Природні і гігієнічні фактори як засіб фізичного виховання. Панасюк І. В., студ. Малина Я.

Значення фізичного виховання дітей різко зросла в наші дні. Це викликано істотною зміною характеру захворювання. Сьогодні все більшого поширення набувають хронічні, неінфекційні захворювання, такі, як серцево-судинні, онкологічні, нервово-психічні, хвороби органів дихання, В їх профілактиці важливе місце належить свідомому, висококультурному відношенню людей до свого здоров'я, здоровоого способу життя та фізичної культури. У зв'язку з цим різко зростає роль гігієнічного та фізичного виховання дітей.

Фізичне виховання - невід'ємна частина загального виховання особистості школяра. Сприяючи формуванню рухових навичок, удосконаленню таких якостей, як швидкість, сила, витривалість, спритність, воно формує ряд морально-вольових якостей: сміливість, рішучість, наполегливість.

Останнім часом відзначається прогресуюча гіподинамія у молоді, що зумовлено великим обсягом навчальних занять не тільки в аудиторіях, але й вдома. Результатом цього є те, що серед школярів та студентів великий відсоток з незадовільним станом здоров'я, надлишковою масою, схильністю до частих захворювань, порушеннями постави і опорно-рухового апарату, вадами зору та нервово-психічними відхиленнями. Недостатня рухова активність негативно позначається на багатьох функціях розвиваючомуся організму, та є патогенетичним фактором у виникненні та розвитку ряду захворювань.

Фізичні вправи в системі фізичного виховання за своїм біологічним механізмом впливу на людину надають широкі можливості досягти значного оздоровчого ефекту. Те ж саме відноситься й до використовуваних в оздоровчих цілях факторів природи (сонячної радіації, водного та повітряного середовищ) та оптимальним гігієнічним умовам. У процесі фізичного виховання використовуються розроблені комплекси фізичних вправ у поєднанні з силами природи та гігієнічними факторами для формування рухових умінь, спеціальних знань, виховання фізичних якостей і різнобічного морфофункціонального вдосконалення організму відповідно до вимог суспільства. Іншими словами, фізичне виховання, як педагогічний процес, покликане керувати фізичним розвитком та фізичною освітою людей. Одна і та ж фізична вправа може призвести до різних ефектів та, навпаки, різні фізичні вправи викликати однаковий результат. Це є доказом того, що фізичні вправи самі по собі не наділені якимись постійними властивостями. Отже, знання факторів, що визначають ефективність впливу фізичних вправ, дозволить підвищити керованість педагогічним процесом.

Гігієнічні чинники є вирішальними в реалізації принципу оздоровчої спрямованості системи фізичного виховання. Їхнє завдання - зробити заняття фізичними вправами органічною частиною життєдіяльності людини. З іншого боку, ефективність самих фізичних вправ буде найвищою лише при дотриманні гігієнічних норм. Гігієнічні фактори набувають великого значення для повноцінного вирішення завдань фізичного виховання. Як би добре не був організований педагогічний процес, він ніколи не дасть бажаного ефекту при порушенні, наприклад, режиму харчування й сну, якщо заняття будуть проходити в антисанітарних умовах. Ось чому в шкільній програмі з фізичного виховання є теоретичний матеріал, що визначає об'єм гігієнічних знань школярів. Гігієнічні фактори являють собою велику групу різноманітних засобів, що умовно поділені на дві групи:

- засоби, що забезпечують життєдіяльність людини поза процесом фізичного виховання;

- засоби, які безпосередньо включаються в процес фізичного виховання.

Метеорологічні фактори складають ту групу факторів, пізнавши закономірності впливу яких, можна визначити оптимальні умови для досягнення найбільшого ефекту від фізичних вправ. Людина перебуває в постійній взаємодії з навколишнім середовищем: впливає та пристосовується до нього. Постійно змінюються сонячне випромінювання, температура повітря і води, опади, рух та іонізація повітря, атмосферний тиск викликають істотні биохимічні зміни в організмі, що призводять до фізіологічних і психічних реакцій: до зміни стану здоров'я, працездатності людини та ефективності фізичних вправ. Все це позначається на техніці й тактиці фізичних вправ та може підвищувати небезпеку травмування. Отже, необхідно враховувати і спеціально організовувати вплив зовнішніх факторів на студента при виконанні ним фізичних вправ. Однією з головних вимог до використання сил природи є системне та комплексне застосування їх у поєднанні з фізичними вправами. При визначенні раціональної дози слід враховувати особисті якості студентів та характер педагогічних завдань. Це дозволить, по-перше, реалізувати перенос ефекту загартовування, тобто використовувати набутий у процесі фізичного виховання ефект загартовування в трудовій та навчальній діяльності, по-друге, створити можливості для застосування більш високих навантажень, а отже, підвищення працездатності; по-третє, підвищити опірність організму до дії перевантажень, вібрації, заколисування, та інше; по-четверте, на більш високому рівні проявити вольові якості. Комплексність впливу як визначальний фактор кінцевої результативності фізичних вправ передбачає використання не тільки основних засобів фізичного виховання у вигляді різноманітних систем фізичних вправ, але й додаткових (супутніх) - гігієнічних й метеорологічних заходів впливу.

