Фізична культура і спорт / 1.Фізична культура і спорт: проблеми, дослідження, пропозиції

Ананченко К.В., доцент, канд. наук з ФВіС, МСМК

Харківська державна академія фізичної культури

Педагогічні проблеми тренувального процесу

жінок-єдиноборців

Нині жіночий спортивний рух в єдиноборствах набирає популярність у всьому світі. Кількість жінок, що займаються єдиноборствами, нестримно росте. У зв'язку з цим вимагається створення науково обґрунтованої системи спортивного тренування спортсменок. Теоретико-методологічна розробка такої педагогічної системи повинна базуватися на сучасних тенденціях спортивного тренування, які характеризуються оптимальним обсягом фізичних навантажень, ранній спортивній спеціалізації, зниженням віку переможців в змаганнях, підвищенням рівня рекордних досягнень. Вирішення вище перелічених питань в теорії і практиці жіночих єдиноборств істотно ускладнене слабо аргументованими спорами фахівців про доцільність розвитку жіночих видів єдиноборств. З одного боку звучать думки про негативний вплив занять єдиноборствами на жіночий організм, з іншої – більшість фахівців, що розбираються в специфіці єдиноборств, відмічають, що такого впливу немає. Більше того, з'являється багато досліджень, що підтверджують позитивний вплив занять єдиноборствами на жіночий організм.

Дослідження, спрямовані на створення педагогічної системи спортивної підготовки жінок в єдиноборствах, поки нечисленні і носять фрагментарний характер. Проте особливо відмітимо, що в результаті проведення подібних досліджень не виявлено негативного впливу занять єдиноборствами на жіночий організм. Не підкріплена статистичними дослідженнями і думка, що жінки травмуються частіше, ніж чоловіки. Ця думка пояснюється його прибічниками наступними причинами:

– жінки, на відміну від чоловіків, йдуть від больових прийомів не за рахунок м'язових зусиль, а за рахунок великої гнучкості, а це у багато разів небезпечніше;

– незважаючи на велику еластичність м'язів, зв'язок, суглобових сумок, у жінок слабкіше, ніж у чоловіків, розвинений м'язовий корсет;

– тренери з жіночих єдиноборств мало приділяють увагу формуванню навичок відходу від больових прийомів.

Проте на підставі наших досліджень можна висунути наступні контраргументи: заняття жінок єдиноборствами сприяють розвитку м'язового апарату, що сприяє їм, як і чоловікам, йти від больових прийомів не лише за рахунок великої гнучкості, але і м'язових зусиль, що у багато разів менш небезпечніше; заняття єдиноборствами сприяють значному розвитку м'язового корсета; інші позитивні моменти – велика еластичність м'язів, зв'язок, суглобових сумок у жінок, що знижує кількість травм жінок при заняттях єдиноборствами; досвідчені тренери з жіночих єдиноборств приділяють підвищену увагу формуванню навичок відходу від больових прийомів, на це має бути спрямована педагогічна система спортивної підготовки жінок в єдиноборствах.

Практика багаторічного спортивного тренування жінок ускладнюється тим, що більшість тренерів прийшли в жіночі єдиноборства з чоловічих і не завжди представляють специфіку спортивного тренування жінок у зв'язку з особливостями їх організму. Науково не обґрунтоване, стихійне перенесення методики підготовки чоловіків-єдиноборців на методику тренування жінок призводить до помилок у побудові учбово-тренувального процесу і неминучим втратам у вигляді зниження масовості, невиправданого відсівання і можливого травматизму. Посилення інтересу дослідників до проблеми тренувального процесу жінок-єдиноборців викликане рядом виявлених протиріч: між численними науковими дослідженнями тренувального процесу чоловіків і відносно мало вивченим обґрунтуванням планування тренувального процесу спортсменок з урахуванням особливостей організму жінок; між збільшеною потребою в підвищенні рівня підготовленості спортсменок, у зв'язку з постійно зростаючою конкуренцією і збереженням їх здоров'я, зниженням травматизму. Незначна кількість робіт з побудови рухового режиму відповідно до індивідуальних особливостей жіночого організму не дає повного уявлення про чіткість планування рухового режиму спортсменок в тренувальному процесі з урахуванням індивідуальностей їх організму, що дозволить зробити тренувальний процес більш плідним і прискорить вдосконалення спортивної майстерності.

