Экономические науки/3.Финансовые отношения 

Решетняк М. В.

УАБС НБУ

Управління платоспроможністю підприємства

Аналіз фахової літератури вітчизняних та закордонних авторів, котрі присвячені поняттю «платоспроможність», свідчить про наявність різних тлумачень сутності платоспроможності підприємства. А протиріччя в методичних підходах до розрахунку показників, що формують рівень та загальну оцінку платоспроможності підприємства, свідчить про ототожнення даного поняття з ліквідністю підприємства одними авторами та з фінансовою стійкістю – іншими науковцями. У цій статті ми розглянемо поняття «платоспроможність» за видовою класифікацією цього стану підприємства.

Слід підкреслити, що платоспроможність підприємства класифікується за видами: миттєва, поточна та перспективна. На нашу думку, миттєва платоспроможність характеризує кон’юнктурний стан («на даний момент часу і за наявними обставинами») розрахунків підприємства, а поточна платоспроможність означає спроможність підприємства сплатити свої зобов’язання в найближчому майбутньому (до півроку). Що ж стосується перспективної платоспроможності, то ми визначили це поняття наступним чином: здатність установи виконувати не лише короткострокові та довгострокові зобов’язання, а і наявність резервного капіталу для розвитку та страхової підтримки задля уникнення можливої кризової ситуації.

У вітчизняній практиці, як правило, для оцінки й прогнозу платоспроможності підприємства використовуються аналіз ліквідності балансу за групами активів та наступні показники ліквідності підприємства: коефіцієнт поточної ліквідності, коефіцієнт швидкої ліквідності, коефіцієнт абсолютної ліквідності та показник чистого оборотного капіталу. Так, вище наведені коефіцієнти використовують В.І. Іващенко та М.А. Болюх в своїй методиці аналізу платоспроможності підприємства, яка ґрунтується виключно на розрахунку та теоретичних значеннях коефіцієнтів ліквідності. Але, науковці вважають, що при оцінюванні платоспроможності з використанням нормативних значень, потрібно: розраховувати ліквідність термінову (відношення грошової готівки і боргів, які будуть повернені протягом тридцяти днів, до зобов'язань, які підлягають оплаті в строк до тридцяти днів); ліквідність другого рівня (чисельник та знаменник ті самі, але термін - дев'яносто днів); ліквідність третього рівня (чисельник та знаменник ті самі, але термін - один рік). Автори наголошують, що платоспроможність підприємства підтверджується відсутністю простроченої заборгованості, і лише за відсутності останньої проводиться такий аналіз.

На нашу думку, методика аналізу платоспроможності за допомогою коефіцієнтів ліквідності має сенс, якщо мета аналізу – миттєва платоспроможність підприємства. Адже ліквідність – це спроможність активів за короткий проміжок часу перетворюватися з натурально-речовинної форми в грошову. Таким чином, використання показників ліквідності для аналізу перспективної платоспроможності має ряд недоліків: не враховуються перспективні надходження або видатки, та існує можливість ігнорування потенційних зобов’язань.

На даний момент часу в Україні існують нормативні методики міністерств і відомств, котрими можна скористатися теж для оцінки миттєвої або поточної платоспроможності підприємства. Узагальнюючи рекомендації, наведені у цих нормативних джерелах, можна зробити висновок, що вони побудовані переважно на засадах «короткостроково-орієнтованого» підходу щодо визначення сутності платоспроможності, а отримані результати передбачають управління підприємством виключно з метою запобігання банкрутству. Таким чином, в нормативній методиці оцінки платоспроможності підприємств передбачено використання спеціальних показників для виявлення ознак поточної неплатоспроможності та диференціації її видів. Серед них: наявність простроченої кредиторської заборгованості, від'ємне значення різниці між сумою наявних у підприємства грошових коштів, їх еквівалентів та інших високоліквідних активів і його поточних зобов'язань, - свідчення поточної неплатоспроможності. Також, по даним рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності, критичну неплатоспроможність можна виявити, якщо на початку і в кінці звітного кварталу мають місце ознаки поточної неплатоспроможності, а коефіцієнт покриття і коефіцієнт забезпечення власними засобами (коефіцієнт автономії, аналіз фінансової стійкості) у кінці звітного кварталу менше їх нормативних значень – 1 і 0,1 відповідно. Якщо за підсумками року коефіцієнт покриття менше 1 і підприємство не отримало прибутку, то такий його фінансовий стан характеризується ознаками надкритичної неплатоспроможності, згідно з нормативними джерелами.

Також, з метою вчасного запобігання банкрутству підприємства, використовують відповідні показники - коефіцієнти відновлення та втрати платоспроможності. Вони визначаються, як відношення розрахункового значення коефіцієнта покриття до його встановленого максимального нормативу, що дорівнює 2. Коефіцієнт втрати платоспроможності розраховується лише за умову, що структура балансу є задовільною. При цьому, коефіцієнт відновлення платоспроможності визначається за період, який дорівнює шести місяцям, а коефіцієнт втрати платоспроможності розраховується на період, який дорівнює трьом місяцям за формулою:

К_вп = [К_пл1 + n/12(К_пл1 – К_пл0)] / 2 (1)

де: К_вп – коефіцієнт втрати або відновлення платоспроможності;

К_пл – значення коефіцієнта поточної ліквідності на кінець або початок звітного періоду;

n – період відновлення платоспроможності (для коефіцієнта відновлення платоспроможності n = 6, а для коефіцієнта втрати платоспроможності n = 3).

Відповідно, коефіцієнт відновлення платоспроможності, що приймає значення більше 1, свідчить про наявність реальної можливості в підприємства відновити свою платоспроможність протягом півроку. А коефіцієнт втрати платоспроможності, що приймає значення більше 1, свідчить про наявність реальної можливості в підприємства не втратити платоспроможність у найближчі три місяці.

