Економічні науки/1. Банки і банківська система
Дмитрюк Ю.С.
магістр, ДВНЗ «Українська академія банківської справи Національного банку
України», Україна
Дослідження наукових підходів щодо визначення сутності
депозитних ресурсів
Забезпечення
банків необхідними обсягами депозитних коштів є одним з пріоритетних завдань,
що визначають стратегічні напрями розвитку як їхньої діяльності, так і
економіки України загалом. У банківській сфері актуальною є проблема формування
оптимальних за структурою, строками і вартістю депозитних ресурсів, що дає
можливість стверджувати про необхідність та важливість управління залученням
ресурсів з депозитних джерел.
Питанню
сутності депозитних ресурсів, їх класифікації та управління ними приділяли
увагу багато вчених, серед них можемо виділити наступних: М. Д. Алексеєнко [1], О. Я. Стойко, А. О. Єпіфанов [2], М. І. Савлук, С. М.
Фролов [3], В. В. Рисін [4], А. В. Демківський,
О. В. Васюренко, А. М. Герасимович
[6].
Проаналізувавши
погляди дослідників, ми прийшли до висновку, що більшість з них у своїх
визначеннях акцентують увагу лише на одній характеристиці ресурсів з депозитних
джерел, а саме: мета залучення, джерело, платність, строковість.
Наприклад, Н.
А. Абралова стверджує, що депозитні ресурси - це сукупність залучених банком
ресурсів, які забезпечують йому необхідні резерви згідно з вимогами
законодавства і дають понад ці резерви основний об’єм засобів для кредитування.
[5].
С. М. Фролов у своєму підручнику зазначає, що «депозитні залучені ресурси –
кошти, внесені в банк фізичними і юридичними особами на певні рахунки і
використані ними відповідно до режиму рахунка і банківського законодавства»
[3].
О. Д. Вовчак і А. В. Череп
наводять схожі визначення
«ресурси банку – це сукупність
грошових коштів, що знаходяться у його
розпорядженні й використовуються ним
для здійснення активних та інших операцій».
Наступною
групою визначень є ті, де автори акцентують увагу на джерелах залучення коштів.
Л. С. Кутідзе та О. А. Гранько наводять таке визначення депозитних ресурсів:
«депозитні ресурси – це кошти, внесені в банк фізичними та юридичними особами
на певні рахунки та використані ними відповідно до режиму рахунку і
банківського законодавства» [9].
Як і в
попередніх проаналізованих визначеннях, бачимо, що автори приділяють увагу лише
одній або декільком (в останньому визначенні) із характеристикам досліджуваних
нами ресурсів. Позитивною рисою наведених трактувань є наголос на існуванні
певного різновиду рахунків, які банки можуть запропонувати клієнтам для
збереження коштів відповідно до типу клієнта та його намірів.
В. В. Рисін наводить наступне
визначення «Депозитні ресурси - це кошти внесені в банк фізичними і юридичними
особами на певні рахунки і використані ними відповідно до режиму рахунка і
банківського законодавства» [4].
Економічна
енциклопедія бібліотеки ім. В. Н. Воєводіна дає наступне спрощене визначення:
«депозитні ресурси – кошти, розміщені у банк для зберігання і використання з
умовою подальшої виплати процентів вкладникам». Аналогічне трактування
наводяться у роботі О. В. Васюренка та І. М. Федосік, а також в економічному
словнику. Особливістю даного визначення є те, що воно, в першу чергу,
відображує інтереси вкладників: зберігання та виплата процентів [8].
Серед
досліджених нами праць найбільш повним, з нашої точки зору, є визначення Е. В.
Вознесенського: «депозитні ресурси – це сукупність грошових коштів вкладників,
залучених банком на договірній основі на визначений термін або без зазначення
такого терміну, які підлягають виплаті вкладникам, як правило, з відсотком, які
забезпечують банк необхідною кількістю засобів для виконання активних операцій
і дотримання банком нормативних вимог законодавства» [10].
Однак, в
даному трактуванні автор джерелом залучення коштів визначає грошові кошти
вкладників. З цим ми не погоджуємось, оскільки кошти цих суб’єктів розміщуються
у своїй більшості за допомогою строкових рахунків, в той час як депозитні
ресурси банк може залучити і за допомогою поточних рахунків та ощадних
(депозитних) сертифікатів. Тому вважаємо, що найбільш коректним є наступне
визначення: «депозитні ресурси – це сукупність зобов’язань та капіталу, що
належать постачальникам коштів, або, іншими словами, ресурси комерційного банку
– це сукупність грошових коштів, що знаходяться у розпорядженні банку і
використовуються ним для виконання своїх операцій» і тому ми беремо бане
визначення за основу при написанні даної роботи.
Література:
1. Алексеєнко, М.Д. Капітал банку: питання
теорії і практики [Текст] :
монографія / М.Д. Алексеєнко –К.:
КНЕУ. –2002. –131 с. – ISBN966-574-108-343-8.
2..Єпіфанов, А. О. Операції комерційних
банків [Текст] : навч. посіб. / А. О.
Єпіфанов, Н. Г. Маслак, І. В. Сало. – Суми : ВТД «Університетська книга», 2007.
– 523 с. – ISBN 978-966-680-313-2./
3. Фролов, С. М. Банківська справа і основи митного регулювання в Україні:
теорія та практика [Текст] : навч. посіб. / С. М. Фролов – К.: Університецька
книга, 2004 – 368 с. – ISBN 966-7627-80-3.
4. Рисін, В.
В. Складові елементи ефективної ресурсної політики комерційного банку [Текст] /
В. В. Рисін // Регіональна економіка. – 2009. –№ 3. – С. 115-123.
5. Абралава,
Н. А. Депозитный потенциал комерческого банка [Текст] / Н. А. Абралава // Вісник Української
академії банківської справи. – 2004. – № 2 (17). – С. 62-66.
6. Аналіз банківської діяльності [Текст] : підруч. / А. М.
Герасимович, М. Д. Алексєєнко, І. М.
Парасій - Вергуненко та ін.; за ред. А. М. Герасимовича. – К.: КНЕУ, 2003. –
599 с. – ISBN 966-574-567-0.
7. Фролов, С.
М. Банківська справа і основи митного регулювання в Україні: теорія та практика
[Текст] : навч. посіб. / С. М. Фролов – К.: Університецька книга, 2004 – 368 с.
– ISBN 966-7627-80-3.
8. Васюренко, О. Ресурсний потенціал
комерційного банку [Текст] / О. Васюренко, І. Федосік // Банківська справа. –
2002. - № 1. – С. 58-64.
9. Кутідзе Л.
Структура залучення фінансових ресурсів комерційним банком: деформація під
впливом світової фінансової кризи / Л. Кутідзе, О. Гранько // Економічний
простір. – 2009. – № 23/2. – С. 131-139.
10. Вознесенский
Е. В. Операции коммерческих банков [Текст] / Е. В. Вознесенский // Банковские
услуги. - 2002. - N 11. - C.37-39.