Педагогические науки/3. Методические основы воспитательного процесса

К.п.н. Маріна О.В.

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, Україна

Роль конфліктів у формуванні міжособистісних відносин студентів-першокурсників педагогічного ВНЗ

Першокурсникові, що потрапив у нове оточення однолітків, доводиться налагоджувати контакти й відносини часто із зовсім незнайомими людьми. Для налагодження взаємин з однолітками студентам необхідні такі соціальні навички, як уміння дійти взаєморозуміння й домовлятися про взаємоприйнятні умови. Ці навички дозволяють студентам брати участь у взаємодії з однолітками, що забезпечує емоційну підтримку й доступ до соціальних ресурсів через основні міжособистісні відносини, включаючи дружбу і співробітництво. Відносини з однолітками не лише забезпечують підтримку, але й змушують переборювати труднощі. Студент змушений підкорятися груповим нормам, інакше він стає вигнанцем. Він зустрічається з конфліктними ситуаціями, які йому необхідно навчитися вирішувати [2].

Роль конфліктів у становленні міжособистісних відносин студентів-першокурсників може бути розцінена як позитивно, так і негативно. З одного боку конфлікти погіршують емоційний настрій у групі, не дозволяють студентам отримувати повноцінний розвиток і виявляти власний потенціал, загальмовують процеси спілкування і кращого знайомлення першокурсників один із одним тощо. З іншого боку конфлікти іноді виступають шляхами подолання напруження і незадоволення у студентській групі, є необхідною складовою становлення студентського колективу, а також надають студентам педагогічних ВНЗ цінного досвіду у вирішенні конфліктів серед майбутніх вихованців. Розглянемо поняття конфлікту і його види більш детально.

Конфліктом є така взаємодія людей, при якій принаймні одна сторона усвідомлює несумісність у мисленні (уявленні, сприйнятті), почуттях, волі з іншою стороною таким чином, що у своїх діях вона наштовхується на протидію іншої сторони і відчуває це як нанесення їй шкоди [4]. Нас цікавить міжособистісний конфлікт – ситуація взаємодії людей, при якій вони або переслідують несумісні цілі, або дотримуються несумісних цінностей і норм, намагаючись реалізувати їх у взаємовідносинах один із одним, або одночасно в гострій конкурентній боротьбі прагнуть досягнення однієї мети, яка може бути досягнутою лише однією з конфліктуючих сторін [3].

Міжособистісний конфлікт розвивається тоді, коли зіткнення (в одній або в декількох зі сфер: мотиваційній, когнітивній, організаційній, діяльнісній) несумісних тенденцій учасників міжособистісних відносин переходять в ефектно-емоційну сферу. Залучення емоційних відносин до міжособистісних зіткнень є причиною поширення конфліктних відносин у всіх сферах, що спотворює процеси сприйняття і розуміння опонентів, призводить до заперечення їхньої думки, цінностей, руйнує спільну діяльність, негативно впливає на організаційні компоненти взаємодії.

За факторами, що їх спричинили, розрізняють:

· ділові конфлікти – орієнтація в конфлікті на об’єкт (тобто в його основі лежать об’єктивні фактори); такі конфлікти, як правило, успішно й швидко вирішуються;

· емоційні конфлікти – зазвичай базуються на складних міжособистісних стосунках та інших неявних суб’єктивних факторах (орієнтація на предмет). Такі конфлікти відбуваються в емоційному розпалі пізнього ступеня, зазвичай деструктивні, вирішуються складно [4].

За кількісними характеристиками залучення до них учасників конфлікти поділяються на внутрішньоособистісні, міжособистісні, внутрішньогрупові, міжгрупові.

Відповідно до складної структури моделі діяльності особистості доцільно міжособистісні конфлікти в педагогічному середовищі класифікувати таким чином: когнітивні, мотиваційні, діяльнісні, організаційні. Джерелами когнітивних конфліктів, на думку Є. Дурманенко [1], є нерозуміння й недостатня кількість інформації, що відповідно спонукає до помилок в інтерпретації явищ, подій, процесів і до неправильного реагування на них. Конкуренція, що переходить у конфронтацію, яка призводить до зіткнення намірів і прагнень, є основою мотиваційних конфліктів. Діяльнісні міжособистісні конфлікти викликаються неузгодженістю і неефективною кооперацією, незадоволенням результатами спільної праці. Несумісність, невідповідність індивідуальних можливостей і можливостей, наданих структурі групи, спонукають до так званих організаційних конфліктів.

З метою попередження конфліктів у педагогічному середовищі ВНЗ важливим моментом є комплексне і системне вивчення й аналіз факторів, які підвищують імовірність виникнення міжособистісних конфліктів. До них належать: особистісні індивідуально-психологічні особливості студентів-першокурсників у групі; особливості когнітивної сфери членів групи; мотиви, цілі, цінності як окремих членів групи, так і переважаючі в групі в цілому; формальна й неформальна структури групи першокурсників; стиль лідерства у групі; наявність мікрогруп і характер відносин між ними та їх лідерами тощо [1].

Існують такі ефективні методи попередження таких міжособистісних конфліктів:

· когнітивних – чітке і конкретне з’ясування позицій, відносин, понять; забезпечення зворотного зв’язку; збирання додаткової інформації;

· мотиваційних – прогнозування перспективи; спільне вирішення проблеми конструктивної конкуренції або кооперації;

· діяльнісних – підвищення ефективності спільної діяльності; організаційних – підвищення гнучкості системи і рольової динаміки [1].

Підсумовуючи вищеназване, важливо зазначити, що навчаючись вирішенню конфліктних ситуацій у групі, знаходячи власні засоби владнання конфліктів і подолання труднощів у відносинах, студенти також набувають цінного й важливого досвіду вирішення життєвих ситуацій, пізнають обмеження на поведінку й спрямування окремої людини, тобто, набувають цінного соціального досвіду [5].

Література:

1. Дурманенко Є. А. Конфлікти в педагогічному середовищі: [монографія] / Євгенія Аристархівна Дурманенко. – Луцьк : РВВ „Вежа” Волин. держ. ун-ту імені Л. Українки, 2004. – 287 с.

2. Капрара Дж. Психология личности / Дж. Капрара, Д. Сервон. – Спб. : Питер, 2003. – 640 с.

3. Краткий психологический словарь / [сост. Л. А. Карпенко]. – М. : Политиздат, 1985. – 431 с.

4. Лукашенко А. О. Педагогічні умови формування конфліктологічної компетентності вчителя загальноосвітнього навчального закладу: дис. ... кандидата пед. : 13.00.04. / Лукашенко Антон Олександрович. – Харків, 2005. – 205 с.

5. Steinberg L. Adolescence / L. Steinberg. – 2-d edition. - New York: Mc Graw-Hill Inc., 1989. - p. 465.