Актуальні проблеми підготовки Спрощеного фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва

Горунова А.О.

Науковий керівник: к.е.н., доц. Слободяник Ю. Б.

ДВНЗ «Українська академія банківської справи Національного банку України»

Актуальні проблеми підготовки Спрощеного фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва

Відповідно до останніх змін Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва» установлює зміст і форму Фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва в складі Балансу (форма № 1-м) і Звіту про фінансові результати (форма № 2-м) та порядок заповнення його статей, а також зміст і форму Спрощеного фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва в складі Балансу (форма № 1-мс) і Звіту про фінансові результати (форма № 2-мс) та порядок заповнення його статей [1].

Останні зміни П(С)БО 25 тісно пов’язані з впровадженням Податкового кодексу України і на перший погляд направлені на спрощення організації бухгалтерського обліку і звітності суб’єктів малого підприємництва. Проте докладний аналіз і співставлення вимог П(С)БО і Податкового кодексу виявляє низку проблем, що виникатимуть у суб’єктів малого підприємництва, які мають право складати Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва.

1) Надання можливості обліковувати необоротні активи тільки за первісною вартістю без урахування зменшення корисності та переоцінки до справедливої вартості, на наш погляд, не є раціональним, оскільки суб’єкт малого підприємництва, як і будь-який інший суб’єкт господарської діяльності, потребує достовірної та повної інформації про активи. Крім того, відмова від урахування зменшення корисності порушує принцип обачності.

2) Надання можливості не створювати забезпечення наступних витрат і платежів (на виплату наступних відпусток працівникам, виконання гарантійних зобов’язань тощо), а визначати відповідні витрати у періоді їх фактичного понесення, на наш погляд, є доцільним, проте залежить від специфіки діяльності підприємства. Наприклад, на прийняття рішення щодо створення забезпечення наступних витрат і платежів можуть впливати такі чинники, як кількість контрагентів, суми наступних платежів, їх періодичність, сезонність та ін.

3) Вимога визнавати витрати і доходи з урахуванням вимог Податкового кодексу України і відносити суми, які не визнаються Податковим кодексом України витратами або доходами, безпосередньо на фінансовий результат після оподаткування, на нашу думку, є обтяжливою для малих підприємств з наступних причин:

- необхідність знання всієї специфіки визнання витрат та доходів відповідно до Податкового кодексу, що нівелює поняття спрощеної системи обліку та оподаткування;

- недоцільність віднесення таких доходів та витрат, які не визнаються Податковим кодексом, на фінансовий результат суб’єкта після оподаткування, оскільки такі маніпуляції не мають практичної цінності і порушують вимогу зрозумілості та адекватності тлумачення інформації, поданої у звіті;

- наявність юридичної колізії, через те що в самому Указі президента про спрощену систему оподаткування, який на сьогодні є основним документом для суб’єктів малого підприємництва, не зазначено необхідність визначення витрат та доходів за принципом визнання Податковим кодексом [2, 3].

4) Можливість для суб’єктів малого підприємництва, які мають право на застосування спрощеного обліку доходів і витрат, та які не зареєстровані платниками податку на додану вартість, систематизувати інформацію, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, в регістрах бухгалтерського обліку без застосування подвійного запису. Ми глибоко переконані, що ведення бухгалтерського обліку без застосування принципу подвійного запису є шляхом до знищення бухгалтерського обліку на підприємстві. Економічна суть господарської операції полягає в тому, що вона викликає подвійні й рівновеликі зміни засобів та джерел їх формування. Двоїстий характер господарської операції зумовлює необхідність відображення її на рахунках за допомогою подвійного запису. Подвійний запис – не тільки принцип однакового відображення операцій на рахунках, а й основний технічний прийом бухгалтерського обліку, бо забезпечує горизонтальний взаємозв’язок між рахунками, а також важливий контрольний прийом, оскільки очевидно, що скільки не було б операцій, але загальна сума записів за дебетом рахунків завжди дорівнюватиме загальній сумі записів за кредитом рахунків. Виходячи з цього, вважаємо що відміна принципу подвійного запису є неприпустимою.

5) Відповідно до ПСБО 25, на складання Спрощеного фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва мають право лише суб’єкти, визначені пунктом 154.6 статті 154 розділу III Податкового кодексу України, та мають право на застосування спрощеного бухгалтерського обліку доходів і витрат [2]. Відразу варто відмітити, що даний пункт Податкового кодексу має часові обмеження, а саме – діє до 01 січня 2016 року. Отже, виявляється незрозумілим чи припиняється з цієї дати право на спрощене ведення бухгалтерського обліку господарських операцій. Всі вище перелічені нововведення втрачають сенс у випадку припинення їх дії з 01 січня 2016 року, адже підприємствам малого бізнесу доведеться повертати свій спрощений облік до обліку загального, переоцінюючи основні засоби, перераховуючи амортизаційні відрахування, відновлюючи систему подвійного запису, що є практично неможливим. Враховуючи вищевикладене нововведення та поліпшення спрощеної системи обліку стають нераціональними з точки зору середньострокової перспективи.

Необхідно звернути увагу і на проблему створення Спрощеного фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва у тому випадку, коли такий суб’єкт порушить умови, які відповідно до вимог Податкового кодексу дають право на підготовку такого звіту, в середині звітного періоду. В цьому випадку відбудеться ще й порушення принципу послідовності. Звітність такого суб’єкта малого підприємництва не буде співставною, а, отже, не матиме жодної аналітичної цінності для користувачів. Чи варто проводити таке спрощення, що в цілому порушує основні принципи бухгалтерського обліку і фінансової звітності?

Таким чином, відсутність єдиного та системного підходу до створення законодавчо-нормативних актів, які регулюють ведення обліку і підготовку фінансової звітності підприємств малого бізнесу, практично нівелює всі переваги спрощеної системи обліку та звітності.

Список літератури:

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва» від 25.02.2000р. № 39 [Електронний ресурс] : Наказ МФУ. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0161-00 – Законодавство України.

2. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI [Електронний ресурс] : Закон України. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2755-17. – Законодавство України.

3. Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва від 03.07.98 № 727 [Електронний ресурс] : Указ Президента. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=727%2F98. – Законодавство України.