Основнi пiдходи та рекомендацii для майбутнiх вчителiв допомiжних шкiл по фiзичному  вихованню.

Щекотиліна Н. Ф., студ. Калашникова В.

З давніх часів ідею оздоровчого впливу фізичних вправ на організм людини пiдтвержували  філософи, лікарі, педагоги, далекоглядні люди свого часу. І важливість фізичних вправ збільшується  ще більше, коли мова йде про осіб з патологією різної природи, тобто осіб з обмеженими можливостями.  

Одним із напрямків у галузі фізичного виховання - адаптивне фізичне виховання, яке займається організацією фізичного виховання дітей - інвалідів та осіб з обмеженою функціональністю.

Метою цiєї роботи  є формування у студентів поняття про принципи навчання та виховання дітей з особливими потребами.

У Декларації ООН про права інвалідів (1975, п. 2. 1.) говориться, що "особи з інвалідністю мають невід'ємне право для людської гідності, незалежно від їх походження, характеру і серйозності травми, громадянських та політичних прав, право економічного і соціального забезпечення, медичної, психологічне та функціональні лікування, щоб відновити здоров'я і соціальний статус, освіта, професійно-технічної освіти і реабілітації.

Оскільки фізичні хвороби, в більшій чи меншій мірі призводять до порушення функцій організму в цілому,а також  впливає на координацію рухів, що є ускладненням для соціальних контактів із зовнішнім світом. За таких обставин  з'являється тривога ,втрачається  впевненості в собі і навіть почуття власної гідності.

А з іншого боку, активне заняття здоров'ям за допомогою фізичного виховання дозволяють краще контролювати тіло, -відновлювати психічний баланс, повертає впевненість у собі, врешті-решт, повертає дитину до активного життя. Це дуже важливо для дітей з обмеженими можливостями.

У розділ "інвалідність" входить  втрата  або обмеження можливостей людини з дитинства, але вона має повне право здобувати освіту і брати участь у життi суспільства, як і всі інші. Фiзичне виховання та спорт для цієї групи населення може виступати в якості ефективного засобу  реабілітації та соціальної адаптації.

Для осіб з обмеженими можливостями урок по фізичному вихованню i занятям спортом є одним iз найкращих факторiв в поліпшеннi здоров'я і фізичного рівня, а також отримання задоволення вiд потреб в зв'язку, розширювання знайомств, самореалізації при заняттях спортом. Здійснення програми призводить до розширення можливостей моторних дій, інвалідів, дозволяє їм покращити їх фізичний стан, брати участь у змаганнях .

Фізичне виховання дітей-інвалідів є спеціальний та незалежних курс, що забезпечує розвиток дитини, покращує здоров'я, підвищує ефективність та сприяє виживанню дитини-інваліда в сучасному свiтi. Розвиток дитини з особливими потребами відбувається за тими ж законами, що й звичайної. При наявності певних, продуманих умов всі діти мають здатність розвиватися.

Отже викладач спеціальних (корекційних) закладів освіти повинен знати:

- основи психолого-педагогічних, медичних, медико-біологічних, загальноосвітніх та соціальних дисциплін, шляхи їх впровадження у корекційно-виховний процес допоміжної школи-інтернату;

- загальні та спеціальні методики корекційно-виховного процесу, по фізичному вихованню для розумово відсталих учнів;

- психофізіологічні особливості учнів, основи комплексного підходу до організації та проведення виховних заходів, вивчення особистості та її корекції;

- сучасні психолого-педагогічні методи та принципи вивчення індивідуальних, психофізичних властивостей особистості учня, його нервової системи;

- особливості фізичної підготовки учнів, шляхи реалізації принципів     фізичного виховання.

Викладач спеціальних (корекційних) закладів освіти  повинен уміти:   

- реалізувати свої знання у виховному процесі спеціальних (корекційних) закладів освіти з врахуванням індивідуальних фiзичних можливостей дітей з обмеженими можливостями, прищеплювати навички до самостійного виконання поставлених завдань, здійснювати індивідуальний та комплексний підхід   у  процесі виховання дітей спеціальних (корекційних) закладів освіти;

- володіти прийомами активізації уваги учнів на уроках фізичного виховання,  знімати втому та забезпечувати працездатність;

- професійно організовувати, планувати, вести корекційно - виховний процес, формувати відповідні фізичні  навички та уміння працювати над ними, здійснювати профілактику травматизму;

- забезпечувати різнобічні методи і форми виховання, диференціювати їх, вибирати оптимальні умови їх виконання, сприяти розвитку фiзичної пiдготовленостi  учнів, раціонально використовувати різного роду матеріали, наочні посібники, обчислювальну техніку, самостійно виготовляти наочні посібники, індивідуальні картки-завдання з урахуванням індивідуальних можливостей учнів, вести профорієнтаційну роботу, застосовувати найбільш ефективні науково обґрунтовані методи діагностики, прогнозувати виховні можливості учнів з обмеженими можливостями;

- майстерно володіти вміннями та навичками корекційно-виховного процесу, планувати послідовність його впровадження, встановлювати різнопричинні взаємозалежності, використовувати сучасний педагогічний досвід у сфері корекції дітей з обмеженими можливостями, орієнтуватись у його впровадженні, здійснювати методичну та науково-дослідну роботу;

- приймати грамотні, науково обґрунтовані рішення, що сприяють корекційно-розвиваючому впливу на учнів спеціальних (корекційних) закладів освіти, а також формувати у них пізнавальну активність до конкретних видів діяльності.

Підсумовуючи вищезазначене можна зробити такi висновки,  навчання та виховання дітей з особливими потребами у будь якiй галузi, а в данному випадку фізичне виховання, являється одним з базових у підготовці педагогів-дефектологів.