Педагогічні науки / 5. сучасні

                                                                                                                   методи викладання

 

 

                                                            Малінкіна В.Л.

 

              Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ

 

                          Педагогічне проектування у ВНЗ

       Реформування системи освіти в Україні та її входження в європейський освітній простір вимагає перегляду змісту, методів і засобів навчання. Згідно Закону України «Про освіту» освіта є основою інтелектуального, культурного , духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави; метою якої є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей [2 ].

       Сучасний педагогічний процес сьогодні орієнтується не лише на якісне засвоєння певних професійних знань, а й на розвиток пізнавальних здібностей, життєво важливих компетентностей та особистісних якостей кожного студента. Уведення інновацій в освітній процес не завжди має позитивний результат. Відповідно до змін у суспільстві – змінюється і  характер мотивації навчання. Викладачам доводиться  мати справу з величезним об’ємом інформації, що постійно збільшується. Швидке «старіння» наукових відомостей примушує шукати нові ефективні засоби засвоєння знань. Це і зумовлює необхідність застосування педагогічного проектування в навчальному процесі, що дає змогу зберегти основні освітні цінності, враховуючи соціокультурні  зміни в суспільстві.

       Проектування у сфері освіти почалось іще в епоху Відродження, в період боротьби буржуазії проти феодальної ідеології і засилля церкви, коли гуманістами Ф.Рабле, Т. Мором, Т.Кампанеллою та ін. створювались проекти нового суспільства. В 30 – 50-і роки  ХХ століття в педагогіці   використовували  проектування як досить специфічний спосіб вирішення педагогічних проблем. А в 50 – 60-ті роки науковці почали проектувати зміст, цілі, програми, технічні засоби навчання, діяльність викладачів та студентів. Новий виток поняття «проектування» в освіті став активно розроблятися в кінці 80-х років ХХ століття и спочатку був пов'язаний з розробкою та проведенням організаційно-дійових  ігор (Н.Г.Алєксєєв, Ю.В.Громико, С.І.Краснов, Г.П.Щедровицький ). Починаючи з 90-х років метод проектів став предметом наукових педагогічних досліджень. Він розглядався із загально педагогічних позицій (В.Гузєєв, Н.Кисельова, І.Колеснікова).

        На думку Колєснікової І., проектна діяльність містить в собі величезні можливості; її розвиваюча функція заснована:

-         на продуктивності уяви, яка створює суб’єктивну реальність і програмує дії щодо змін того чи іншого об’єкта;

-         на силі і свободі творчості;

-         на логічності, послідовності спільної з іншої людьми креативної діяльності;

-         на стимулі до розвитку соціальної активності;

-         на емоційному збагаченні свого життя, що пов’язане з відчуттям здатності до перетворення дійсності;

-         на можливості отримати разом з предметним і педагогічний результат

 [4,с. 4 ].

     Для реалізації проектної методики необхідна значуща в творчому, дослідницькому плані проблема, яка вимагає вивчення; практична, теоретична, пізнавальна важливість очікуваних результатів; індивідуальна, парна чи групова робота студентів; структурування змістової частини проекту з виділенням поетапних результатів; використання дослідницьких методів, які визначають певну послідовність дій: визначення проблеми і відповідних задач дослідження (використання метода «мозкового штурму», «круглого столу»), висунення гіпотези і її рішення; обговорення методів дослідження; обговорення способів оформлення кінцевих результатів; збір, систематизація і аналіз отриманих даних; оформлення результатів, їх презентація; висновки, висунення нових гіпотез [6, с. 68 ].

    Враховуючи результати сучасних досліджень [5, с. 128; 6, с. 71 ], вважаємо, що під час навчального процесу ВНЗ доцільно використовувати наступні педагогічні проекти:

-         рольові, в яких учасники приймають на себе певні ролі, обумовлені характером і змістом проекту – рольові чи ділові ігри, драматизація;

-         творчі, які передбачають відповідне оформлення результатів – творчі письмові роботи, зйомки відеофільму, репортаж;

-         інформаційні, що спрямовані на збір інформації про явище, предмет; аналіз, систематизацію та презентацію отриманої інформації;

-         дослідницькі, які в умовах вищого навчального закладу мають структуру наукового дослідження (аргументація актуальності, визначення мети, предмету, об’єкту, задач, методів) і повністю залежать від логіки наукового дослідження;

-         практико-орієнтовані. В яких чітко визначений кінцевий результат, орієнтований , у першу чергу, на потреби самих студентів.

