Экология/ 5.Проблемы экологического воспитания

молодежи

Горошко Олена-Іванна, учениця 7-А класу

Спориш Анастасія, учениця 6-Г класу

Науковий керівник: Шило В.В. вчитель вищої категорії

Полтавська ЗШ№38 I-III ступенів

Особистісно-орієнтований підхід до оздоровлення сучасної молоді

Завдані стихійні лиха, катастрофи та міжнаціональні війни, зріст насилля з очевидністю показали яка важлива готовність батьків та педагогів до надання допомоги дітям - найбільш вразливим до складних життєвих ситуацій і адаптації в сучасному навколишньому середовищі. З якою б важкою життєвою ситуацією не зіштовхувався людський організм, її можна подолати двома способами, або двома основними типами реакцій: активною (за допомогою опору та боротьби), або пасивною (уникання, або готовність терпіти її). Природа передбачила безліч способів, за допомогою яких накази “боротися”, або “терпіти” передаються нашим клітинам на фізіологічному рівні. Протягом століть було висунуто багато теорій та гіпотез щодо досягнення миру та щастя на шляху політичного та технічного прогресу за допомогою високого рівня життя, слідуванню законів та суворого дотримування заповідей того чи іншого вождя, або пророка. Та історія доводила знову і знову що жоден з цих засобів не можна вважати ефективним та надійним.

Ми досліджували передумови нервових розладів, порушення що розвиваються після пережитих психічних травм, які зачіпають всі рівні людського функціонування (фізіологічний, особистий, рівні міжособистісної і соціальної взаємодії), стрес та особливості стресових станів зокрема в шкільному віці, так як посттравматичні стресові порушення сприяють формуванню специфічних сімейних відносин, особливих життєвих сценаріїв та можуть впливати на все подальше життя. Знання та врахування психологічних особливостей людини, що перенесла травматичний стрес, підвищення власної компетенції в даному питані допоможе знизити ризик важких наслідків до мінімуму. Слово стрес так як і “успіх” або “поразка” має різне значення для різних людей. Тому дати йому визначення досить важко, хоча воно і увійшло в наші повсякденні розмови. Зусилля, втома, страх, біль, або несподіваний успіх, будь-що з переліченого може викликати стрес, але жодне з цього не є визначенням стресу. Дослідження відомого канадського фізіолога Г. Сельє показали що певний ступінь стресу може бути навіть корисним, так як виконує мобілізуючу роль та сприяє адаптації людини до мінливих умов зовнішнього середовища. Але якщо стрес є постійним та сильнодіючим, тоді він перевантажує адаптаційні можливості і призводить до психологічних та фізичних розладів в організмі людини.

Ми дослідили особливості стресових станів зокрема в шкільному віці, а також проаналізували чинники їх розвитку шляхом розглядання проблеми психічного здоров'я дітей різновікових груп. Адже причинами багатьох нервових розладів є саме тривала перевтома і стрес, в якому опиняється дитина, яка не в змозі дати собі раду заходячись в важких умовах сучасного світу. Дана тема потребувала уваги не тільки спеціалістів в даній сфері, а насамперед вчителів та батьків, які є першими хто має зважати на психічне здоров'я своєї дитини, адже з кожним роком зростає кількість дітей, яким поставлено діагноз певного психічного захворювання, причиною якого є насамперед кризові та стресові ситуації, як в сім'ї, так і в іншому, оточуючому дитину середовищі. Отже, для того щоб наше суспільство і наступні покоління були здоровими психічно, слід досліджувати причини психологічного дискомфорту дитини, адже надмірна тривожність заважає її нормальній діяльності.

Однією з найголовніших умов збереження психічного здоров'я школярів є дотримання науково обґрунтованих психогігієнічних норм організації навчання школярів з урахуванням індивідуальних норм навантаження, здатність витримувати навчальне навантаження, не тільки зберігаючи стан повного душевного, тілесного та соціального добробуту, а й збільшуючи при цьому якість власного психічного здоров'я, а також принципів гуманізації освіти. Ці принципи передбачають застосування особистісно орієнтованих технологій навчання, ставлення до учнів як до рівноправних партнерів у спільній діяльності, виявлення поваги і любові до них, створення сприятливих умов для активності учнів. Отже, головною умовою збереження психічного здоров'я школярів є така організація навчально-виховного процесу, яка сприяє розвиткові особистості школяра.

