Ріжок І.М.

Київський національний університет будівництва і архітектури, Україна

УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ БУДІВЕЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ НА ОСНОВІ ФУНКЦІОНАЛЬНО-ВАРТІСНОГО АНАЛІЗУ

В сучасних умовах процес послаблення економічних позицій вітчизняних підприємств супроводжується необхідністю визначення напрямків діяльності, спрямованих на формування та максимально ефективне використання конкурентного потенціалу, важливим чинником формування якого є витрати. Складність полягає у тому, щоб визначити ті напрямки діяльності та необхідні для їх виконання ресурси, які найбільше відповідають можливостям досягнення цілей господарювання в поточному періоді та на перспективу. Вирішення даного завдання можливе за допомогою застосування сучасних методик діагностики та управління витратами підприємства, серед яких особливої уваги заслуговує функціонально-вартісний аналіз (ФВА) як ефективний спосіб виявлення резервів витрачання матеріальних, трудових і грошових ресурсів і, відповідно, зниження витрат. Досить часто можливостям ФВА надається недостатня увага.

Функціональний підхід концентрує увагу на спільності функцій (частіше різнорідних об’єктів), дозволяє охоплювати різноманітність процесів, що протікають в системі, та розглядати їх в інтегральному виді як поведінку системи. Широке застосування функціонального підходу при вивченні об’єктів техніки, виробничих систем, позавиробничого середовища тощо, його універсальність пояснюються, перш за все, функціональною природою всіх явищ, що вивчаються.

Однак, досконально дослідити об’єкт, чи- то прибор, машина, цех, об’єднання тощо, тільки скрізь призму функцій неможливо, тому що функції реалізуються лише в структурі. Тому необхідно поєднувати структурний та функціональний підходи [3, с. 29]. Цей зв’язок простежується саме у ФВА. Останнім часом, термін «функціонально-вартісний аналіз» застосовується дуже часто в різних галузях з різними цілями. Майже завжди йде мова про метод функціонально-вартісного аналізу (ФВА), який набув певних змін під впливом навколишніх факторів та часу. Класичний ФВА, що застосовувався на початку ХХ століття, значно відрізнявся від тих підходів, які застосовуються в сучасній економіці. Але ж методика проведення аналізу в загальних рисах не змінилася як запропонована закордонними, так і вітчизняними вченими.

Розглянемо декілька визначень функціонально-вартісного аналізу:

ФВА – це метод мінімізації витрат, необхідних для виготовлення виробу, який виконує задані функції, в тому числі і виключення «зайвих» витрат, що не мають прямого відношення до призначення виробу і пов’язаних з недосконалістю конструкцій, технологій. Тобто основна ціль ФВА – зниження собівартості виробу та витрат на експлуатацію.

ФВА – аналіз витрат на підставі споживчої вартості.

ФВА – метод системного дослідження об’єкту, спрямований на підвищення ефективності_використання матеріальних та трудових ресурсів.

ФВА – метод системного дослідження функцій об’єкту, спрямований на мінімізацію витрат в сферах проектування, виробництва та експлуатації об’єкту, при збереженні або підвищенні його якості та корисності.

Соболєв визначає функціонально-вартісний аналіз як «метод проведення системної техніко-економічної роботи над об’єктом, спрямованої на максимально раціональне забезпечення функцій та на зменшення економічних витрат». До його погляду приєднуються Я. Ш. Сосновський. П. Г. Ткаченко, Б. І. Майданчик, Ф. І. Яловенко,Л. М. Карасєва, Т. Г. Перерва. Згідно з визначенням Товариства американських спеціалістів по ФВА (Society of American Value Engineering), ФВА – «це системне застосування певної техніки, яка встановлює вартість функції в грошовому відношенні та забезпечує необхідну надійність функції на підставі мінімальних повних витрат». Однак слід мати на увазі, що ФВА – це не чудодійна формула, а допоміжний організаційний засіб, що дозволяє шляхом послідовних, заздалегідь передбачених алгоритмів дій наблизитись до оптимальних співвідношень між витратами та якістю виконання функцій об’єкту. Досвід використання ФВА в нашій країні та за кордоном показує, що частіше всього цей метод розглядається як інструмент зниження витрат на виробництво. Сутність його на стадіях НДДКР міститься у попередженні виникнення функціонально надлишкових витрат та забезпеченні суспільно необхідного рівня якості виробів, що створюються.

