Юшкевич О.О.

Житомирський державний технологічний університет

Відродження та розвиток сільськогосподарських підприємств зони радіаційного забруднення

Правове поле регулювання відносин пов’язаних з Чорнобильською катастрофою сягає більше тисячі актів законодавства (закони, Укази президента, постанови Верховної Ради та Кабінету міністрів, нормативно-правові акти міністерств та відомств, що планують, координують та здійснюють різноманітні заходи, пов’язані з мінімізацією наслідків Чорнобильської катастрофи). Основними з них є Закони України: "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 27 лютого 1991 року N791а-XII; "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року N796-XII; "Про Загальнодержавну програму подолання наслідків Чорнобильської катастрофи на 2006-2010 роки" від 14 березня 2006 року N3522-IV та інші.

Корегування нормативно-правової бази з проблем подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та її приведення у відповідність з реальними умовами життя є одним з найбільш актуальних завдань органів влади. Основним пріоритетом державної політики щодо відродження та розвитку сільськогосподарських підприємств, на сучасному етапі залишається реабілітація та екологічне оздоровлення радіоактивно забруднених територій, спрямованість на отримання екологічно чистої сільськогосподарської продукції й зниження дози внутрішнього опромінення населення, накопиченої в результаті здійснення господарських процесів та зі споживанням продуктів харчування.

Реабілітація радіоактивно забруднених сільськогосподарських угідь проводиться з метою отримання на них продукції з мінімальним вмістом радіонуклідів. Методи реабілітації виведених з господарського обігу земель відомі та постійно удосконалюються. Головними перешкодами на шляху відновлення земель сільськогосподарського використання є їх деградація, зруйнована інфраструктура, висока собівартість продукції, громадська думка щодо доцільності виробництва сільськогосподарської продукції в зоні радіаційного забруднення та низький ринковий попит на сільськогосподарські товари. Постійний контроль, обслуговування та використання з дотриманням вимог радіаційної безпеки за земельними, водними та лісовими ресурсами зони відчуження, що виконують функцію природного бар’єра на шляху розповсюдження радіоактивного забруднення за її межі, було покладено в основу схваленої розпорядженням Кабінету міністрів України від 18 липня 2012р. № 535-р «Концепції реалізації державної політики у сфері розвитку діяльності в окремих зонах радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи»

Складні специфічні вимоги до сільського господарства, фактична неможливість легально збувати власну сільськогосподарську продукцію позбавляють місцеве населення можливості легально заробляти кошти. Відсутність роботи та неможливість підтримувати власне господарство не тільки створюють утриманські настрої, але й впливають, як психологічний пресинг, що негативно відбивається на виробництві та якості праці.

В Національній доповіді про стан техногенної та природної безпеки в Україні у 2011 році зазначено, що головним завданням є повернення забруднених територій до нормального життя, забезпечення людей роботою, надання можливості громадянам, населеним пунктам, районам реалізувати свій економічний потенціал. Пріоритет в соціальному захисті та економічній реабілітації повинні мати ті населені пункти, щодо яких передбачається перегляд категорії зони радіоактивного забруднення. Фінансові ресурси в рамках загальнодержавних Чорнобильських програм слід зосередити на виконанні наступних заходів, що мають прямий вплив на відродження та розвиток сільськогосподарських підприємств: обстеження, визначення та відведення земель сільськогосподарського призначення, придатних для ведення товарного виробництва, особистого підсобного господарства, сінокосіння та випасання худоби залежно від рівня радіоактивного забруднення; проведення агромеліоративних заходів (вапнування, внесення мінеральних добрив) для забезпечення отримання сільськогосподарської продукції з вмістом радіонуклідів, що не перевищують допустимі норми; визначення земельних ділянок, на яких можливе розміщення об'єктів виробничої і соціальної інфраструктури; виробництво комбікормів з радіопротекторними властивостями для великої рогатої худоби, особливо для корів з приватного сектора; забезпечення радіологічного контролю сільськогосподарської продукції на всіх етапах вирощування і переробк; забезпечення соціально-економічного відродження територій, що зазнали радіоактивного забруднення та переселення сімей із зони безумовного відселення; сприяння підприємствам і установам щодо створення власних систем екологічного управління відповідно до міжнародних та національних стандартів; сприяння у залученні інвестицій на пільгових умовах.

Література:

Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: Закон України від 28 02 1991р. № 796-XII // Відомості Верховної Ради УРСР, 1991, № 16 (16.04.1991), ст. 200.

Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи: Закон України від 27 02 1991 р. №791а-XII // Відомості Верховної Ради УРСР, 1991, № 16 (16.04.1991), ст. 198.

Про Загальнодержавну програму подолання наслідків Чорнобильської катастрофи на 2006-2010 роки: Закон України від 14 березня 2006 р. №3522-IV // Відомості Верховної Ради України, 2006, № 34 (25.08.2006), ст. 290.

Національна доповідь про стан техногенної та природної безпеки в Україні у 2011 році. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http:// www.mns.gov.ua

Концепція реалізації державної політики у сфері розвитку діяльності в окремих зонах радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи // Урядовий кур'єр. – 2012. – № 145 від 14.08.2012