Квасній Л.Г., к.е.н, доцент,

Кравців О. Й., студентка

Дрогобицький державний педагогічний університет

імені Василя Стефаника

РОЛЬ ЕКОНОМІКИ ЗНАНЬ В ІННОВАЦІЙНІЙ СТРАТЕГІЇ СУСПІЛЬНОГО ПОСТУПУ

Освіта відіграє у суспільстві визначальну роль, оскільки вона відтворює особистість, формує її світогляд і творчі здібності та збагачує знаннями. «Знання заради життя» – саме ця теза повинна стати домінуючою в ХХІ столітті, коли відбувається стрімкий розвиток науки, і прийшов час зрозуміти, що знання заради знання – це шлях в нікуди.

Практика вітчизняної науки свідчить про зростання зацікавленості українських науковців до економіки знань, що тісно пов’язано із становленням суспільства знань. В наукових дослідженнях підкреслено, що лише технологічний варіант економіки знань, спрямований на розвиток інформаційно-телекомунікаційних технологій, приречений на невдачу, оскільки не забезпечує масової творчої активності населення і, відповідно, гальмує його розвиток.

Сучасний етап поступу цивілізації позначається радикальними змінами у самому базисі існування і розвитку людства. Переміщення інтелекту, наукових знань в центр детермінуючих чинників стійкого економічного зростання та суспільного прогресу зосереджують увагу економістів, соціологів та політологів на проблемі становлення економіки знань, яка розглядається дослідниками в якості гаранта поступального руху суспільства, побудови конкурентної економіки, задоволення постійно зростаючих потреб людини та суспільства в цілому.

Перетворення інтелекту на основний ресурс суспільного розвитку, формування і розгортання економіки знань стали можливими внаслідок загальної зміни виробничої та соціокультурної динаміки світу,
найбільш помітним результатом якої є сучасна інформаційна революція
та її продукт − інформаційне суспільство. Глобалізаційні процеси, що базуються на сучасних інформаційних технологіях та системах міжнародної комунікації; розвитку науки в результаті творчої, високоінтелектуальної праці, − все це реалії сьогодення, в якому інформація та знання набувають особливого значення, символізуючи шлях у майбутнє для всього людства.

Необхідність розбудови економіки знань як одного з пріоритетів соціально-економічного розвитку України відображено в Стратегії економічного і соціального розвитку України (2004-2015 роки) «Шляхом європейської інтеграції».

Як феномен «економіка знань» характеризується певними особливостями:[1]

1) знання відіграють вирішальну роль у системі виробництва, оскільки в умовах ринку саме знання стає повноцінним товаром, головним виробничим ресурсом та фактором формування доданої вартості;

2) інноваційність економіки знань проявляється у зростанні швидкості та інтенсивності інновацій, через які знання стає
рушійною силою економічного зростання та соціокультурного розвитку суспільства;

3) розвиток високотехнологічних секторів виробництва та інформаційно-комунікаційних технологій, внаслідок чого знання
стають значно доступнішими, полегшується процес їх обміну та накопичення.

Таким чином, економіка знань виступає таким типом економічної організації суспільства, який характеризується вирішальним значенням знання в системі суспільного виробництва, що базується на зростанні швидкості та інтенсивності інновацій та високому рівні розвитку інформаційно-комунікаційних технологій.

Поруч з економікою індустріального світу, прогрес якої базується
на виробництві матеріальної продукції, формується постіндустріальна економіка, в якій безпрецедентного значення набуває розумова сила людини. Відбувається зсув від економіки, що базується на виробництві товарів
матеріального характеру, до економіки, заснованій на виробництві і застосуванні знань.

З огляду на це все більше зацікавленості у науковців та практиків
викликають причини та особливості процесу виникнення і функціонування економіки знань, її теоретичних та практичних аспектів, а також
перспективи втілення принципів економіки знань у соціальну систему України.

Вступ світової економіки в новий етап розвитку − економіку знань − істотно змінив умови конкуренції країн. В даний час різниця в
рівні економічного розвитку значно менше визначається наявністю природних ресурсів. На перший план виходить здатність нації
підвищувати якість людського капіталу, створювати нові знання і
втілювати їх у виробничі системи. За визначенням Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), знання визнається сьогодні двигуном продуктивності праці та економічного зростання.

Отже, у сучасному глобалізованому світі лише ті країни, що продукують знання та інтегрують їх у свої економічні моделі, зможуть бути глобально конкурентоспроможними.

Література

1. Формирование общества, основанного на знаниях. Новые задачи высшей школы / Пер. с англ. − М., 2003. − 232 с.

2.Фурсенко А. Объединить потенциал образования и науки для создания общества знаний // Alma mater – Вестник высшей школы. − 2004. − N 3. − С.8-12.

3.Человеческое развитие: новое измерение социально-экономического прогресса. / под общей редакцией В.П.Колесова. – М., Права человека, 2008. – 636 с.