За допомогою ФВА можуть бути успішно вирішені наступні задачі: забезпечення

конкурентоспроможності виробу; підвищення його технічного рівня; підвищення надійності, технологічності конструкції; зниження матеріаломісткості, енергомісткості та трудомісткості виготовлення; зниження експлуатаційних витрат [3, с. 81, 82, 84]. У світовій практиці інтерес до ФВА був зумовлений його практичною цінністю. Виділення витрат за видами діяльності на основі функціонального аналізу і вартісного інжинірингу (value engineering) мало широке застосування на практиці, зокрема, висока ефективність даного підходу доведена американськими фахівцями фірми "Дженерал Електрік"; у Німеччині у 1960-1980 роках його застосували фірми "Опель" і "БМВ"; у Японії даний метод впроваджений з середини 1970 років і ним охоплено 80-90 відсотків нових розроблених виробів. За розрахунками американських спеціалістів, кожний долар, вкладений у ФВА, приносить 10 доларів чистого прибутку [5, с. 112]. ФВА дозволяє виконати наступні види робіт:

1. Визначення і проведення загального аналізу собівартості бізнес-процесів на підприємстві.

2. Проведення функціонального аналізу, пов’язаного зі встановленням і обгрунтуванням виконуваних структурними підрозділами підприємств функцій з метою забезпечення випуску продукції та надання послуг високої якості.

3. Визначення і аналіз основних, додаткових і непотрібних функціональних затрат.

4. Порівняльний аналіз альтернативних варіантів зниження затрат у виробництві, збуті і управлінні за рахунок впорядкування функцій структурних підрозділів підприємства.

5. Аналіз інтегрованого покращення результатів діяльності підприємства [6]. ФВА являє собою процес збору й обробки інформації, який має, як правило, декілька етапів:

1. Побудова функціональної моделі організації. На цьому етапі відбувається збір інформації пропроцеси підприємства, побудова і затвердження функціональної моделі. Результатом виконання етапу є функціональна модель процесів організації.

2. Збирання вартостей процесів. Відбувається побудова організаційної структури підприємства, визначення статей витрат і розподілення витрат у відповідності до організаційної структури та статей.

3. Перенесення вартостей на функціональну модель. Відбувається узгодження організаційної структури і функціональної моделі процесів, визначається вартість функцій.

4. Аналіз результатів і розробка рекомендацій. Проводиться аналіз отриманої на попередніх етапах інформації щодо удосконалення процесів [7, с. 61–62].

Відмінності у порядку проведення ФВА та обсягах виконуваних робіт для різних випадків знаходять відображення у кількості повторних циклів та складі дій при побудові дерева цілей та функціональному моделюванні виробу; в оцінці витрат на функції та встановленні їх лімітів; в оцінці якості виконання функцій та технічних рішень, що їх реалізують. Зміни при цьому стосуються рівня деталізації робіт та ступеня їх повторюваності [3, с. 86].

Головна мета проведення даного виду аналізу – виявлення резервів зниження витрат за рахунок ефективніших варіантів виробництва, ліпшого співвідношення між споживчою вартістю виробу та витратами на його виготовлення. Він базується на пошуку способів зниження матеріало-, енерго- і трудомісткості продукції.

На відміну від традиційних методів економічного аналізу, ФВА має принципові особливості:

- передбачає систематичний і комплексний підхід до рішення проблеми;

- використовує функціональний підхід, за якого досягається найбільш економне здійснення функцій об’єкта, що досліджується;

- застосовує колективні творчі методи і прийоми пошуку ідей;

- забезпечує єдність конструктивно-технологічних і економічних завдань.

Використання функціонального принципу у ФВА означає, що дослідник займається не структурою об’єкта, що аналізується, а комплексом функцій, які характеризують цей об’єкт, або, інакше кажучи, його функціональною структурою. Для того, щоб функціональна структура відображала значення об’єкта, необхідною є її побудова з дотриманням методичних принципів класифікації функцій, яка передбачає виділення головних, допоміжних та непотрібних функцій. Згідно з теорією ФВА, наявність непотрібних функцій обумовлює надлишкові витрати, які необхідно скоротити. Тому ФВА спрямований на пошук резервів зниження витрат на ресурси через усунення непотрібних функцій об’єкта, що досліджується.

Даний вид аналізу дає змогу порівняти розрахункову, фактичну і планову собівартості виробу. Розрахункова собівартість є наслідком застосування ФВА і розраховується після виокремлення вищезазначених груп функцій. Після здійснення порівняння визначаються резерви можливого зниження витрат на виробництво виробу. Результати аналітичних розрахунків узагальнюють у функціонально-вартісній діаграмі, що відбиває функції виробів за їхньою значущістю в процесі виробництва і за рівнем собівартості відновлення функцій.

