К.т.н. Приходько Д.О.

Київський національний університет будівництва і архітектури, Україна

ПЕРЕВАГИ МОДЕЛІ „ТЕНДЕР-ОРГ-БУД” ЯК ІНСТРУМЕНТУ ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРЕМОЖЦІВ ТЕНДЕРІВ НА ВИКОНАННЯ БМР

 

Важливою частиною оновлення процесів організації будівництва має стати обов’язкова інтеграція задач та робіт передінвестиційної фази проектів до складу загальної моделі організації будівництва. Потребує оновлення як сама форма, так і зміст розрахункових параметрів моделей організації будівництва. Існуюча параметрично-розрахункова база моделювання процесів організації будівництва не відображає сьогоднішніх реалій будівництва, потребує значного перегляду та адаптації до управління будівництва у відповідності з формами організації, апробованими практикою євробудівництва. Потреба створення цілісного методологічного інструменту, який би визначив на засадах інжинірингу шляхи та механізми оновлення процесів організації будівництва, зміну змісту провідного виконавця та був би реалізований в інноваційних моделях та методиках організаційно-технологічного моделювання, визначає науково-теоретичну та практичну актуальність даного дослідження.

Модель „Тендер-орг-буд” розроблена для потреб оцінки тендерних пропозицій та раціонального вибору виконавців БМР та постачальників ТМЦ. Як основу для оцінки замовником, при проведенні тендеру щодо виконання будівельних та спеціальних робіт, порівняльних переваг організацій-претендентів модель пропонує 23 фактори, сполучені у 5 груп, які оцінюють виробничу, фукціонально-технологічну та фінансову надійність, претендентів, рівень інновацій та міру їх можливостей для економічного маневру при виконанні БМР.

Зміст даної моделі обумовлений потребою визначити для замовника будівельного проекту найбільш надійний склад виконавців БМР, тому формування параметричної основи моделі було спрямовано на забезпечення:

- універсальності, тобто інваріантності щодо виду виконуваних БМР для об’єктів оцінки – організацій-претендентів;

- зручність у користуванні, максимально можливе позбавлення проміжних та підсумкових оцінок від суб’єктивізму ОПР;

- швидкість, надійність та адекватність наданого моделлю висновку про надійність організації-претендента.

Перша вимога забезпечується універсальністю змісту факторів, наступна - забезпечується через раціональне підпорядкування (ієрархію) факторів у групах, однозначністю та співвимірністю розробленої шкали оцінювання організацій за факторами та їх групами. Додержання третьої вимоги забезпечується достовірним способом узгодження оцінок між групами у підсумковій оцінці, простотою та адекватністю її інтерпретації, раціональністю створеного на основі моделі програмного продукту – складової комплексу прикладних програм.

За параметричною конструкцією модель являє собою сукупність 23 факторів, певним чином сполучених у 5 груп:

§                   1 група - виробнича надійність та виконавча дисципліна, в складі 5 факторів;

§                   2 група - технологічна надійність та рівень інновацій (3 фактори);

§                   3 група – надійність ресурсообігу та економічного маневру (6 факторів);

§                   4 група – адміністративно-структурна та кадрова надійність (3 фактори );

§                   5 група – імідж ділового партнера (6 факторів).

Для забезпечення вище зазначених вимог замовника будівельного проекту, універсальність змісту факторів доповнюється універсальністю виміру стану організацій, що досліджуються:

1.       Розроблена універсальна вербальна шкала оцінки, що є інваріантною для змісту фактору. Ця шкала є набором вербальних оцінок, які характеризують стан організації по окремому фактору від вкрай небезпечного стану, прописаного вербальною оцінкою „незадовільно, ресурс для виходу на задовільний рівень втрачено” - до стану найбільшої рівноваги – „рівень оцінки вищий за середньо галузеві та нормативні вимоги”

2.       Для адекватного перетворення інформації про стан організації за вербальною оцінкою у кількісну оцінку, для забезпечення універсального виміру для всіх факторів в межах груп та за їх межами, зручності користування моделлю ОПР (фахівців-експертів) було розроблено бальну шкалу. Розроблена бальна оцінка може бути безпосередньо застосована для оцінки якісних (експертно-оцінюваних) факторів, зміст яких не дає можливості для прямого кількісного виміру. Для кожного з кількісних факторів розроблено окремі відповідні стандартизовані програмні блоки переходу від оцінок натурального виміру до оцінок у відносних одиницях (балах).

Розроблена модель передбачає такий порядок оцінки конкурентних переваг організацій претендентів в процесі оголошених замовником будівельного проекту тендерів (конкурсів) на виконання БМР та постачання МТР:

1)                трансформація показників діяльності будівельних організацій (за даними фінансово-бухгалтерської звітності та експертно-еврістичного оцінювання) у фактори моделі за переліком;

2)                сполучення факторів у групи;

3)                визначення пріоритетів показників в межах групи;

4)                визначення пріоритетів між групами факторів конкурентоспроможності;

5)                формалізація оцінок в такий спосіб, щоб забезпечити спроможність порівняльної оцінки, тобто приведення до універсального виміру;

6)                визначення діапазону задовільних для ОПР (інвестора) значень показників за встановленим переліком. Невідповідність організації хоча б за одним фактором має означати вилучення даної організації з списку потенційних претендентів на участь в даному будівельному проекті.

7)                проведення діагностики організацій за переліком 23–х факторів;

8)                діагностика відповідності організацій з первинного списку претендентів щодо задоволення встановлених замовником граничних обмежень;

9)                вилучення організацій, що не задовольнили вимогам із переліку претендентів;

10)            діагностика організацій-претендентів за п’ятьма групами факторів;

11)            розрахунок підсумкової оцінки діагностики порівняльної конкурентоспроможності організацій-претендентів;

12)            визначення пріоритетів організацій щодо надійності їх участі в будівельних проектах замовника. Формування остаточного переліку виконавців та постачальників будівельного проекту, конкурентоспроможність яких є задовільною для замовника будівельного проекту як інвестора та забудовника.

Таким чином, модель „Тендер-орг-буд” подана як універсальний для замовника будівельного проекту засіб виявлення в процесі відповідних тендерів порівняльних конкурентних переваг будівельних, спеціалізованих та логістичних організацій як потенційних виконавців БМР та постачальників матеріально-технічних ресурсів.

 

Література:

1.                  Лагутін Г.В. та ін. Інноваційні концептуальні та формально-аналітичні інструменти обґрунтування, підготовки та впровадження будівельних інвестиційних проектів./ С.А.Ушацький, В.О.Поколенко, О.А.Тугай, Г.В. Лагутін, Н.О. Борисова, О.С. Рубцова.- Монографія. - К.: Вид-во Європейського університету, 2008.-208с.

2.                  Тугай О.А., Лагутін Г.В., Поколенко В.О., Приходько Д.О. та ін. Передумови запровадження передових організаційних технологій в організації будівництва на засадах інжинірингу. // Науковий журнал «Нова тема».-№ 4.-Київ, 2009.- С.52-56.

3.                  Приходько Д.О. Сітьова модель «Буд-інвест-протект» як інноваційний аналітичний інструмент забезпечення організації надійності будівництва в умовах подолання кризи.// Зб. наук. праць „Шляхи підвищення ефективності будівництва в умовах формування ринкових відносин”.-Вип.21.-К.:КНУБА, 2009.-С.106-111.