К. т. н. Ліщинська Л.Б., Кузьменко О.О.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Модернізація механізму справляння ПДВ та особливості відображення його в податковому обліку підприємства

Відчайдушне намагання держави протягом 2000-2007 рр. вжити якихось заходів щодо покращення становища у податковій сфері закінчилося відсутністю мінімальних позитивних змін. Ситуацію з наповненням державних ресурсів не рятували такі заходи, як затримка з бюджетним відшкодуванням ПДВ (станом на початок 2010 р. заборгованість з бюджетного відшкодування становила близько 26 млрд.грн).

1 січня 2011 платники податків отримали абсолютно нові норми, що стосуються порядку обліку та сплати ПДВ, який, на перший погляд, нічим таким особливим не відрізняється: платники на місці, ставка поки теж. Але в реальності механізм оподаткування в частині об'єкта докорінно змінився. [1]

Метою статті є дослідження окремих особливостей введених нормативів Податкового Кодексу що стосуються ПДВ, які мають визначальне значення для формування в бухгалтерському обліку показників податкової звітності підприємства.

На думку Даниленка О. [2, С.57],  першочерговими цілями реформування системи оподаткування в країні стали поліпшення адміністрування платежів, недопущення утворення та приросту недоїмки, а також запровадження ефективної ставки в оподаткуванні бізнесу.

До основних пунктів зміни обліку ПДВ належать:

-      зниження ставки податку;

-      розширення кола операцій, що звільняються від   оподаткування;

-      розширення кола операцій, які не є об’єктом оподаткування;

-      введення термінологічних змін;

-      запровадження Єдиного реєстру податкових накладних;

-      автоматичне відшкодування податку [2, С.58].

В процесі обліку службам бухгалтерії підприємств було надзвичайно важко пристосуватися до нових умов, але кількість податків зменшилася, відповідно і зменшилася з одного боку кількість звітності. Так, були введені нові форми звітності. Крім форм звітності, з'явилася необхідність отримувати додаткові довідки або витяги з реєстрів для податкових цілей, з цього боку збільшилося навантаження. Підчас обліку необхідно враховувати, що механізм нарахування ПДВ не змінився, на відміну від податку на прибуток ,податковий облік ПДВ ведеться за правилом першої події, тобто податкові зобов'язання виникають за першою з двох подій: або відвантаження продукції, або отримання передоплати. Право на податковий кредит виникає також за першою з подій: або отримання продукції (товарів, робіт, послуг), або передоплата за них [3, С.115].

В податкових умовах, що склалися, підприємство потребує і вимагає від бухгалтерської служби достатньої гнучкості та швидкого налагодження адекватного відображення господарських операцій. Для того, щоб уникнути помилок і перекручень існує служба внутрішнього контролю, яка повинна вчасно запобігти, а при виявленні, виправити здійснену помилку.

На нашу думку, до головних завдань служби внутрішнього контролю підприємства щодо перевірки розрахунків з бюджетом по ПДВ можна віднести наступні напрями контролю.

1. Перевірка правильності визначення оподатковуваної маси й величини отриманого внаслідок розрахунку по­даткового платежу.

2. Контроль своєчасності надання в органи державного управління податкових декларацій (супутньої або доку­ментації, що замінює декларацію) і перерахування пла­тежу через установу банку.

3. Перевірка повноти перерахування в бюджет ПДВ.

Гострою необхідністю для служби внутрішнього контролю, як і для бухгалтерії є ретельне вивчення та правильне трактування нововведень Податкового Кодексу щодо нарахування та сплати ПДВ, так як це забезпечить не лише уникнення штрафних санкцій, але і посприяє правильному веденню обліку на підприємстві.

Однак, на нашу думку, суперечливість певних норм Податкового Кодексу заважає підприємствам уникнути неправильного трактування вимог податкового законодавства, так  недотримання підприємством вимог щодо законодавчої регламентації облікової політики, навіть при несуттєвому впливі на фінансові результати діяльності підприємства і достовірність фінансової звітності, може призвести до негативних наслідків з боку уповноважених державних контролюючих органів.

Але, на захист нового порядку ведення оподаткування, слід додати, що попереднє становище, яке породжувало дискримінацію в конкурентних умовах виживання на ринку, негативно впливало на становлення демократичних засад в адмініструванні податків та позбавляло добросовісних платників мотивації у сплаті податків до бюджету, не лише позбавляло державу шансу на позитивний розвиток національної економіки, але і поглиблювало проблеми  генерації корупційних схем.

У цілому необхідно відзначити, що податковий облік ПДВ, як і у випадку з урахуванням податку на прибуток, більшою мірою наближений до бухгалтерського обліку. Це надасть можливість знизити ризик помилок і, як наслідок, штрафів.

 

Література:

1.     Податковий Кодекс України із змінами і доповненнями від 08.07.2011р. №3675-17.

2.     Даниленко О. Податковий Кодекс. Огляд основних положень // Справочник экономиста. - №1. – 2011. – С.54 – 59.

3.     Біда С.О. Модернізація механізму застосування ПДВ у Податковому Кодексі України //Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. - №4-5. – 2010. – С.114 – 117.