Бричук Костянтин Григорович

ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У СФЕРІ НАДАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ ДЕРЖАВНИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ

Соискатель Академии муниципального управления, г. Киев

Одним з головних пріоритетів України є прагнення побудувати орієнтоване на інтереси людей, відкрите для всіх і спрямоване на розвиток інформаційне суспільство, в якому кожен міг би створювати і накопичувати інформацію та знання, мати до них вільний доступ, користуватися і обмінюватися ними, щоб надати можливість кожній людині повною мірою реалізувати свій потенціал, сприяючи суспільному і особистому розвиткові та підвищуючи якість життя.

Україна має власну історію розвитку базових засад інформаційного суспільства: діяльність всесвітньо відомої школи кібернетики; формування на початку 90-х років минулого століття концепції та програми інформатизації; створення різноманітних інформаційно-комунікаційних технологій (далі - ІКТ) і загальнодержавних інформаційно-аналітичних систем різного рівня та призначення.

Процес надання електронних державних послуг повинен включати якісно новий рівень інтеграції структур органів державного управління, зайнятих їх наданням. Цей якісно новий рівень може бути досягнутий тільки за рахунок трансформації організаційно-економічної та організаційно-управлінської побудови традиційних організаційних структур відповідно до їх місця і ролі в процесі надання електронних державних послуг на базі сучасних інформаційних технологій.

При цьому рівень доступності цих послуг повинен відповідати умовам «тут і зараз», в одному місці і максимально оперативно. Тільки такий підхід до трансформації усієї системи органів державного управління, що надають електронні державні послуги, може мотивувати формування, так званих, «безшовних» організацій, де упродовж усього процесу створення і надання цієї послуги забезпечується максимально вільна циркуляція інформаційних ресурсів.

Таким чином, техніко-технологічний розвиток глобальної економіки значною мірою обумовлює зміну організаційних та управлінських форм і методів не лише на рівні економічних суб’єктів але і на рівні держави, що і стало найважливішою передумовою формування інноваційних технологій у сфері надання електронних державних послуг.

При цьому організаційно-економічним механізмом формування цих інноваційних технологій у сфері державного управління стає механізм запозичення державою як самих передових технологій, так і методів ефективного менеджменту, посилення ринкової орієнтації державних установ, що виражається в наданні високоефективних, високо доступних електронних державних послуг населенню і бізнесу.

Необхідно відмітити, що характеристику проблем розвитку і використання інформаційних технологій у сфері надання електронних державних послуг в Україні, враховуючи комплексний характер процесів інформатизації, доцільно розглядати, передусім, по відношенню до критеріальних чинників розвитку і широкомасштабного використання інформаційних технологій у сфері надання електронних державних послуг, які існують в державі.

До цих чинників ми відносимо економічну та інвестиційну привабливість регіонів, рівень розвитку людського потенціалу, наявність необхідних інститутів державного управління сфери інформаційно-комунікаційних технологій.

З іншого боку, до чинників супутнього характеру ми відносимо чинники, що сприяють безпосередньо розвитку самих інформаційних технологій, що включають рівень інформатизації органів державного управління, рівень розвитку і використання інформаційних технологій в освіті, охороні здоров’я та культурі.

Особливу увагу в розбудові інформаційного суспільства необхідно приділити випереджальному розвиткові фундаментальних і прикладних наукових досліджень та наукоємних технологій, інноваційному розвиткові вітчизняної індустрії програмування, інфраструктури виробництва інформаційно-комунікаційних технологій.

Відповідно до сукупної оцінки стану цих чинників в найбільшій мірі розвитку і використання інформаційно-комунікаційних технологій в Україні сприяє соціально-економічний клімат, під яким розуміється комплекс соціальних і економічних умов життєдіяльності населення, що виражається в параметрах якості життя населення регіонів.

Крім того, до чинників супутнього характеру відносяться також інвестиційна та підприємницька привабливість функціонування господарських та громадських структур [1, с. 122].

До першої групи чинників, що здійснюють істотний вплив на використання інформаційних технологій відноситься, передусім, чинник відносно високого рівня соціально-економічного розвитку Україні.

Серед найбільш узагальнених і значимо масштабних чинників формування інформаційних технологій у сфері надання електронних державних послуг в Україні, безумовно, необхідно виділити глобальні тенденції економічного розвитку, що проявляються в періодичній зміні домінуючих технологічних устроїв, що відповідають соціально-економічним відносинам у рамках інституціональних систем властивих часу [2, с. 172].

При цьому, важливо відмітити, що пріоритет домінуючого технологічного устрою забезпечувався, як правило, на тому або іншому етапі відповідною групою країн-лідерів технологічного і економічного розвитку. Технологічне лідерство в тих або інших групах країн-лідерів багато в чому забезпечувалося умінням держави гнучко змінювати режими економічного регулювання, формувати нові економічні інститути, забезпечувати безперервний цикл інноваційної діяльності.

Таким чином, критерієм формування інформаційних технологій у сфері надання електронних державних послуг в Україні повинне стати не створення принципово нових технологій, а імпорт (запозичення) аналогічних технологій, що вже довели свою ефективність в розвинених країнах.

Тому виходячи з цього підходу державне управління повинне включати чергову якісну еволюційну, а не революційну перебудову інститутів держави і, відповідно, вдосконалення методів і форм державного управління. При цьому остання повинна ґрунтуватися на активному запозиченні форм і методів управління, організаційних структур, що довели свою ефективність в практиці розвинених країн.

У зв’язку з цим доцільно виділити два напрями в підходах до формування інформаційних технологій у сфері надання електронних державних послуг в Україні - організаційно-структурний і організаційно-управлінський. Так, наприклад, розвиток організаційних структур у бізнесі і, відповідно, організаційно-управлінських методів характеризуються пріоритетним акцентом на децентралізації, активному використанні творчого потенціалу своїх співробітників незалежно від їх положення у ієрархії влади.

Таким чином, у світі швидких змін, технологічної революції, глобальної економічної конкуренції, диференційованих ринків, високоосвіченої робочої сили, вимогливих споживачів, а також суворих фіскальних правил централізовані вертикальні монополії виявляються занадто повільними, занадто неоперативними, та нездібними реагувати на зміни та інновації.

Література

1. Неговська Ю.М. Структурне моделювання важелів державного регулювання інноваційно-інтелектуального потенціалу / Ю.М. Неговська // Актуальні проблеми економіки. – 2013. – № 6 (144). – С. 122-133.

2. Грицан А.В. Підходи до реалізації ініціатив електронного уряду / А.В. Грицан // Панорама політологічних студій. - 2013. - Вип. 11. - С. 172-179.

References

1. Nehovs'ka, Yu.M. (2013) “Structural model of directions of government control of innovative and intellectual potential”, Aktual'ni problemy ekonomiky, vol. 6 (144), pp. 122-133.

2. Hrytsan, A.V. (2013) “Going near realization of initiatives of electronic government”, Panorama politolohichnykh studij, vol. 11, pp. 172-179.