Экономические науки/12. Экономика сельского хозяйства

Власенко Т.В.

Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. Петра Василенка

Особливості формування рівнів спеціалізації виробництва аграрних підприємств та їх об’єднань

 

Єдина комплексна стратегія розвитку сільського господарства та сільських територій на 2015-2020 роки, розроблена Міністерством аграрної політики та продовольства України, передбачає створення умов для підвищення конкурентоздатності сільського господарства і сприяння сталому розвитку сільських територій відповідно до стандартів ЄС і міжнародних стандартів. Основними стратегічними пріоритетами реалізації стратегії та плану дій має бути створення ефективної системи продовольчої безпеки країни, забезпечення життєздатності різних типів сільських господарств шляхом спеціалізації і диверсифікації виробництва та стимулювання розвитку сільських територій країни. Все це стане можливим лише за умов проходження цілого ряду етапів, зміст та процес реалізації яких є маловивченим.

Першочерговими завданнями генерального плану, на нашу думку, є опрацювання стратегії сегментації та кластеризації внутрішнього середовища, а також організація її впровадження. На здійснення цих двох заходів потрібно передбачити реальні можливості сільських територій для того, щоб практичне втілення в життя проектних пророблень базувалось не на принципі «досягнення заданого», а на принципі «досягнення можливого».

Об’єктом нашого дослідження була Бірківська сільська рада, яка розташована у Зміївському районі Харківської області. Загальна чисельність населення даної території становить 5520 чол., з них у працездатному віці – 3320 чол., зайнятих у господарських організаціях різних організаційно-правових форм та розмірів – 852 чол., незайняті особи – 647 чол., чисельність працюючих за межами території сільської ради – 975 чол. Загальна площа ріллі склала 5069 га. Кількість поголів’я сільськогосподарських тварин: корови – 1000 гол., молодняк ВРХ – 1860 гол., свині – 2231 гол., птиця – 36000 гол. Загальна виручка від реалізації сільськогосподарської продукції склала 13364 тис. грн.

Дані параметри можна було б поліпшити за умови поглиблення спеціалізації господарюючих суб’єктів та господарських зав’язків між ними.  Поглиблення спеціалізації сприятиме підвищенню рівня концентрації капіталу. Світовий досвід навчає, що організації великого розміру з більшою повнотою використовують масштаби виробництва.

Раціональна спеціалізація неможлива без оптимізації галузевої структури сільських територій в цілому. Цей процес одержав назву – сегментація сільських територій. Він включає:

1) визначення потреби у поголів’ї, за якої забезпечується бездефіцитний баланс в гумусі;

2) визначення об’єктивно необхідної сіяної кормової площі;

3) визначення обсягів сирої сільськогосподарської продукції, яку доцільно переробляти на місці;

4) визначення обсягів об’єктивно необхідних будівельних робіт.

На основі цих показників можна визначити параметри матеріально-технічної бази сільських територій, а також об’єктивно-можливі обсяги виробництва продукції та послуг в цілому: продукції основного виробництва, продуктів промислової переробки сировини, обсяги виробництва будівельної продукції та обсяги послуг, наданих галузями інфраструктури. Далі постає проблема їх розподілу між господарюючими суб’єктами, які базуються на Бірківський сільській раді. Це можна зробити двома способами:

1. Розподіл заданих вище показників між господарюючими суб’єктами пропорційно до їх розміру. В результаті цього, дані суб’єкти будуть мати однакову для всіх багатогалузеву  спеціалізацію, яка обумовлює низький рівень концентрації капіталу.

2. За допомогою методу кластеризації можна одержати локальну інтегровану агропромислову систему (кластер). Системоутворюючим ядром такої системи має бути крупнотехнологічна господарська організація аграрного профілю, в якій буде зосереджено у видимій перспективі 100 % поголів’я. Ця організація відіграватиме роль господарства-лідера. А всі інші господарюючі суб’єкти будуть господарствами-сателітами. Їх завданням буде згідно з встановленими квотами поставляти господарству-лідеру продукцію зернофуражних та кормових культур. В порядку зустрічної торгівлі господарство-лідер буде поставляти господарствам-сателітам органічні добрива. Необхідність такої взаємодії обумовлена тим, що посівної площі господарства-лідера для виробництва потрібного обсягу продукції зернофуражних та кормових культур не вистачатиме. Це сприяє створенню локального ( в межах Бірківської сільської ради) ринку.

Слід відмітити, що використання другого способу, який передбачає кластеризацію та квотування, послугує нарощуванню обсягів виробництва сільськогосподарської продукції та обсягу реалізації, що дозволить збільшити фонд оплати праці та відрахування на розвиток соціальної сфери села. Формування розвиненої сфери сільських територій є важливим кроком на шляху розв’язання соціально-економічних проблем села.

Література:

1.     Єдина комплексна стратегія розвитку сільського господарства та сільських територій на 2015-2020 роки [Електронний ресурс]// Режим доступу http://minagro.gov.ua/node/16025

2.     Власенко Т.В. Економічне оцінювання взаємовпливу основних чинників формування обсягу валової продукції сільського господарства в Харківській області/Т.В. Власенко// Наука й економіка. – 2007. – № 2(6). – С. 25-35.