Педагогические науки/5.Современные методы преподавания

К. пед. н. Попова Ірина Іванівна, Виноградова Любов

Севастопольський міський гуманітарний університет,

м. Севастополь, АР Крим

Особливості розуміння дітьми старшого дошкільного віку слів української мови

Актуальність цієї статті зумовлена нагальною потребою в забезпеченні педагогів дошкільних закладів діагностичним інструментарієм при вивченні української мови як державної в російськомовних дошкільних закладах. Засвоєння української мови вже з дошкільного дитинства – найкоротший і найбільш продуктивний шлях залучення дошкільників до української культури, національної спадщини українського народу, виховання патріотичних почуттів. Педагогу дошкільного закладу необхідно відстежувати рівень розвитку українського мовлення дошкільників задля доцільного планування роботи з навчання державної мови дітей в дошкільних закладах. Тому педагог має володіти діагностичним інструментарієм під час обстеження українського мовлення своїх вихованців. Оскільки діти дошкільного віку в російськомовному дошкільному закладі знаходяться здебільшого на рецептивному та репродуктивному рівні засвоєння української мови, важливо встановити особливості сприймання дітьми смислу слів української мови.

Метою цієї статті є висвітлення результатів проведеного дослідження з виявлення особливостей розуміння дітьми старшого дошкільного віку смислу слів української мови.

Обстеження словникового складу української мови проводилося з 20 дітьми старшого дошкільного віку на базі ДНЗ № 90 м. Севастополя, в індивідуальній формі, при цьому використовувалась діагностична методика вивчення розуміння дітьми слів української мови, пропонована А.М. Богуш [1]. Передусім опишемо процедуру обстеження мовлення старших дошкільників. Дітям пропонувалося показати дидактичну картинку, що відповідає назві предмета. Було підібрано 10 предметних картинок до кожної лексичної теми (6 тем: «Овочі», «Фрукти», «Транспорт», «Птахи», «Тварини», «Меблі»). Відповіді дітей записувалися дослівно до протоколу обстеження, вираховувався коефіцієнт розуміння дітьми слів української мови за такою формулою: К=m/n x 100%, де К_роз1 - коефіцієнт розуміння слів; т - кількість слів, що відповідають обраній дитиною картинці; п — усі названі вихователем слова [2].

При розподілі дітей на рівні розуміння слів української мови враховувалися кількісні показники. Високому рівню відповідає Кроз =1(28%); достатньому рівню - Кроз =0.9-0.8(16%); середньому - Кроз =0.7(31%); низькому - Кроз = нижче 0.7(25%). Відсоток розраховувався за формулою Т/Ах100%, де Т- кількість правильних відповідей; А- кількість всіх предметних картинок (60). Нами було визначено і якісні характеристики рівнів розуміння слів української мови.

Рівні розуміння слів української мови старшими дошкільниками

Високий рівень	Дитина правильно показує всі малюнки. Характерна відсутність помилок і відмова у відповідях. Не використовує допомогу вихователя.
Достатній рівень	Дитина дає правильну відповідь на 8-9 предметних малюнків. Робить помилки. Використовує допомогу вихователя.
Середній рівень	Дитина показує 7 малюнків. Відмови у відповіді. Використання допомоги вихователя.
Низький рівень	Дитина дає правильну відповідь на 1- 6 предметних малюнків. Робить помилки. Використовує допомогу вихователя. Відмовляється відповідати.

При проведені аналізу було виявлено, що в цілому, на достатньому рівні знаходяться 6 дітей, на середньому – 12, на низькому – 2. Високого рівня не було виявлено.

Нам було важливо визначити, які з лексичних тем краще засвоєні дітьми, а розуміння яких слів стало проблемним. Дослідження розуміння дітьми слів за темою «Птахи» показало, що діти знаходяться на достатньому рівні. Складними для розуміння були слова «горобець», «снігур». Це ті слова, що не мають спільної звукової форми з російськими словами. Тема «Тварини» також засвоєна дітьми на достатньому рівні.

Тема «Фрукти» засвоєна на достатньому рівні й виявилася складнішою для дітей, тому що всі діти плутали назву «сливи», «персика» та «абрикоса». За темою «Овочі» діти в цілому також знаходяться на достатньому рівні і змогли дати відповіді по всіх картинках, але 9 дітей зробили помилки в розумінні та називанні слів «цибуля, часник, буряк».

Слова з теми «Транспорт» засвоєні на середньому рівні, виявилися труднощі в розумінні слові «ковзанка». Найважчою темою для дітей була «Меблі» й відповідно засвоєні слова з цієї теми на низькому рівні.

Загалом можна вказати, що з усіх тем найменше діти знають такі слова «ліжко, пуфик, книжкова полиця, полуниця, цибуля, горобець, снігур», які відрізняються від російської мови за своїм звуковим складом. Зустрічаються помилки у вимові та розумінні слів «перець, часник, кукурудза, слива, поїзд». Це пов’язано з явищем фонетичної інтерференції, що притаманне двомовності двох близькоспоріднених мов (російська та українська).

Висновок. Таким чином, ці результати обстеження мовлення дітей говорять про те, що дошкільники розуміють здебільшого ту лексику, що в обох мовах є спільною або схожою, подібною за звуковим оформленням або де слова відрізняються одним або кількома звуками, які теж зрозумілі. Більшість помилок у розумінні слів було в групі слів, що не мають схожості у звучанні з аналогічними словами в російській мові.

Література:

1. Богуш А.М. Методика рідної мови і ознайомлення з навколишнім у дошкільному закладі. Практикум: Навч. посібник / А.М. Богуш. – К.: Вища школа, 1995. – 192 с.

2. Попова И.И. Обучение родному языку и развитие речи дошкольников. Практикум. Уч. пособие для студентов пед. ВУЗов, для специальности «Дошкольное воспитание» / И.И. Попова. – Севастополь: РИБЭСТ, 2002. – 82 с.