Для попередження можливого несприятливого впливу різних чинників фізичної культури й спорту, поліпшення стану здоров'я, фізичного розвитку, підвищення загальної та спортивної працездатності осіб, які займаються фізичною культурою й спортом, застосовують основні гігієнічні засоби:

- оптимізація умов, режимів та змісту форм і засобів, що застосовуються в процесі занять фізичними вправами;

- раціональне харчування;

- оптимізація фізичних навантажень в процесі занять фізичними вправами;

- загартовування.

Дуже важливим є гігієнічний режим занять: систематичність, регулярність, різнобічність та поступове збільшення фізичних навантажень. У випадку перерв в заняттях та тренуваннях подальші заняття фізичними вправами необхідно починати з більш легких навантажень в порівнянні з тими, які застосовувалися до перерви. Напружені вправи повинні чергуватися з більш легкими та з вправами на розслаблення. Навантаження на різні м'язові групи також необхідно чергувати на різних етапах тренування або занять. Ступінь позитивних змін, що відбуваються в організмі під впливом фізичних вправ, пропорційна (у певних фізіологічних межах) обсягу та інтенсивності фізичних навантажень. Якщо дотримуються всі необхідні умови (навантаження не перевищують тієї міри впливу на організм, за якою починається перевтома), то, чим більше обсяг навантажень, тим значніше й міцніше адаптаційні перебудови. Чим інтенсивніші фізичні навантаження, тим потужніші процеси відновлення.

Харчування - один з основних гігієнічних факторів зовнішнього середовища, що безперервно впливає на організм. За допомогою харчування забезпечується безперервність перебігу двох взаємно протилежних та взаємно пов'язаних процесів асиміляції і дисиміляції. Воно служить одним із засобів активного цілеспрямованого впливу на організм, збереження, формування та зміцнення здоров'я людини. Повноцінність харчового раціону багато в чому визначає стан здоров'я студентів, роблячи вплив на ріст й фізичний розвиток, працездатність, адаптаційні можливості, захворюваність та тривалість життя. Термін «раціональне харчування» означає харчування, побудоване на наукових основах, здатне повністю забезпечити потребу в їжі в кількісній та якісній відносинах. Основні гігієнічні вимоги до їжі полягають у тому, що вона повинна:

- повністю відшкодовувати енергетичні витрати організму;

- містити всі необхідні харчові речовини (білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні речовини і воду) для побудови тканин, органів та нормального протікання всіх фізіологічних процесів;

- бути різноманітною (складатися з різних продуктів тваринного та рослинного походження);

- бути легкозасвоюваною та доброякісною.

Забезпечення нормальної життєдіяльності можливе за умов постачання організму необхідної кількості енергії, білків, вуглеводів, жирів, вітамінів, мінеральних речовин, води в потрібних для організму співвідношеннях. З оздоровчих засобів ефективно загартовування в сполученні з аероіонізації повітря, ультрафіолетовим опроміненням, а також з лазнею, масажем.

Загартовування - обов'язковий елемент фізичного виховання, що має велике значення для зміцнення здоров'я, підвищення опірності інфекціям і збільшення працездатності. Сутність загартовування полягає в тренуванні терморегуляторного апарату, в розвитку захисних реакцій організму до ушкоджувальної дії тих чи інших факторів навколишнього середовища. У результаті загартовування підвищується стійкість організму до несприятливих впливів погодних факторів. Процес загартовування специфічний, тобто холодові процедури підвищують стійкість до холоду, а вплив високих температур - до спеки. При загартовуванні використовують природні чинники: повітря, воду і сонце. Ефективність загартовування залежить від правильності методики його застосування. Силу подразника треба підвищувати поступово. Так, приступаючи до водних процедур, треба починати з прохолодних і потім переходити до холодних. Загартовуючі процедури слід приймати регулярно, так як адаптація на дію подразника виробляється і розвивається належним чином тільки при багаторазовому його повторенні. Вже через 2 місяці після припинення занять стан загартованості майже повністю зникає. Тому при вимушених перервах загартовування відновлюють з більш слабких процедур в порівнянні з останніми. Короткі по часу, але інтенсивні холодові процедури супроводжуються вираженими терморегуляторними реакціями з боку механізмів тепловіддачі. Однак стійкість до тривалих та помірних холодових впливів виробляється в результаті залучення інших механізмів терморегуляції, а саме теплопродукції. Тому чергування різних за часом і силі охолоджень готує організм як до випадкових, так і до періодичних змін температури навколишнього середовища. Необхідно враховувати вік, стан здоров'я, ступень загального, навчального та спортивного навантаження, тощо.