Мишак О.О.
Національний університет
біоресурсів і природокористування України
Забезпечення
гуманістичної орієнтованості змісту навчання майбутніх біотехнологів
Головним у навчально-виховному
процесі стає не тільки формування професійних знань, практичних умінь, але й
те, на що конкретно орієнтоване мислення фахівця, соціальний і професійний
потенціал його практичної діяльності. Принцип гуманізації вимагає, щоб усі
навчальні дисципліни у вищому навчальному закладі мали ту або іншу гуманітарну
спрямованість, яка б формувала критичність мислення, привносила у викладання
колізії історії, логіку традицій відповідної предметної галузі, її соціальну й
економічну основу, етичні і моральні аспекти. Такий підхід, на нашу думку, може
забезпечити підготовку тих, хто навчається, до життя і продуктивної роботи в
нинішньому динамічному світі, усвідомлення свого місця в ньому, найважливіших
питань буття.
Для з’ясування стану забезпечення гуманістичної орієнтованості
змісту теоретичних і практико-орієнтованих курсів
навчального плану підготовки біотехнологів було використано галузевий стандарт
вищої освіти 2012 року з напряму підготовки
«Біотехнологія» ОКР «бакалавр».
Зазначимо, що у змісті галузевого стандарту відбулася певна позитивна динаміка щодо формування особистісних (духовних, моральних) якостей майбутнього фахівця. Разом з тим, у змісті даних структурних компонентів є недостатнім звернення до особистісних якостей майбутніх біотехнологів.
Метою вищої
професійної освіти, як відомо, являється не вузькопрофесійна підготовка, а
широка природничо-наукова, загальнокультурна, соціально і індивідуально значуща
підготовка, що безперервно розвиває творчий потенціал особистості і сприяє
самостійному поповненню професійних знань майбутнього фахівця в області
біотехнології. Тому актуальною проблемою підготовки фахівців біотехнологів у
вищій школі є формування різних блоків дисциплін, навчальних програм та планів,
наповнюючи їх конкретним змістом, що має забезпечити пріоритетність
загальнолюдських цінностей.
В Україні стандарт на підготовку бакалаврів – фахівців з біотехнології встановлює, що навчальний план
підготовки бакалавра має чотири групи дисциплін: 1) гуманітарної та
соціально-економічної підготовки; 2) природничо-наукової (фундаментальної
підготовки); 3) професійної та практичної (професійно-орієнтованої) підготовки;
4) вибіркові навчальні дисципліни.
Гуманітарна та соціально-економічна
підготовка відіграє важливу роль у професійній підготовці майбутніх фахівців біотехнології в контексті
гуманізації освіти.
Дисципліни цього циклу мають вагоме значення у професійному розвитку
особистості, оскільки формують компетентності, якості особистості, знання,
вміння, навички та досвід загальної
методології, філософії, гуманітарних та фундаментальних
наук, знання історичного розвитку вітчизняної та
світової культури тощо. Доцільно зауважити, що дисціпліни гуманітарного та соціально-економічного
циклу є основою для засвоєння
природничо-наукових і професійних дисциплін.
Аналіз навчальних програм дозволив
встановити відсутність чіткого професійного
спрямування у викладанні дисциплін гуманітарного та соціально-економічного циклу, що призводить до послаблення мотивації у навчанні та професійного становлення
майбутніх фахівців, особливо це
спостерігається у студентів 1-3 курсів. Тому при доборі та
структуруванні змісту професійної підготовки,
у т.ч. гуманітарної та соціально-економічної, необхідно враховувати професійну орієнтованість на майбутню діяльність
біотехнологів. Це сприятиме посиленню мотивації до майбутньої професійної діяльності, зацікавленості в
опануванні знаннями, і уміннями та
навичками.