На думку Е.Арванітопуло, проектні технології реалізуються за чітким алгоритмом і складаються з чотирьох етапів: підготовчого, виконавчого, презентаційного і підсумкового.

Підготовчий етап проекту включає формулювання теми, систематизацію та виділення головної інформації. На даному етапі студенти обговорюють завдання, виявляють проблеми. Висувають пропозиції щодо розв’язання завдання, розподіляють ролі та визначають джерело інформації. Завершення підготовчого етапу передбачає обговорення в малих групах плану проектної роботи, формулювання мети та визначення кінцевого продукту проекту.

На виконавчому етапі студенти готуються до виконання проекту, а саме: обговорюють етапи презентації результатів, обирають оптимальний шлях до реалізації проекту, працюють з інформацією, проводять дослідження, синтезують та аналізують ідеї, оформлюють проект. На цьому етапі студенти також навчаються викладати одержану інформацію в графіках, схемах і таблицях.

Презентаційний етап передбачає підготовку студентів до виступу. У процесі цієї підготовки відбувається остаточне оформлення проектів (створення мультимедійних презентацій), після чого відбувається власне презентація проектів.

Головною метою підсумкового етапу є аналіз та оцінювання проектів. Студенти обговорюють результати проектної діяльності в малій групі та дають оцінку проекту в цілому, а також оцінюють роботу кожного студента в групі. На даному етапі передбачається написання письмових звітів із проектної роботи. Викладач аналізує одержану інформацію та використовує її для загального оцінювання роботи студентів [1, с. 21-23 ].

      Проектуючи освітній процес, потрібно пам’ятати, що його основою є цілеспрямованість, а джерелом цілей є особистість, того хто навчається. Виконання проекту повинно забезпечувати умови для розвитку саморегуляції  студентів, яку визначила І.Зимняя як психологічну передумову успішності

 [3, с. 94 ].

       Під час виконання проекту викладач повинен створювати умови для розвитку особистості, щоб дати можливість кожному студенту само реалізуватися в процесі вибору тематики проекту, його виконання та презентації; розвивати самостійність студентів, творче, критичне мислення; формувати вміння взаємодіяти в процесі роботи над проектом. Така взаємодія дозволить підвищити  активність студента як суб’єкта освітнього процесу, що сприятиме формуванню загальних професійно значущих якостей, а саме: комунікабельність, самостійність, відповідальність, самокритичність, організованість. Оптимальне поєднання колективних, групових та індивідуальних форм  організації навчального процесу  у ВНЗ забезпечить підвищення якості  засвоєння студентами навчального матеріалу, сприятиме формуванню системи знань, умінь та навичок, а також інтенсифікації професійного становлення майбутнього фахівця.

           Таким чином, ми визначили, що застосування методу проектів в освітньому процесі ВНЗ сприятиме активній та усвідомленій діяльності кожного студента, яка спрямована на самоосвіту та саморозвиток.

 

     Література:

1.     Арванітопуло Е.Г. Педагогічні основи використання проектної методики у навчанні іноземних мов // Теоретичні питання освіти та виховання: збірник наукових праць. – Вип. 13. – К.: КДЛУ, 2000. – С. 21 – 23;

2.     Закон України «Про вищу освіту» №2984 – ІІІ, із змінами від 19 січня 2010 року;

3.     Зимняя И.А. Психология обучения народному язику / И.А.Зимняя. – М.: Рус. яз., 1989. – 219 с.;

4.     Колесникова И.А. Педагогическое проектирование: учеб. Пособие для высших  учебн. заведений / И.А.Колесникова, М.П.Горчакова-Сибирская; под ред. В.А.Сластенина, И.А.Колесниковой. – 3-е изд., стер. – М.: Издательский центр «Академия». – 2008. – 288 с.;

5.     Коряковцева Н.Ф. Современная методика организации самостоятельной работы изучающих иностранный язык: [пособие для учителей] / Н.Ф.Коряковцева. – М.: АРКТИ, 2002. – 176 с.;

6.     Новые педагогические и информационные технологии в системе образования: [учеб. пособие для студ. пед. вузов и системы повышения квалификации пед. кадров] / [Е.С.Полат, М.Ю.Бухаркина, М.В.Моисеева, А.Е.Петров]; под ред. Е.С.Полат. – М.: Изд. Центр «Академия», 2002. – 272 с.