі. Агентство стверджує, що перероблена вода пройшла 130 тис. випробувань, і її якість відповідає стандартам якості питної води Агентства охорони навколишнього середовища США та основним принципам Всесвітньої організації охорони здоров'я. Однак в Агентстві відзначають, що основна складність полягала в тому, аби переконати населення у безпеці вживання такої води.  Із цією метою NeWater проводила спеціальну піар-компанію: на етикетці пляшки із переробленою водою, намалювали усміхнену водну краплину, побудували демонстраційний центр, який за допомогою інтерактивних експонатів та ігор показує, як проходить процес очистки стічних вод та провели екскурсію для журналістів на переробних заводах.

Ще чверть добової потреби Сінгапуру у прісній воді задовольняється за рахунок двох опріснювальних установок, які в сукупності можуть обробляти 100 мільйонів галонів в день. Робота такого заводу дуже енергоємна, тому зараз у країні проводять експерименти щодо електродеіонізації, що дозволить споживати менше електрики.

Третім джерелом води в Сінгапурі є стоки, канали, ріки й ставки для збору опадів. Резиденти країни не можуть збирати і зберігати  воду без дозволу уряду країни. У сполученні з імпортом води з Малайзии, дощова вода доповнює 45 відсотків, добової потреби води всієї держави. .

Активно запроваджуючи smart-технології Агенство  запустило у водойми лебедів-роботів. Птах-машина служить не тільки прикрасою озер міста, але й стежать за станом води пише  The Straights Times. Проект одержав назву New Smart Water Assessment Network – «нова система розумної оцінки якості води» (NUSwan, «Новий лебідь»). Під корпусом у вигляді лебедя в натуральну величину схована складна електронна начинка – міні-лабораторія, яка автоматично відбирає проби води, аналізує її за декількома  параметрами і передає отримані результати на сервер.

Агентство використовує розумні технології й безпосередньо на водопроводі, так спеціальні зонди встановлюються прямо всередині труб, а сенсори заміряють одночасно тиск, швидкість потоку та склад води. Такі пристрої дозволяють попереджати аварії на водопроводі на ранній стадії.

Для збору інформації про те, як і скільки населення споживає води, всі лічильники в країні обладнані радіомодулями. Вони передають статистичну інформацію про витрату води в кожному будинку. Це дозволяє агентству збирати дані для аналізу споживчого поведінки. Самих споживачів теж активно агітують економити воду,  нещодавно Агентство разом із Національним університетом Сінгапуру провело дослідження із  використанням  індивідуального лічильника води. Цей пристрій можна встановити на будь-який водопровідний кран у будинку й бачити, скільки води витрачається при кожному включенні. Відтак домогосподарства, які приймали участь в експерименті знизили використання води на 20%. Загалом економія складає 40 центів SGD (7 грн.)  на місяць, що в кінцевому підсумку може забезпечити окупність самого лічильника, який коштує близько 100 SGD (1800 грн.).

За інформацією The Straits Times вперше за 17 років у Сінгапурі підвищилися тарифи на водокористування і скорочення використання води, збору засобів на будівництво й технічне обслуговування водогосподарчої інфраструктури й забезпечення потреб у воді в майбутньому. Прихильники такого рішення вказують на необхідність гарантування водної безпеки в майбутньому, якому загрожує зміна клімату із затяжною та екстремальною посухою. Противники вважають, що це збільшить витрати  виробництва води й сумніваються, що бідна частина населення зможе їх покрити [1].

Таким чином, всі перелічені заходи водної  стратегії Сінгапура, яка орієнтована на інноваційні smart-технології, дозволяють повною мірою забезпечувати населення та галузі економіки водою при повній відсутності ґрунтових вод і озер в країні.

 

Література

1. Stavenhagen M., Buurman J., Tortajada C. How to use less water to have more? Look to Europe [Електронний ресурс] // The straits times – Режим доступу – http://www.straitstimes.com/opinion/how-to-use-less-water-to-have-more-look-to-europe