Економічні науки/14. Економічна теорія

К. е. н. Губін К. Г.

Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»

Порівняльний аналіз умов людського розвитку за управлінської та за української систем формування доходів

У статті «Спосіб формування доходів: дослідження еволюції» [1] охарактеризовано шість етапів розвитку способу формування доходів. Кожному етапу відповідає специфічна система формування доходів: колективна, приватна, управлінська, капіталістична, соціально-ринкова та соціальна.

Порівняльний аналіз умов людського розвитку за різних систем формування доходів свідчить про те, що в інтересах основної частини населення України – розбудова, в результаті ринкової трансформації, соціально-ринкової системи формування доходів, а в інтересах політико-економічної еліти – створення гібриду капіталістичної та управлінської систем, який би дозволив зробити еліту «закритим клубом», закріпивши за представниками вищих класів та їх нащадками привілейоване положення через створення перешкод для соціального, політичного та економічного просування інших членів суспільства [2, с. 319].

Серед параметрів системи формування доходів, що суттєво впливають на людський розвиток, слід виділити вісім основних [3, с. 45]:

1. Рівень доходів та їх диференціація;

2. Характер участі людей у виробництві;

3. Обсяг формально вільного часу у різних категорій населення;

4. Ступінь розвитку матеріальної та нематеріальної культури;

5. Рівень прав та свобод різних членів суспільства;

6. Спрямованість зусиль людей;

7. Інституційна структура;

8. Рівень загроз людському розвитку.

Перші три фактори являють собою ресурси людського розвитку та визначають максимально можливий його рівень. Ефективність реалізації цих ресурсів залежить від інших п’яти факторів.

В управлінській системі формування доходів людський розвиток мав ознаки бінарності. Основна частина суспільства переймалася задоволенням переважно базових потреб та не мала суттєвих можливостей для людського розвитку (як і в попередніх системах). Водночас, представники еліти користувалися надбаннями економічного та культурного прогресу (зокрема, освітою, медичним обслуговуванням), мали багато вільного часу та достатньо широку свободу діяльності. Просування соціальними сходами виступало привілеєм переважно членів еліти, яка була досить замкненою. Розвиток особистості та творча самореалізація визнавалися цінністю серед певної частини суспільства (досить невеликої).

Ресурсів для забезпечення нормального людського розвитку всіх членів суспільства не вистачало. Проте завдяки бінарності розподілу умов людського розвитку стало можливим створити сприятливі умови для людського розвитку хоча б невеликої частини суспільства (членів політико-економічної еліти та їх утриманців, що займалися мистецтвом, наукою та освітою).

Україні притаманний високий ступінь диференціації доходів, що нагадує розподіл в управлінській системі формування доходів. Безумовно, життєвий рівень основної частини населення в нашій країні вищий, але вочевидь недостатній для повноцінного людського розвитку.

В Україні часто застосовується подовжений чи ненормований робочий день, не виконуються стандарти ергономіки робочих місць, використовуються старі та «брудні» технології виробництва. Соціальні пакети відсутні, або малі. Можливості зміни робочого місця обмежені. Працівники мають багато об’єктивних підстав для незадоволення роботою та водночас не мають кращих альтернатив, що призводить до накопичення невдоволення і не стимулює професійне зростання.

Обсяг формально вільного часу у більшості населення скоротився порівняно з радянським минулим та економічно розвиненими країнами. Низький життєвий рівень примушує збільшувати трудові зусилля. Водночас скорочується час, що українці витрачають на навчання та підтримку здоров’я.

Загалом, розподіл ресурсів людського розвитку в Україні набуває бінарного характеру, подібно до управлінської системи формування доходів.

Ступінь розвитку матеріальної та нематеріальної культури (в широкому розумінні) достатній для забезпечення інтенсивного людського розвитку. Це суттєва відмінність від управлінської системи формування доходів.

Розподіл економічних, соціальних, політичних прав та свобод, необхідних для людського розвитку, в Україні дуже нерівномірний. Незважаючи на формальну рівність всіх перед законом, правоохоронна та судова системи нерідко віддзеркалюють інтереси тих, хто більше платить або має неформальні важелі впливу; корумпованість чиновників повертає їх владні повноваження на користь заможних членів суспільства. Нормативно-правова база формується найзаможнішими людьми і віддзеркалює передовсім їх інтереси. Головною проблемою рядових українців є не відсутність наданих формально прав та свобод, а нездатність їх реалізувати без важелів економічного чи владного впливу.

Таким чином, доступні більшості українців напрями використання ресурсів людського розвитку обмежені, на противагу членам політико-економічної еліти, що користуються надто широкими, неприйнятними в розвинених країнах, правами та свободами. Причому права та свободи політико-економічної еліти розширені значною мірою за рахунок обмеження можливостей інших членів суспільства. Це ще одна подібність до управлінської системи формування доходів.

Як відзначав В. Полтерович, будь-яка економічна реформа несе потенціал посилення перерозподільної активності, а в процесі ринкової трансформації чітко проявляється феномен домінування прибутковості перерозподільної активності над прибутковістю виробництва [7, с. 8]. В управлінській системі формування доходів також переважала перерозподільна активність.

Хоча інституційна структура в Україні, порівняно із соціально-ринковою системою формування доходів, недостатньо сприяє людському розвитку, вона не є суттєвою перешкодою для нього, на відміну від до управлінської системи формування доходів.

Через перелічені проблеми нашій країни притаманний високий рівень загроз розвитку людського потенціалу, проте в управлінській системі формування доходів він був вищій.

Отже, порівняння умов розвитку людського потенціалу за управлінської та за української систем формування доходів свідчить про те, що за багатьма параметрами розподіл умов людського розвитку в обох системах є бінарним. Водночас, умови в нашій країні є кращими через більш високий життєвий рівень основної частини населення, високий ступінь розвитку матеріальної та нематеріальної культури, а також завдяки більш-менш сприятливій інституційній структурі.

Література:

1. Губин, К. Г. Способ формирования доходов: исследование эволюции [Текст] / К. Г. Губин // Социальная экономика. – 2006. – № 1–2. – С. 169–174.

2. Безпека людського розвитку: економіко-теоретичний аналіз [Текст] : монографія / Л. С. Шевченко, О. А. Гриценко, Т. М. Камінська та ін. / За ред. Л. С. Шевченко. – Х. : Право, 2010. – 448 c.

3. Губін, К. Г. Еволюція умов людського розвитку за різних систем формування доходів [Текст] / К. Г. Губін // Вісник Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Серія: Економічна теорія та право. – 2011. – № 3 (6). – С. 42–51.

4. Полтерович, В. М. Общество перманентного перераспределения: роль реформ [текст] / В. М. Полтерович // Общественные науки и современность. – 2005. – № 5. – С. 5–16.