Проте переваги такого підходу при проектуванні окремих видів продукції було виявлено не одразу.

ФВА пройшов досить тривалий шлях розвитку, перш ніж зміг довести свою ефективність [8, с. 4]. На сучасному етапі розвитку підприємств застосування ФВА не втратило своєї актуальності. Більш того, увага до даного методу значно підсилилася. Якщо раніше цей вид аналізу використовувався при проектуванні окремих виробів, що є складними за технічною структурою і повинен був „спростити” її, то, починаючи з 90-х років, він покликаний вирішувати дещо інші, більш перспективні завдання. Серед них найголовнішими є наступні: підвищення конкурентоспроможності продукції; вдосконалення якості об’єкта в цілому або його окремих частин; зниження витрат на виробництво (матеріаломісткості, фондомісткості, трудомісткості, енергомісткості); підвищення продуктивності праці; заміна дефіцитних, імпортних матеріалів і комплектуючих виробів; збільшення обсягу випуску продукції без додаткових капітальних вкладень; попередження, скорочення та усунення браку; ліквідація „вузьких місць” у виробництві; зниження експлуатаційних і транспортних витрат; підвищення екологічності виробництва; розробка нових або вдосконалення існуючих конструкцій, технологічних процесів, систем організації праці та управління виробництвом тощо [9, с. 376].

Таким чином, до переваг ФВА аналізу як інструменту конкурентного розвитку організацій можна віднести універсальний характер, оскільки даний метод може використовуватись для дослідження різних напрямків роботи підприємства; можливість структурувати функціональні завдання господарської діяльності, що значно полегшує процес дослідження та виявлення надлишкових функцій; зменшення невизначеності в процесі прийняття рішень у певному напрямку діяльності за рахунок виділення основних напрямків робіт для досягнення цілей конкурентного розвитку; ФВА служить індикатором відповідності виконання визначених напрямків діяльності встановленим нормативам чи відповідним значенням конкурентів.

Недоліком використання функціонально-вартісного аналізу вважається його невисока можливість повного виокремлення витрат підприємства в рамках основних процесів (постачання, виробництво, збут). В серійному та масовому виробництві застосування ФВА в умовах нестабільності економічної ситуації є складним процесом, оскільки постійно змінюються вартість ресурсів, які використовуються у виробництві. Тобто використання методу функціонально-вартісного аналізу в масовому і серійному виробництві в умовах інфляційної економіки і зміни цінових паритетів потребує постійного коригування вартості ресурсів для забезпечення об’єктивних висновків про ефективність витрат.

Отже, за тривалий час свого розвитку ФВА пройшов своєрідну модифікацію від простого конструкторського прийому до ефективного методу зниження собівартості в системі управління виробництвом. Враховуючи сучасний стан економіки, перспективним напрямом розвитку даного виду аналізу може стати розширення його застосування при прийнятті управлінських рішень, особливо стратегічного характеру. При цьому принципи та методика аналізу не змінюються.

Література

1. Соболев Ю. М. Конструктор выбирает решение / Соболев Ю. М. – Пермь : Пермское книжное издательство, 1979. – 229 с.

2. Организация ФСА на предприятии / [Л. П. Горлова, Е. П. Крыжановская, В. В. Муравская и др.].– М. : Финансы и статистика, 1982. – 128 с.

3. Моисеева Н. К. Функционально-стоимостной анализ в машиностроении / Моисеева Н. К. – М. :Машиностроение, 1987. – 320 с.

4. Ровенська В. В. Генезіс фунуціонально-вартісного аналізу / В. В. Ровенська // Вісник Донбаської державної машинобудівної академії. – 2008. – № 3Е (14). – С. 297 – 302.

5. Филиппова С. В. Управленческий анализ: теория и практика / Филиппова С. В. – К. : АВРИО. – 2004. – 336 с. – (Цикл "Современные управленческие технологии").

6. Ивлев В. А. Что такое функционально-стоимостной анализ процессов и систем / В. А. Ивлев, Т.В. Попова // TQM-XXI. Проблемы, опыт, перспективы : сборник науч. работ ; под ред. В. А. Качалова и В.Л. Рождественского. – М. : ИздАТ, 2000. – Вып. 4. – С. 169–188.