Аспірант Халіна В.М.                                                                    Науковий керівник: Полозова Т.В.                              Харківський національний університет радіоелектроніки, Україна

ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ МОНІТОРИНГ ЯК ІНСТРУМЕНТ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

Як будь-яка система,  фінансово-економічний моніторинг  підприємства вимагає постійного самотестування і оновлення. Постійне посилення чинників, що загрожують  підприємствам  ставить питання про створення надійної системи фінансово-економічного моніторингу  і динаміки розвитку підприємства з метою завчасного попередження про загрожуючу небезпеку і вживання необхідних заходів захисту і протидії.                                 Нестабільність ринкового середовища, невизначеність в економічній сфері визначають сучасну несприятливу фінансово-економічну ситуацію, що склалася на вітчизняних підприємствах. За даними державної служби статистики України протягом січня–жовтня 2011 р. збитково працювало 40,2% підприємств. Цими підприємствами отримано 84417,5 млн. грн. збитків,  що на 8,4% більше, ніж у січні–жовтні минулого року [1].                                          Щоб підприємство ефективно функціонувало і передбачало негативні фактори,  які можуть вплинути на економічне становище підприємства треба розробляти комплексний стратегічний план розвитку підприємства.                     Залежно від виду економічної системи, її структурної будови, характеру видів діяльності можна виокремити основні види стратегії аналізу [2] :                            а)  ділова стратегія, яка полягає у визначенні сукупності заходів, спрямованих на посилення конкурентоспроможності та захисту від непродуктивних дій внутрішніх та зовнішніх чинників;                                         б) функціональна стратегія, яка спрямована на підтримку ділової стратегії і формується для кожного напряму діяльності суб’єкта господарювання (виробнича, фінансова, маркетингова та ін.);                                                            в) внутрішньогосподарська стратегія, яка визначає поведінку у досягненні його глобальної мети;                                                                                                        г) корпоративна стратегія, яка характерна для диверсифікованих компаній і передбачає інтеграцію інтересів всіх учасників для досягнення кумулятивного ефекту в конкуренції, інвестуванні, подоланні кризових порогів тощо.                           Стратегічне управління можна розглядати як динамічну сукупність п’яти взаємопов’язаних управлінських процесів (рис. 1.). З цих процесів логічно утворюється один цілісний механізм, всередині якого існує стійкий зворотній зв’язок  і,  відповідно, зворотній вплив кожного процесу на інші і на всю їх сукупність.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


               Рис. 1. Структура стратегічного управління [3].

 

Таким чином, організована належним чином система фінансово-економічного моніторингу сприяє адаптації підприємства до змін внутрішнього та зовнішнього середовища, дозволяє підвищити обґрунтованість управлінських рішень за рахунок своєчасної розробки заходів щодо усунення впливу негативних факторів на фінансово-економічні результати діяльності підприємства [4].

Результативне впровадження та функціонування системи фінансово-економічного моніторингу дозволяє підприємству скоротити час адаптації до змін зовнішнього та внутрішнього середовища, оптимізувати управлінський ризик, знизити імовірність банкрутства, підвищити прибутковість та конкурентоспроможність підприємства. Шляхом своєчасної зміни форм організації обліку, аналізу, планування, методів фінансового управління ефективна система фінансово-економічного моніторингу підприємства дозволяє якісно вирішувати завдання, які зазначені в стратегії розвитку підприємства.

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

         1. Про соціально-економічне становище України за січень–листопад 2011 року [Електронний ресурс] : Режим доступу – http://www.ukrstat.gov.ua/

2. Мних, Є. В. Економічний аналіз :  підручник / Є. В. Мних. – К. : Знання, 2011.  – 630 с. – (Вища освіта ХХІ століття).

3. Гаркуша, Н. М.  Моделі і методи прийняття рішень в аналізі та аудиті : навч. посіб. / Н. М. Гаркуша, О. В. Цуканова, О. О. Горошанська.  – 2-ге вид., стер. – К. : Знання, 2012. – 591 с. – (Вища освіта ХХІ століття).                          

4. Кануннікова, В. М. Сутність фінансово-економічного моніторингу діяльності підприємства [Текст]  / В. М. Кануннікова, Т. В. Полозова, О. М. Воскобойник // Вісник економіки транспорту і промисловості / Укр. держ. акад. залізн. трансп. – Х., 2012. – Вип. 37. – С. 194 – 197.