Особистісна
значимість реалізується за допомогою професійної спрямованості навчального матеріалу, гуманітаризації
освіти. Гуманітаризація освіти спрямована на поліпшення
використання змісту і методів
гуманітарних дисциплін. За допомогою свого змісту гуманітарні знання формують
духовні цінності, мотивують на корисну для суспільства діяльність. Завдяки своїм
методам вони розвивають
особистісні та інтелектуальні здібності, у тому числі
по цілісного сприйняття нового, розвитку емоційно-чуттєвої сфери. Все
це безпосередньо впливає на якість професійної
підготовки. До важливих засобів реалізації сказаного
відноситься індивідуалізація навчальних планів, у тому числі на основі елективних дисциплін.
На відміну від професійних
знань, які відразу дають конкретний результат, ефект від фундаментальної
підготовки позначається через певний час, причому не стільки за рахунок
додаткових знань, скільки внаслідок більш глибокого оволодіння методами
пізнання (спостереження, експеримент, узагальнення, формалізоване і
алгоритмізоване подання), встановлення внутрішньо - і міжпредметних
зв'язків. Призначення гуманітарних дисциплін –
підвищення загальнокультурного рівня і розвиток на його основі
загальноосвітніх умінь. До таких відносять філософські, моральні, культурні
основи, самостійність у творчості, образне мислення [1]. «Не можна нанести
шкоду і віддаленому майбутньому людини, яке вимагає більше загальнонаукової
підготовки і високого рівня культури, ніж нагальних прикладних знань» [2].
Основною функцією гуманітаризації технічної освіти повинна бути не
просвітницька (хоча вона теж), а розвиток загальних діяльних здібностей
(почуттів, уяви, інтелекту, волі, спілкування), завдяки яким людина і може бути
самодіяльною, вільною, творчою істотою [3].
Є навчальні дисципліни, які
мають універсальний зміст і «працюють»
на особистісний потенціал, соціокультурне збагачення (мова, мистецтво, культурологія, математика
та ін.) Відмінність їх вивчення як непрофілірующіх
– в акценті на розвиток
особистості завдяки цілісному уявленню і засвоєнню
ідей і методів даної
галузі знань. Професійна підготовка набуває нові
стимули під впливом особистісного фактора, а
загальнокультурна – збагачується,
відчуваючи вплив професійного
розділу освіти .
Навчальні дисципліни потребують відтворення в предметах наук
діалектичного взаємозв'язку людини і навколишнього світу. Тому підготовка
майбутніх інженерів біотехнологів
(професійна, моральна, культурна) повинна орієнтувати їх на ціннісні установки,
що формують уміння і навички керувати переходом від техногенної форми розвитку
виробництва до екологізованих. Викладання будь-якої дисципліни має носити
гуманітарний характер. Необхідно звернення до історії науки, особистостуй її
творців. Потрібно включення в навчальні курси елементів методологічної,
світоглядної культури. Нарешті, саме викладання за своєю суттю є гуманітарним
процесом і має бути відповідним чином організоване[4].
На нашу думку, підвищення ефективності гуманітарних
дисциплін, що вивчаються як непрофілюючі, пов'язано не зі збільшенням числа
предметів і їх обсягу, а з поліпшенням якості засвоєння. Для цього потрібно
враховувати особливості мислення студентів технічного профілю, співвідносити
зміст гуманітарних дисциплін з використаними в них методами. Тому викладач
гуманітарної дисципліни повинен враховувати, що абстрактне теоретизування
найменше підходить майбутньому інженеру, орієнтованого на конкретне прикладне
знання. Негуманітаріям потрібно не систематичне вивчення моноаспектних
дисциплін, а цілісне, комплексне знання по групах гуманітарних проблем
[5].
Друга сторона гуманітаризації технічної освіти (поряд з
підвищенням ролі гуманітарних дисциплін) – збагачення негуманітарних дисциплін
людським і соціальним змістом і сенсом. Необхідно обов'язкове відображення
світоглядної, спеціальної та гуманітарної підготовки у кожній навчальній
дисципліні. Формула освіти – єдність наукового змісту, діалектичного методу і
гуманістичної мети .
