Экономические науки/ 12. Экономика сельского хозяйства

К. е. н. Мельничук Л.С.

Чорноморський державний університет імені Петра Могили, Україна

Забезпеченості трудовими ресурсами та проблеми щодо їх управління в сільському господарстві

Соціально-економічна ситуація, що склалась в аграрній сфері України, а саме: низький рівень оплати праці, недостатньо розвинена інфраструктура села, незадовільні умови аграрної праці, стали причиною для недостатнього забезпечення сільськогосподарського виробництва ресурсами праці.

В Україні сільське населення складає майже третину населення країни. Сільське господарство є однією з масштабних галузей економіки, адже аграрний сектор забезпечує продовольчу безпеку та продовольчу незалежність держави. Він формує 17 % валового внутрішнього продукту та близько 60 % фонду споживання населення. Сільське господарство сприяє розвитку інших галузей, для яких виступає постачальником сировини, останнім часом підвищується також роль АПК в експортній діяльності [1].

За сучасних умов однією з основних загально-організаційних цілей стає якість – не лише продукції або послуг, що виробляється чи надається, а і якість процесів управління підприємством. Забезпечення якості управління певними об’єктами, зумовлює досягнення необхідного рівня якості кінцевого продукції, що реалізовується [2].

Управління  трудовими ресурсами є важливою складовою загальнодержавної системи управління, воно потребує додаткового всебічного вивчення. Без людей неможлива організація, без необхідного персоналу жодна організація не зможе досягти своїх цілей і вижити.

Кадри сільськогосподарських підприємств – кваліфіковані, спеціально підготовлені для агропромислової діяльності працівники, доцільне використання яких припускає максимальну віддачу освітніх та професійних якостей фахівця [3].

У сучасних умовах нестабільної кон'юнктури ринку праці основними складовими управління трудовими ресурсами, зокрема керівниками різних ланок управління і спеціалістами, в сільськогосподарських підприємствах мають бути:

- планування, підбір, розстановка (переміщення) кадрів,

- оцінка кандидатів на робочі місця;

- формування системи мотивації праці;

- аналіз та оцінка результатів трудової діяльності;

- адаптація персоналу і підвищення його кваліфікації [4].

На даний момент спостерігається скорочення числа фахівців та одночасно з цим зростання загального числа сільськогосподарських підприємств. Це веде до різкого зниження насиченості сільськогосподарського виробництва кадрами з вищою і середньою професійною освітою. Найбільш значні втрати понесла технічна служба господарств.

Зменшення загального питомої ваги керівників і фахівців з вищою освітою, «старіння» кадрів веде до зниження загального професійного рівня керівних кадрів і фахівців АПК. Все це ускладнюється високою плинністю керівників.

Формування кадрового складу сільськогосподарських підприємств нерозривно пов’язане з демографічною базою трудових ресурсів села. Нажаль демографічний потенціал сільської місцевості регіонів України характеризується не тільки скороченням населення на селі, але й процесами його старіння.

Для ефективного використання трудових ресурсів та створення необхідних передумов для збереження робочих місць в сільськогосподарських підприємствах, необхідно вдосконалити механізм регулювання управління трудовими ресурсами в сільському господарстві.

Можливості відтворювати, накопичувати та розвивати кадровий потенціал підприємств сільського господарства значною мірою визначається рівнем розвитку соціальної сфери села. Тому кадрова політика сільськогосподарських підприємств має спрямовуватись на створення сприятливих умов для навчання, для цього доцільно впровадити гарантовані робочі місця із забезпеченням рівня середньої заробітної плати по відповідному регіону, що надасть змогу мотивувати молоде покоління залишитись працювати на селі. Також необхідно забезпечити сприятливе середовище, в якому реалізується трудовий потенціал, розвиваються особисті здібності, люди отримують задоволення від виконаної роботи.

Література:

1. К. І. Лебединська Перспективи та проблеми розвитку соціології села в Україні / К. І. Лебединська // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. – 2011. — № 948. — С. 215—220

2. О. М. Криворуко. Оцінка якості управління персоналом організації / О. М. Криворуко // Актуальні проблеми економіки. — № 4 (94). — 2009. — С. 98—105.

3. В. Д. Філіппова Деякі аспекти розвитку кадрового потенціалу АПК в умовах державної кадрової політики / В. Д. Філіппова // Актуальні проблеми державного управління, педагогіки та психології. — 2010. — № 2(3). — С. 145—150.

4. О. В. Крушельницька Управління персоналом / О.В. Крушельницька, Д. П. Мельничук // Навчальний посібник. Видання друге, перероблене й доповнене. – К., «Кондор». — 2005. —308 с.