Подгорна О. В, Дорошенко Г. В.

Троковицький природничо-екологічний ліцей, Україна

Екологічний стан водних об’єктів с. Троковичі Черняхівського району Житомирської області

Загальне погіршення екологічного стану водних об’єктів України спричинило виникнення низки гострих проблем, вирішення яких залежить передусім від удосконалення засобів екологічно безпечного, раціонального використання та охорони водних ресурсів. Зростаючий вплив людини на довкілля потребує проведення комплексних досліджень з метою аналізу та оцінки антропогенних змін водойм та водотоків. Водні об’єкти є індикатором стану довкілля. Тому вивчення сучасного екологічного стану гідроценозів сільської місцевості, вважаємо актуальним.

Метою роботи було вивчити екологічний стан водних біотопів с. Троковичі Черняхівського району Житомирської області та з'ясувати причини його погіршення.

Дослідження проводили протягом 2010-2012 років. Обстежено сім боліт, три ставки та одну малу річку на території с. Троковичі. Обстеження екологічного стану водних об’єктів здійснювали щосезонно. Враховували такі параметри водойм: глибину, розміри, течію, рівень замулення, прозорість, наявність «цвітіння» води. Встановлювали якісний та кількісний склад гідробіонтів у біотопах. З’ясовували джерела забруднення досліджуваних водних систем.

На території села Троковичі знаходиться невеликі за площею болота, ставки, річка Свинолужка. Зосереджені дані гідротопи в основному на півночі села. Болота, ставки села є невеликими за розмірами стоячими водоймами, глибиною 0,5-2 м. Відзначимо, що ще декілька десятиліть тому цей показник був значно більшим. Для даних водойм с. Троковичі характерне зниження рівня води, збільшення шару мулу, заростання прибережної зони вищою рослинністю, часто спостерігається «цвітіння» води. Влітку та весною ці водойми гарно прогріваються, це зумовлює швидкий розвиток ціанобактерій, водоростей, що призводить до зміни кольору водойм, появи специфічного запаху.

Серед водних безхребетних найпоширенішими є, зокрема, черевоногі молюски (Lymnaea stagnalis, Planorbarius corneus, Planorbis planorbis), зустрічальність яких висока для всіх водойм та водотоків с. Троковичі. Щільність їх поселень становить 4-20 екз./м². Слід відмітити, що часто молюски прикріплюються до сміття (пакети, пляшки, посуд, відходи тощо), викинутого місцевими жителями. До речі, двостулкових молюсків (природних фільтраторів водойм) у жодному з досліджених біотопів нами не було виявлено.

Великої шкоди Поліссю, зокрема й території досліджуваного села завдали науково не обґрунтовані меліорації, осушення боліт, які відігравали колись дуже важливу гідрологічну роль регуляторів річного стоку на значних територіях. Інтенсивне осушування розпочалося з 1966 року, результатом якого площа сільськогосподарських угідь значно збільшилась. Та при цьому рівень ґрунтових вод знизився в середньому на 1,0 м. Місцева річка Свинолужка стала уподібнена стоячій водоймі.

Також обміління зазнав ставок (місцева назва «Точище»), який ще 10-15 років тому був місцем для існування великої різноманітності водних птахів, риб та інших тварин, життя яких пов’язане з водним середовищем.

На основі проведених досліджень водойм та р. Свинолужки, їх прибережних смуг, слід відзначити такі проблеми: створення сміттєзвалищ поблизу та у водоймах (при цьому найбільше страждають водойми, які знаходяться поблизу села), зменшення рівня води, заростання рослинами, зарегульованість русла річки (створення ставків), втручання місцевого населення (вплив домашніх водоплавних птахів; напування та перегін через окремі ділянки русла худоби; потрапляння у воду різних хімічних речовин, зокрема органічних і мінеральних добрив) тощо. Ось чому вода у досліджуваних водних об’єктах нині непридатна не лише для побутових, а часто й для технічних потреб.

Збереження водних об’єктів села є важливою проблемою підтримання гідроекологічного стану території та джерелом водних ресурсів різного призначення. Серед пропозицій щодо покращення стану водних об’єктів с. Троковичі, збереження їх режимів, слід зазначити такі:

1. Заборонити зміну русла річки та будівництво поруч водойм та водотоків.

2. Створити місцеву екологічну програму зі збереження водоохоронних зон та відновлення водойм.

3. Піднімати перед місцевою владою та громадою села проблеми стихійних сміттєзвалищ та самовільного вирубування дерев полезахисних лісосмуг.

4. Здійснювати природоохоронну пропаганду і освіту місцевого населення в напрямках формування поглядів щодо збереження водного багатства рідного краю.