Уявлення про збалансованість та синхронність надходжень та видатків грошових коштів формується на підставі дослідження коефіцієнту ліквідності грошового потоку. А додатне значення коефіцієнта ефективності грошових потоків, в свою чергу, означає, що надходження коштів у звітному періоді перевищували видатки, тобто підприємство було платоспроможним. Взагалі, економічний зміст цього показника аналогічний показникам рентабельності. Відмінність полягає в тому, що він дозволяє оцінити співвідношення не доходів і витрат, а надходжень і видатків коштів за період, при цьому абсолютним показником результативності діяльності є не прибуток, а чистий грошовий потік. Поряд з показниками грошових потоків, коефіцієнт обслуговування боргу є важливим в системі показників поточної платоспроможності підприємства. На його основі відбувається прийняття управлінських рішень щодо залучення кредитних ресурсів. Даний показник характеризує здатність підприємства обслуговувати свої зобов'язання за рахунок чистого грошового потоку від операційної діяльності.

Підсумовуючи наведені дані, можна зробити висновок, що використання показників ліквідності, наведених вище, має місце при розрахунку термінової або миттєвої платоспроможності. А такі показники, як коефіцієнти відновлення та втрати платоспроможності, коефіцієнти ліквідності та ефективності грошового потоку, а також коефіцієнт обслуговування боргу, - доцільні за умови розрахунку платоспроможності підприємства в короткостроковій перспективі. Адже, можливість надходження грошових коштів не лише внаслідок реалізації активів, а й через рахунок залучення додаткових зовнішніх коштів, характеризує ліквідність підприємства в цілому, а не лише миттєву здатність активів перетворюватися на гроші. Підсумки аналізу доцільності використання різних методик розрахунку платоспроможності наведені у таблиці 1.

Таблиця 1 – Аналіз доцільності використання різних підходів до встановлення платоспроможності за її видами

	Вид платоспроможності
Методика аналізу за видами платоспроможності	Миттєва	Поточна	Перспективна
	1. Аналіз ліквідності балансу: - порівняння активів і зобов’язань за групами ліквідності; 2. Аналіз відносних та абсолютного показників ліквідності: - коефіцієнт поточної ліквідності (коефіцієнт покриття), - коефіцієнт швидкої ліквідності (коефіцієнт термінової платоспроможності, коефіцієнт проміжного покриття), -коефіцієнт абсолютної ліквідності ( «кислотний тест»); - чистий оборотний капітал.	1. Аналіз ліквідності та ефективності грошових потоків; 2. Аналіз коефіцієнтів відновлення та втрати платоспромож-ності; 3. Аналіз необхідності залучення кредитних ресурсів: - коефіцієнт обслуговування боргу.	1. Аналіз типу фінансової стійкості: - тривимірний показник типу фінансової стійкості; 2. Аналіз відносних показників фінансової стійкості: - коефіцієнти автономії та фінансової залежості, - коефіцієнт маневреності власного капіталу, - коефіцієнти фінансової стабільності та ризику, - коефіцієнти структури довгострокових джерел фінансування; 3. Експрес-аналіз фінансового стану: - коефіцієнт Бівера; 4. Тривалість фінансового циклу.

Як видно з таблиці, для аналізу перспективної платоспроможності ми пропонуємо використовувати розрахунки фінансового циклу підприємства й коефіцієнта Бівера, а також абсолютних та відносних показників фінансової стійкості. Продовжуючи вище наведену трактовку поняття платоспроможності, фінансова стійкість – це стан майна підприємства, що гарантує його перспективну платоспроможність. Фінансова стійкість підприємства передбачає, що ресурси, вкладені в підприємницьку діяльність, повинні окупитись за рахунок грошових надходжень від господарювання, а отриманий прибуток забезпечувати самофінансування та незалежність підприємства від зовнішніх залучених джерел формування активів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бланк И. А. Основы финансового менеджмента [Текст] / И. А. Бланк –

Т. 2. – К.: «Ника-Центр»; «Эльга», 2000. – С. 512.

2. Базілінська, О. Я. Фінансовий аналіз: теорія та практика [Текст] : навч. посіб. / О. Я. Базілінська. – 2-ге вид. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – С.85.

3. Білик М. Д. Фінансовий аналіз [Текст] : Навч. посіб. / М. Д. Білик, О. В. Павловська, Н. М. Притуляк, Н. Ю. Невмержицька. – К.: КНЕУ, 2005. – С. 274, 228.

4. Журавльова, Ю. Ю. Сутність платоспроможності [Текст] / Ю. Ю. Журавльова // Фінанси України. – 2006. – №1. – С.116-120.

5. Іонін, Є. Є. Розв'язання питань методологічного обгрунтування понять «платоспроможність» і «ліквідність» [Текст] / Є. Є. Іонін // Актуальні проблеми економіки. – 2004. – №6. – С.30-42.

6. Крейнина, М. Н. Платежеспособность предприятия: оценка и принятие решений [Текст] / М. Н. Крейнина // Финансовый менеджмент. - 2001. - № 1. - C. 3-13.

7. Мних, Є. В. Економічний аналіз [Текст] : підручник / Є. В. Мних; Мін-во освіти і науки України. – 2-ге вид., перероб.та доп. – К.: ЦНЛ, 2005. – С.165, 170.

8. Шеремет, А. Д. Методика финансового анализа [Текст]: учебно-практическое пособие / А. Д. Шеремет, Р. С. Сайфулин, Е. В. Негашев. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Инфра-М, 2001. – С.162.