Медицина/7. Клінічна медицина

Кобцева О.А.

Донецький національний медичний університет імені М.Горького, Україна

Вплив способу стабілізації опорних зубів верхньої щелепи на тривалість ортодонтичного лікування

Прогноз терміну активного періоду ортодонтичного лікування залежить від безлічі факторів: віку пацієнта, ступеня виразності морфологічних і функціональних порушень, необхідності проведення лікування з видаленням зубів, кооперації пацієнта з лікарем, хороших навичок гігієни порожнини рота у пацієнта та інших[1; 2]. Перед проведенням ортодонтичного лікування пацієнти були розділені на 4 групи (табл.1) за віком, ступенем дефіциту місця для зубів верхньої щелепи й способом стабілізації верхніх опорних зубів: анкораж опори шляхом лігатурного зв'язування брекетів опорних зубів без додаткового стабілізуючого апарата та із застосуванням знімної піднебінної пластинки власної конструкції [3].

Таблиця 1.

Характеристика груп дослідження (M ± m)

Н/п групи	N	Вік, (роки)	Величина дефіциту місця, (мм)	Вид анкоражу опори
1А	9	22,7 ± 0,72	7,26 ± 0,24	пластинка
1В	10	21,6 ± 0,83	7,31 ± 1,09	лігатурне зв’язування
2А	9	13,7 ± 0,47	8,24 ± 0,48	пластинка
2В	10	13,0 ± 0,37	9,0 ± 0,9	лігатурне зв’язування

Примітка: N – кількість пацієнтів в групі.

1 пара груп дослідження: група 1А (основна) – група 1В (контрольна);

2 пара груп дослідження: група 2А (основна) – група 2В (контрольна).

У кожній парі груп варіабельним був тільки спосіб посилення опорних зубів, а середні значення віку пацієнтів і величини дефіциту місця на верхній зубній дузі достовірно не відрізнялися. Тривалість активного періоду лікування обчислювалася від моменту фіксації брекет-системи на зуби верхньої щелепи до моменту дебондінгу брекет-системи та фіксації ретенційного апарату на верхню щелепу.

Як свідчать результати дослідження (рис. 1), тривалість активного періоду лікування у дорослих у середньому склала 19,78 ± 0,64 та 22,8 ± 0,84 місяців, відповідно в групі 1А і в групі 1В, і була достовірно відмінною з переважанням часу лікування у пацієнтів контрольної групи (р ˂ 0,05).

Рис. 1. Тривалість ортодонтичного лікування в основних та контрольних групах з урахуванням способу контролю опори верхньої щелепи (міс.).

Примітки: 1– група 1А; 2 – група 1В; 3 – група 2А; 4 – група 2В.

Можна припустити той факт, що дана відмінність в тривалості активного періоду лікування у дорослих пацієнтів була обумовлена тим, що при застосуванні стабілізуючою пластинки управління верхньощелепною опорою відбувалося більш контрольована і тим самим не викликало побічних ускладнень, які вимагають додаткового часу для їх усунення і відповідно подовжують термін лікування. Застосування запропонованого апарату дозволило закінчити ортодонтичне лікування дорослих пацієнтів в основній групі, в порівнянні з контрольною, в середньому на 3,0 ± 1,36 місяців раніше.

При аналізі результатів тривалості ортодонтичного лікування в підліткових групах 2А і 2В виявлено, що середні значення терміну активного періоду лікування відрізнялися недостовірно і склали 20,89 ± 0,84 та 20,0 ± 1,18 місяців в групі 2А і в групі 2В відповідно. Відсутність відмінностей у тривалості ортодонтичного лікування у підлітків з урахуванням способу анкоражу опорних зубів, на нашу думку, можна пояснити тим, що дана вікова категорія пацієнтів є менш дисциплінованою на відміну від дорослих пацієнтів, найбільш часто порушує лікарські рекомендації, що в свою чергу призводить до дебондінгу брекетів та до поломки іншої ортодонтичної апаратури, що в свою чергу пролонгує тривалість лікування незалежно від способу стабілізації опорних сегментів. Узагальнюючи вищевикладене, можна говорити про те, що планування тривалості ортодонтичного лікування – це процес, що вимагає від лікаря-ортодонта врахування багатьох факторів. І результати даного дослідження довели, що одним з таких факторів є спосіб стабілізації опорних зубів.

Література

1. Хорошилкина Ф.Я. Руководство по ортодонтии / Ф.Я.Хорошилкина. – Москва, 1999. – 800с.

2. Factors influencing treatment time in orthodontic patients / K.J.Skidmore, K.J.Brook, W.M.Thomson [etc] //Am. J. Orthod. Dentofacial Orthop. - 2006. - V.129(2). - P.230 - 238.

3. Деклараційний патент України на винахід № 43171А. Спосіб ортодонтичного лікування зубощелепних аномалій верхньої щелепи / Долгополов А.М., Кобцева О.А.; заявник і патентовласник Донецький державний медичний університет імені М.Горького. - № 2001031871; заяв. 20.03.2001; опубл. 15.11.2001, Бюл. № 1.