Зміст технічних та природничих
дисциплін нерідко зводиться до сукупності (в кращому випадку – системи)
законів, принципів, правил і т.д. поза достатнього зв'язку з історією їх
отримання, прикладами використання, значенням для суспільства. Між тим,
будь-яка наука є історією зухвалих злетів людського генія, трагедію помилок,
співдружності і суперництва .
Приклади з історії науки, на
наш погляд, можуть виконувати виховну функцію так само, як приклади з
літературних творів. У підручниках часто дається знеособлений матеріал.
Викладач неминуче привносить в об'єктивний зміст (закони природи) суб'єктивний
фактор, своє бачення об'єктивного. Звернення до історії – не лише реєстрація
факту збільшення наукового знання, пов'язаних з ним дат та імен, а й визначення
його ціни, що включає роль особистості вченого, перемоги, поразки наукової
думки, того, що наукові відкриття є не випадковим досягненням вчених, а
закономірністю розвитку суспільства. Важливість пов'язання минулого (передісторії)
з теперешнім для кращого проектування нового, екстраполювання майбутнього
завдяки більш точній оцінці наявної інформації дозволяє, на наш погляд,
говорити про фактор історизму як про один із принципів гуманізації освіти.
У ВНЗ основна увага спрямована
на підготовку за профілем спеціальності,
на багато менше – формуванню громадянина, людини високої культури. Такий
техніцизм, в кінцевому рахунку, негативно позначається і на спеціальній
підготовці студентів. Тому гуманізація і гуманітаризація вищої освіти – не
чергова «кампанія», а один з головних чинників підвищення якісного рівня
фахівців. Досвід показує, що реалізація зазначеного – справа непроста:
переконати викладачів у необхідності такої роботи нелегко, а домогтися активної
участі – ще важче [6]. В цьому відношенні в ВНЗ не можна сподіватися лише на
виховний вплив кафедр гуманітарних дисциплін (вони реалізують, переважно,
функцію навчання, а не виховання), а треба використовувати, в першу чергу,
можливості випускаючих кафедр.
Тут же зазначимо, що одна з
форм з'єднання гуманітарних та професійних засад в навчанні – міждисциплінарні
зв'язки через постановку елективних спецкурсів, що сприяють «збиранню»
гуманітарних і професійних знань у цілісну систему уявлень про світ, людину,
суспільство і своє місце в ньому.
Важливо відзначити, що
природничо-наукова підготовка, як
складова професійної підготовки
майбутніх фахівців біотехнологічного профілю, у навчальному плані визначена такими дисциплінами, як біохімія,
вища математика, фізика з основами біофізики рослин, хімія, екологія (фах. спр.), інформатика.
Безумовно, велике
значення у професійній підготовці майбуніх
фахівців мають дисципліни циклу професійної підготовки: біологія клітин,
загальна мікробіологія та вірусологія, загальна біотехнологія, генетика,
безпека життєдіяльності то охорона праці, процеси та апарати біотехнологічного
виробництва, контроль та керування біотехнологічними процесами, проектування
біотехнологічних виробництв, економіка та організація біотехнологічних виробництв та ін.
Отже, у начальному навчальному плані більшість
дисціплін складають природничі науки, яки мають у складі своєї назви частину
складних слів (наукових термінів) лексему “біо”, що означає життя, біологія, біологічний. Це
зумовлено тим, що сама біотехноло́гія пов’язана з використанням живих
організмів і біологічних процесів у виробництві для потреб людини, для
покращення ії життя, здоров’я та умов навколишнього середовища.
(Βιοτεχνολογία,
від грец. bios — життя, techne — мистецтво, майстерність і logos — слово,
навчання). Це надає природничим наукам, зокрема біотехнологічній, гуманістичної орієнтації. Тому при визначенні
мети і змісту біотехнологічної освіти за першооснову слід взяти “олюднення знань” [7] і гуманістичну спрямованість наукового пізнання, яке містить в собі гуманістичний зміст, зорієнтований на людину як мету і
цінність його.