Економічний розвиток будь якої країни світу в тому числі України в першу чергу залежить від ефективної діяльності кожного підприємства та продуктивності праці персоналу. Людський ресурс та людський потенціал є запорукою подальшого розвитку і підвищення ефективності діяльності не тільки окремого підприємства але й покращення життя всієї країни тому проблема підвищення та забезпечення якості трудового життя населення стає особливо актуальною в умовах формування соціально орієнтованої ринкової економіки. В Україні здійснюється безперервний пошук найбільш раціональних й ефективних форм і методів управління трудовими відносинами, що охоплюють більшість верств населення країни.

Згідно з визначенням Всесвітньої організації охорони здоров`я (ВООЗ) здоров`я є станом повного соціального, біологічного і психологічного благополуччя людини, а не тільки відсутністю хвороб і фізичних вад. Були визначені складові формування здоров`я, а саме: спосіб життя - до 50%, вплив навколишнього середовища - до 20%, генетична компонента (спадковість) - до 20%, доступність і якість медичної допомоги - до 10%.

Спосіб життя - це той чинник здоров'я, який майже цілком залежить від нашої поведінки. Так що половина здоров'я залежить від тебе, тому своє здоров'я можна поліпшувати або псувати.

Сфера економічної діяльності у суспільстві виступає середовищем залучення чи використання елементів навколишнього середовища (прямо чи опосередковано) для задоволення потреб окремих індивідів, соціальних груп. Свою відому книгу „Економікс. Принципи, проблема і політика К.Р. Макконнелл і С.Л. Брю, яка витримала багато перевидань на різних мовах світу і дістала широке визнання серед вітчизняних науковців, автори розпочали таким чином: «Человеческие существа – несчастные создания – обременены потребностями. В числе прочего нам нужны любовь, общественное признание, материальные блага и жизненные удобства…Точнее, экономикс – это исследование поведения людей в процессе производства, распределения и потребления, материальных благ и услуг в мире ограниченных ресурсов».

Важливо підкреслити три ключові аспекти у наведеній цитаті: 1) люди обтяжені потребами (і напевно, саме тому вони нещасливі); 2) економікс – це дослідження поведінки людей; 3) в навколишньому світі ресурси виробництва економічних благ обмежені.

Вступаючи у сферу суспільного виробництва і здійснення активності у середовищі економічних відносин, учень, в першу чергу, виступає як носій соціалізованого в ньому комплексу морально-етичних, культурних, освітніх чи інших складових. Саме засвоєння індивідом здорового способу життя, певних механізмів комунікації, специфічної професійної мови безпосередньо і зумовлює можливості її участі у економічних відносинах, реалізації її суб’єктної поведінки в суспільстві. Але найпершу роль у цьому процесі відіграє його здатність підтримувати власне здоров’я, як у процесі навчання, так і в процесі подальшого дорослого життя.

Визначаючи економіку, як суспільну науку, що вирішує проблему максимально ефективного розподілу економічних ресурсів між різними способами їх використання, для максимально можливого задоволення вимог суспільства, слід визнати ключову роль людини.

Значення забезпечення належного здоров’я школярів обумовлено також глобальними тенденціями гуманізації економічної діяльності: змінюється розуміння сутності ресурсів, постійно розширюється розуміння навколишнього світу та можливості людини щодо їх використання; зникають та розробляються способи виготовлення товарів, відповідно, у першу чергу, до потреб людини, а також до поточних ресурсних можливостей; змінюється соціум, його цінності та правила здійснення трудової діяльності, стираються міжрегіональні межі, національні відмінності, формуючи загальносвітову цивілізацію; трансформується сутність людських потреб, культура споживання та відношення до матеріальних об’єктів, як уречевленого способу задоволення потреби.

