К. е. н. Капченко Р.Л.

Севастопольський національний технічний університет,

Моделювання ситуативного прояву

кваліфікації і компетентності

Логічна послідовність категорій: «дані» – «інформація» – «знання», на думку українського ученого В. А. Рача, відрізняються між собою:

- контекстною залежністю (від дуже високої до повної її відсутності);

- можливістю формалізації (від абсолютно повної до неможливості її здійснювати);

- глибиною розуміння (від безконтекстно-рольового в контексті кількості та якості до розуміння цілісності у різноманітті і навпаки). Отже, дані – це «сирі» факти та цифри, в яких немає нічого особливого і які самі по собі не можуть бути корисні [3].

Для терміну інформація є дефініції: це перетворенні в певному контексті (з урахуванням чого-небудь) дані, що є змістовними та корисними для конкретних користувачів [3]; це загально-природна категорія, що відображає закони існування матерії і є базою для створення нових знань, які після фіксації на матеріальних носіях стають теж інформацією для нового її використання [2]; це повідомлення про якісь події та процеси незалежно від форми їх представлення, які використовуються з метою отримання знань, прийняття рішень [1]. Підсумовуючи можливо визначити, що інформація – сировина для створення нових знань.

Сучасні підприємства, установи й організації функціонують у постіндустріальному суспільстві, в останній чверті ХХ ст. – у новій економіці – економіці знань. За умови використання компетентнісного підходу, пропонується розглянути термін «знання», через призму взаємодії таких категорій, як «професійна компетенція» – «кваліфікація» – «компетентність», з урахуванням різних моделей дій особистості в розмаїтті складних, швидкоплинно змінюваних і непередбачених виробничих та життєвих ситуацій.

Розглядаючи професійну компетенцію, як нормативно закріплене коло посадових функцій та обов’язків, термінам «кваліфікація» і «компетентність» можна надати такі тлумачення: кваліфікація – це здатність особистості проявляти знання, адекватні певним стандартним ситуаціям в межах професійної компетенції; компетентність – це здатність особистості генерувати нові знання, приймати на їх основі рішення щодо вибору моделі дій, адекватної нестандартній ситуації.

Таким чином, виходячи з вищезазначеного, терміну «знання» можна надати таке визначення: знання – це суб’єктивні уявні моделі дій, які постійно конструюються (пригадуються та/або генеруються) особистістю адекватно певній ситуації життєдіяльності. Схематично моделі прояву кваліфікації в стандартній ситуації можна представити у вигляді рисунку 1, прояву компетентності у нестандартній ситуації ‑ рисунку 2.

Рис. 1. Модель прояву кваліфікації фахівця в стандартній ситуації

Рис. 2. Модель прояву компетентності фахівця у нестандартній ситуації

Література:

1. Бизнес – Безопасность – Телекоммуникации. Терминологический словарь / сост. : Новикова Е. Г. [и др.]. – М. : Радио и связь, 2002. – 328 с.

2. Пархоменко О. В. Теоретичні основи системи «інформація-знання» / О. В. Пархоменко. – К. : Держ. ін.-т інтел. власн., 2008. – 172 с.

3. Рач В. А. Проектная деятельность в современных условиях / В. А. Рач // Корпоративные системы. – 2004. – № 5. – С. 11–14.