Петрашенко Оксана
Науковий керівник: Половенко Л. П.
Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
Початок
розвитку й створення головних засад Інтернету та веб – сторінок, і зростання
веб – стандартів.
13
квітня 1993 ЦЕРН випустив вихідний код WorldWideWeb в суспільне надбання, що
означало, що кожен може його використовувати і створювати на його основі
програмне забезпечення без ліцензійних відрахувань. Потім, пізніше в цьому ж
році, Національний центр прикладних систем для суперкомп’ютерів (National
Center for Supercomputing Applications) випустив програму Mosaic, яка
об’єднувала веб-браузер і Gopher-клієнт. Спочатку додаток був доступний тільки
для машин під управлінням ОС Unix і у формі вихідного коду, але вже в грудні
1993 Mosaic поставлявся з установниками (інсталяторами) для ОС Apple Macintosh
і Microsoft Windows. Mosaic дуже швидко ставав популярним, а разом з ним і Веб.
Швидко зростало і число веб-браузерів. Багато з них створювалися в рамках
дослідницьких проектів в університетах та корпораціях. Наприклад, норвезька
телекомунікаційна компанія Telenor створила першу версію браузера в 1994 році.
Прийшовши до розуміння гострої
необхідності представити свій бізнес в мережі Інтернет, багато хто задається
питанням про те, як саме реалізувати таку ідею. Безкоштовні конструктор сайтів сервісу дозволяють
зробити це практично кожному. Досить мінімальних навиків поводження з
комп'ютером і бажання створити сайт безкоштовно для свого бізнесу. Наш
конструктор сайтів дає можливість самостійно сконструювати інтернет-ресурс
будь-якої складності, починаючи від «візитки» з мінімальним функціоналом і
закінчуючи комплексним продуктом або інтернет-магазином з безліччю сервісів.
Під час браузерних війн Microsoft і Netscape
сфокусувалися на впровадженні все нових можливостей, замість того, щоб
виправляти проблеми у вже підтримуваної функціональності. Компанії додавали
пропрієтарні (запатентовані) особливості, а також пропонували нові можливості,
які безпосередньо конкурували з функціональністю конкуруючих браузерів. При
цьому вони впроваджувалися несумісним шляхом.
Розробникам в цей час доводилося мати справу з
посиленням заплутаністю, коли вони намагалися створювати сайти. У свій час вони
створювали фактично дві різні версії сайту для двох головних браузерів, в інше
– вибирали підтримку тільки одного, блокуючи доступ до сайту з інших браузерів.
Це був жахливий спосіб роботи. Негативна реакція з боку розробників була
неминуча.
Поступово почався проект «Веб-стандарти», У 1998 році на ринку браузерів домінували
Internet Explorer 4 і Netscape Navigator 4. Вийшла бета-версія Internet
Explorer 5, в якій був реалізований новий, власний динамічний HTML. Це
означало, що професійним розробникам потрібно знати п’ять різних способів
написання сценаріїв javascript. У результаті, професійні розробники та
дизайнери вирішили об’єднатися. Ця група назвала себе «Проект Веб-стандарти»
(Web Standards Project, скорочено WaSP). Ідея полягала в тому, що якщо називати
документи W3C стандартами, а не рекомендаціями, можливо вдасться переконати
Microsoft і Netscape їх підтримувати. Раннім методом розповсюдження заклику до
дії було використання традиційної рекламної техніки, яка називається roadblock
(контрольно-пропускний пункт). Це коли компанія розміщує рекламу на всіх
каналах відразу, так що неважливо, як глядач перемикає канали, – всі побачать
одне і теж повідомлення. WaSP видавали статтю одночасно на декількох сайтах,
присвячених веб-розробці, включаючи builder.com, Wired online і деякі популярні
листи розсилки. Інша техніка, що використовувалась WaSP, – це висміювання
компаній, які залучені до роботи W3C (та інших організацій за стандартами), але
при цьому націлені на створення нових, часто своєкорисливих можливостей та
особливостей у своїх продуктах, замість того, щоб забезпечити базову підтримку
вже існуючих стандартів (список таких компаній, що випускають браузери, ми
називати тут не будемо). Це не означає, що WaSP висміювали W3C, скоріше вони
висміювали компанії, які спочатку стали учасниками W3C, а потім погано
У 2000 році Microsoft випустила Internet Explorer 5
для Macintosh. Це була дуже важлива віха. IE був браузером за замовчуванням у
Mac OS і забезпечував також стерпний рівень підтримки рекомендацій W3C. На ряду
з прийнятним рівнем підтримки CSS і HTML браузером Opera це дало поштовх
позитивному руху, коли веб-розробники та дизайнери вперше змогли спокійно
створювати веб-сайти, використовуючи веб-стандарти.
WaSP переконував Netscape відстрочити вихід 5-ї версії
браузера Netscape Navigator до тих пір, поки він не стане краще відповідати
рекомендаціям W3C (ця робота стала основою для того, що тепер відоме як Mozilla
Firefox, дуже популярний браузер). WaSP також створили Dreamweaver Task Force,
щоб переконати корпорацію Macromedia змінити їх інструмент редагування
веб-документів і підтримати створення сайтів, сумісних з рекомендаціями W3C. Це
було кілька оптимістичну заяву, навіть у 2008 році не всі сайти створюються
відповідно до веб-стандартів. Але
багато людей прислухалися. Старі браузери втрачали ринкову частку, і два високо
класних сайту зробили редизайн з урахуванням веб-стандартів: журнал Wired в
2002 і ESPN в 2003 стали лідерами в області підтримки веб-стандартів і нових
технік.
З цього часу в професійному співтоваристві
веб-розробників правилом хорошого тону стало проходження веб-стандартів. У цій
серії статей ми розповімо про техніку, на основі якої ви зможете створювати
сайти такі ж чисті, семантичні, доступні та які відповідають стандартам, як і у
великих компаній.
Список літератури:
1. Гохберг Г.С. , Зафіевскій А.В. , Короткін А.А. Інформаційні технології. -
М. : Академія , 2004 . - 208 с.
2. Корнєєв І.К. , Ксандопуло Г.Н. , Машурцев В.А. Інформаційні технології. -
М. : Проспект , 2007 . - 224 с.
3. Корнєв Ю. Г. Теоретичні аспекти інформаційного забезпечення підприємницької
діяльності / Ю. Г. Корнєв // Актуальні проблеми
економіки. – 2008. – № 5(83). – С. 31-36.
4.
. Ліпич Л. Г. Бізнес-процеси та їх
інформаційне забезпечення / Л. Г. Ліпич, Л. О. Ющишина // Актуальні проблеми
економіки. – 2010. – № 10(112). – С. 202-206.
5. Філімонова Є.В. , Черненко Н.А. , Шубін А.С. , Інформаційні технології в
економіці. - Ростов н / Д. : Фенікс , 2008 . - 443 с.
6. Черніков Б.В. Інформаційні технології управління . - М. : Инфра -М , 2008 -
352 с.