В Україні філософсько-економічна думка завжди відкидала ідею примату економічних, матеріальних відносин над особистістю людини. Особливо яскраво цю ідею виражає В. Соловйов, формулюючи умови, за яких суспільні відносини в галузі матеріальної праці стають моральними. Російський мислитель, по суті, формулює головні принципи концепції якості трудового життя (що з'явилася через 70 років після його смерті), але здійснює це набагато глибше: «Перша, загальна умова, — пише він, — полягає в тому, щоб сфера економічної діяльності не відособлялася і не затверджувалася як самостійна, що існує заради себе самої. Друга умова, більш спеціальна, полягає в тому, щоб виробництво здійснювалось не за рахунок людської гідності виробників, щоб жоден з них не ставав тільки знаряддям виробництва, щоб кожному були забезпечені матеріальні кошти для гідного існування і розвитку. Перша вимога має характер релігійний: не ставити Мамона на місце Бога, не визнавати речовинне багатство самостійним благом і остаточною ціллю людської діяльності; друга є вимогою людинолюбства жаліти працюючих і обтяжених і не цінувати їх нижче бездушних речей.

На нашу думку, основи правильного відношення до себе і до оточуючих людей закладаються саме у період навчання у загальноосвітніх навчальних закладах. Зазначимо, що сутність категорії «якість трудового життя», яке відповідатиме сучасній моделі праці, можливо сформулювати так: якість трудового життя – це інтегральна категорія, що характеризує, з одного боку, рівень фізичного, духовного і соціального розвитку людини, рівень її добробуту, який вона може реалізувати та досягти в процесі праці, а з іншого – суспільні умови праці – духовно-моральні, соціально-економічні, організаційно-технічні.

Щоб закласти правильний підхід до навчання та подальшої трудової діяльності - підвищити якість трудового життя - необхідно забезпечити здоров'я у першу чергу людини, підняти його цінність, як соціально-економічної і духовно-моральної категорії. Для цього необхідні зміни як в соціально-економічній сфері, так і в свідомості людей, передусім керівників, державних діячів. Причому якщо зосередити увагу тільки на чомусь одному – провал неминучий. Зміна свідомості людей – процес тривалий, обнадіює лише те, що в менталітеті нашого народу закладено правильне розуміння і ставлення до праці. Потрібно дати можливості для його вияву.

Висновок: Якщо значні втрати здоров'я дітей та підлітків пов'язані з навчанням у школі, то впровадження особистісно - орієнтованого підходу до відновлення здоров'я, освіти і виховання учнів дозволить зберегти і підвищити рівень здоров'я та загальної культури школярів. Ці результати будуть сприяти вихованню у школяра потреби бути здоровим, навчити його цьому, організувати допомогу у збереженні і формуванні здоров'я. Випускник школи повинен бути особистістю духовно, фізично і соціально здоровою, здатною керувати своїм здоров'ям і формувати його.

Література:

1. Байдарова О.О. Рефлексивні компоненти взаємодії соціального працівника і клієнта у процесі соціального втручання // Практична психологія та соціальна робота. – 2007. – № 4. – С. 4-9.

2. Бочарова В.Г. Соціальна педагогіка: діалог науки і практики // Педагогіка. — 2003. — № 9. — С. 3-8.

3. Гольдштейн А. Тренінг умінь спілкування: як допомогти проблемним підліткам / А. Гольдштейн, В. Хомик. – К.: Либідь, 2003. – 520 с.

4. Звєрєва І.Д. Соціально-педагогічна робота з дітьми та молоддю в Україні: теорія і практика. — К.: Правда Ярославичів, 1998. — 394 с.

5. Комінко С.Б.Кращі методи психодіагностики: навч. посібник / С.Б. Комінко, Г.Б. Кучер. – Тернопіль: Карт-бланш, 2005. – 408 с.

6. Лебединець Н. Гігієнічна оцінка шкільної тривожності учнів як показника психологічної атмосфери навчального середовища // Рідна школа. – 2007. –№ 9. – С. 57-59.

7. Мешко Г.М., Мешко О.І. Емоційне благополуччя учнів у сучасній школі: бажане і реальне // Практична психологія та соціальна робота. – 2008. – № 4. – С. 11-16.