Топільницька Я.О.

Львівська державна фінансова академія

Інтелектуальний капітал як один із різновидів капіталу: суть та особливості

На протязі всієї історії існування людства визначальним чинником економічного розвитку були знання та інформація. В період інтеграції та глобалізації світогосподарських зв’язків знання ці фактори стають своєрідною «перепусткою в лідери» для країн, регіонів та організацій. Саме тому усі розвинені країни світу у пошуках нових конкурентних переваг акцентують увагу саме на інтелектуальних чинниках. Ринок знань поступово починає відігравати головну роль, випереджаючи навіть розвиток ринку матеріальних товарів, а пріоритетними напрямками матеріальних і фінансових інвестицій стає інтелектуальний капітал, що приймає форму капіталу в силу суспільної необхідності у створенні суспільних благ. На фоні стрімкого розвитку «інтелектуальної» економіки виникає необхідність систематизувати нагромаджений досвід з вивчення інтелектуального капіталу як одного з різновидів капіталу.

Поняття інтелектуального капіталу у науковий обіг ввів Дж. Ґелбрєйт. В 1990-х роках минулого століття завдяки працям Т. Стюарта цей термін набув широкого застосування. Подальший розвиток теоретико-методологічних та прикладних засад дослідження концепції інтелектуального капіталу та його використання знайшов відображення в багатьох роботах багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених. Проте серед учених-дослідників немає єдиної думки щодо дефініції категорії, не приведено її до узгодженості з іншими соціально-економічними категоріями.

Аналіз літературних джерел із даної проблематики дозволяє виділити три підходи до трактування поняття ,,інтелектуальний капітал” – за цінностями, процесом та результатом. Представники першого підходу трактують ,,інтелектуальний капітал” як сукупність цінностей. Із позиції процесу сутність інтелектуального капіталу полягає в його здатності до відтворення, у можливості залучення інтелектуального капіталу в процес кругообігу. Представники третього підходу розглядають дану категорію як результат, що забезпечує певні конкурентні переваги, створення додаткової вартості.

Інтелектуальний капітал – це один із різновидів капіталу, який має відповідні його ознаки й одночасно відтворює характерні лише йому особливості. Основними ознаками інтелектуального капіталу є те, що:

Ø формування інтелектуального капіталу вимагає певних фінансових, трудових та матеріальних витрат;

Ø створений та функціонуючий інтелектуальний капітал приносить додану вартість;

Ø об’єктивним є якісні та кількісні відмінності між залученими та реалізованими інтелектуальним ресурсами у створенні інновацій та використанні інтелектуального потенціалу [1].

Інтелектуальний капітал багато в чому схожий з фізичним – як один, так і другий генерує потік «цінностей» або приносить додану вартість. Обидва капітали виникають внаслідок вкладень ресурсів (грошей, матеріальних засобів, знань, кваліфікації) для виробництва товарів і послуг, приносять своєму власникові додатковий дохід, зазнають морального зносу (причому інтелектуальний капітал навіть у більшій мірі, позаяк знецінюється і програмне забезпечення, і будь-які знання), обидва мають потребу в реновації. У той же час між ними спостерігаються й суттєві відмінності [2] (табл. 1).

Таблиця 1

Відмінності між фізичним і інтелектуальним капіталом

Фізичний капітал	Інтелектуальний капітал
1.	2.
Матеріальна природа	Нематеріальна природа
Витрати в минулому	Результати в майбутньому

Продовження таблиці 1

Адитивний	Неадитивний
Переважно фінансова оцінка	Комбінація вартісних і невартісних оцінок
Організація володіє всім капіталом	Організація володіє капіталом лише частково

Одна з особливостей інтелектуального капіталу полягає в тому, що ним володіє не тільки підприємець, але й найманий персонал. Інтелектуальний капітал - результат взаємодії людей один з одним, людей і інформаційних ресурсів, а також людей та елементів фізичного капіталу в процесі виробництва. Отже, «інтелектуальний капітал» – це сукупність різного роду інтелектуальних цінностей, що в процесі свого обігу та кругообігу приносять додаткову вартість та забезпечують конкурентні переваги особі, підприємству чи державі.

Література:

1. Никифоров А.Є. Інтелектуальний потенціал та інтелектуальний капітал: критерії розмежування / А.Є.Никифоров // Проблеми науки.- 2011.-№ 6.-С. 2-6.

2. Терон І.В. Інтелектуальний капітал як основне джерело багатства в постіндустріальному суспільстві / І.В. Терон // Формування ринкових відносин в Україні. – 2007. – №7. – С. 90-94.

Відомості про автора:

Топільницька Ярина Орестівна – аспірант Львівської державної фінансової академії.

Адреса для розсилки:

79008

м. Львів

вул. Туган-Барановського, 10

Львівська комерційна академія

кафедра економічної теорії

Башнянину Г. І.