Гуманістичний характер науки
проявляється і в тому, що вона збагачує духовний світ людини, істотно впливає
на її розвиток, виробляє соціальний механізм передачі знань новим поколінням в
процесі здобуття ними освіти. Наука впливає на розвиток всієї системи зв'язків
людей з природою і самих суспільних відносин. Гуманістична спрямованість науки
є каталізатором моральних стимулів наукової творчості.
Підсумовуючи,
зазначимо, що виховання творчої особистості у ВНЗ повинне реалізовуватися через
оптимальну комбінацію фундаментального, гуманітарного й професійного блоків
дисциплін, їх взаємопроникнення на основі міжпредметних зв'язків, інтегрованих
курсів, міждисциплінарних форм контролю, що забезпечують формування цілісної
свідомості на основі системного знання.
Отже, зміст
природничо-наукової та соціально-гуманітарної
складової вищої біотехнологічної освіти має сприяти гармонійному
розвитку студентів, іх самовизначення в світі культури. Забезпечення
гуманістичної оріентованості змісту навчання
вимагає підвищення статусу гуманітарних дисциплін, їх оновлення,
звільнення від примитивності та схематизму. Для того, щоб гуманізація професійної
підготовки майбутніх біотехнологів аграрного
профілю не стала формальністю, необхідно, щоб всі компоненти загальнокультурної
та професійної підготовки оріентувалися на загальнолюдськи цінності. Також слід
наголосити на необхідності гуманістичних підходів до викладання абсолютно всіх
(навіть професійно-орієнтованих) дисциплін
у вищому навчальному закладі.
Таким чином, для забезпечення гуманістичної орієнтованості змісту
навчання студентів необхідно виконувати такі завдання:
- розкриття своєрідності кожної гуманітарної
дисципліни з метою підвищення інтелекту, кругозору, ерудиції студентів,
становлення професійних якостей;
- використання гуманістичного
потенціалу гуманітарних дисциплін у формуванні у студентів духовних і моральних
якостей;
-
використання гуманітарного знання в навчанні спеціальних
дисциплін;
-
звернення до природничих і технічних наук у викладанні
гуманітарних дисциплін.
На жаль, у практиці навчання
недостатньо реалізується аксіологічний потенціал дисциплін загальнокультурної і професійної підготовки суспільствознавства. Більшість
викладачів своїм основним завданням вбачає забеспечення засвоєння студентами
інженерно-технічних спеціальностей необхідних знань, умінь і навичок, а
формування гуманістичних цінностей вважає прерогативою сім’ї, громадських
організацій та відповідних посадових осіб у ВНЗ (кураторів академічних груп,
заступників деканів з виховної роботи, студентського активу тощо).
Використана література:
1.Вербицкий А., Попов Ю., Подлеснов В.и др.
Самостоятельная работа студентов: проблемы и опыт // Высшее образование в
России. - 1995. - №2. -С. 137- 145.
2.Шукшунов В.Е., Взятышев В.Ф., Савельев А.Я. и
др. Инновационное образование // Высшее образование в России. - 1994. - №2. -
С.24
3.Надеева М.И. Гуманитаризация образования в
философии реформирования высшей технической школы. Казань: ИССО РАО. - 1997. - C. 27.
4.Мухаметзянова Г.В., Надеева М.И.
Гуманитаризация — ключевая идея преодоления кризиса образования. - Казань.:ИССО
РАО. - 1997.,С.18-21.
5.Надеева
М.И. Гуманитаризация образования в философии реформирования высшей технической
школы. Казань: ИССО РАО. - 1997. - С.48.
6.Коган
JI.H. Человеческий смысл естественных
и технических наук // Известия УрГУ. - 1997. - №5.
7.Гончаренко С. У. Український
педагогічний словник. К.:Либідь, 1997.- C.290.