Учбово-тренувальний процес підготовки жінок-єдиноборців повинен базуватися і реалізовуватися з урахуванням комплексу різних аспектів теорії жіночого спорту. Досягнення високих спортивних результатів визначається наявністю раціональних планів багаторічної спортивної підготовки спортсменок. Основними особливостями цих планів є: збільшення обсягів і інтенсивності фізичних навантажень і індивідуалізація техніко-тактичного арсеналу спортсменок для досягнення рівня спортивної майстерності; відносне збільшення числа змагальних і спеціально підготовчих вправ; наявність вузької спортивної спеціалізації; відносне збільшення кількості тренувань з великим обсягом; збільшення числа тренувань в мікроциклах; підвищення інтенсивності тренувальних режимів; збільшення кількості тренувань виборчої спрямованості; широке використання додаткових педагогічних, психологічних і медично-біологічних засобів для підвищення працездатності жінок-єдиноборців і стимуляції процесів відновлення після тренувальної і змагальної діяльності.

У педагогічній теорії спортивного тренування можна виділити п'ять положень оптимального управління тренувальним процесом: вибір системи, до якої можуть бути прикладені керуючі дії, що чинять вплив на її динаміку; розробка рівняння, за допомогою якого можна розрахувати динаміку системи в певні проміжки часу; характер інформації, необхідний для формування керуючих дій; обмеження на умови, що визначають мету управління; критерії оптимальності управління по встановленому параметру.

При такому педагогічному підході до практичного здійснення процесу управління тренуванням спортсменок особливого значення набуває об'єктивна оцінка ефективності цього процесу. Для такої оцінки нами пропонується використовувати чотири показники:

– кількість тренувальних занять, необхідних для досягнення заданого результату;

– тривалість утримання результату на досягнутому рівні;

– відсоток поліпшення планованого результату відносно початкового;

– точність досягнення запланованого результату в строго певний відрізок часу.

Управління учбово-тренувальним процесом необхідно реалізовувати з урахуванням усіх внутрішніх і зовнішніх змін, що відбиваються як в окремих системах, так і на усьому організмі жінок-єдиноборців.

Основними специфічними труднощами, що виникають при управлінні учбово-тренувальним процесом, є особливості вікового навчання і виховання спортсменок. Потрібний строгий облік вікових закономірностей. Явно виражені в організмі жінок циклічні процеси при правильній побудові тренувального процесу позитивно впливатимуть на динаміку працездатності жінок-єдиноборців.

В управлінні спортивним тренуванням жінок, що займаються єдиноборствами, необхідно керуватися наступними основними положеннями:

– етапи спортивного тренування жінок повинні будуватися з урахуванням гендерних компонентів і бути безперервним цілеспрямованим процесом.

– особливістю планування тренування жінок є необхідність обліку зміни стану спортсменок в різні фази менструального циклу. При цьому необхідно брати до уваги співмірність розвитку основних фізичних, психічних, вольових і моральних якостей з метою забезпечення гармонійного розвитку особистості спортсменок на кожному етапі багаторічного тренування;

– корекція системи управління тренувальним процесом жінок-єдиноборців повинна здійснюватися на основі даних регулярного комплексного контролю. В ході аналізу даних цього контролю необхідно точно визначати стан і динаміку підготовленості спортсменок і з урахуванням цього доцільніше будувати тренування і раціональніше задавати обсяг і інтенсивність фізичного навантаження.

Нині програма спортивної підготовки складена без урахування гендерного компонента, що значною мірою ускладнює роботу тренера в підготовці жінок-єдиноборців.