„Экономика. Банки и банковская система”

к.е.н. Драбовський А.Г.

Вінницький національний аграрний університет

РОЛЬ ТА МІСЦЕ ВЕКСЕЛЯ В СУЧАСНІЙ СИСТЕМІ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ ВІДНОСИН

Ключові слова: простий вексель, переказний вексель, вексельні операції, індосамент, вексельний обіг, вексельні кредити, вексель як цінний папір.

Вступ. Економічні реформи, які проводяться в Україні з початку 90-х років XX ст., спрямовані на зміну адміністративно-командних відносин ринковими, зумовили широке поширення вексельних розрахунків у господарському обороті. Такому поширенню векселів неабиякою мірою сприяє наявність специфічного, закріпленого в основному, міжнародно-правовими нормами законодавства, що встановлює досить сприятливі правилами обігу цього виду цінних паперів. Багатовікова історія розвитку векселя в Україні переконує його надзвичайній цінності та ефективності як засобу здійснення господарських розрахунків. Тому дослідження вексельних відносин у ретроспективі дає змогу визначити його особливості на окремих етапах соціально-економічного розвитку, що може бути корисним при удосконаленні чинного законодавства у зазначеній сфері.

Жоден із інструментів сучасного фінансового ринку, крім грошей, у всіх численних проявах їх економічних функцій не може зрівнятися за своєю історією та значенням з векселем. Власне, розвиток вексельного обігу певною мірою зумовив перетворення всіх грошових розрахунків у безготівковому форму. Векселі активно використовувалися та використовуються у міжнародних і внутрішніх розрахунків країн з розвинутою економікою.

Вексель - це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання терміну певну суму грошей власнику векселя (векселетримачу).

Засвідчуючи безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після закінчення терміну певну суму грошей власнику векселя, тобто перебуваючи борговим зобов'язанням, вексель одночасно виступає як цінний папір. Крім виконання функцій засобу платежу, він може бути як цінний папір, ставати об'єктом різних угод - купівлі-продажу, обліку, застави тощо.

Причинами, які зумовили відродження в Україні вексельного обігу, є: усунення платіжної кризи, забезпечення розрахунково-платіжної дисципліни суб'єктами підприємницької діяльності, удосконалення взаєморозрахунків між суб'єктами підприємницької діяльності і підвищення їх відповідальності за використання фінансових ресурсів.

Вексельні операції можуть бути використані суб'єктами підприємницької діяльності для вирішення багатьох питань практичної діяльності. Проте підприємства не поспішають застосовувати при розрахунках векселі, осхільки не всі постачальники готові прийняти їх до оплати: в умовах фінансової кризи компаніям гостро необхідні кошти, передусім на виплату заробітної плати та закупівлю сировини.

Недостатня поінформованість підприємців щодо переваг і недоліків використання векселів, методики відображення операцій з ними в обліку є однією з головних причин незначного застосування розрахунків векселями за придбані товари й надані послуги. Тому існує проблема, зумовлена необхідністю узагальнення інформації про типові вексельні операці.

Аналіз останніх публікацій. Проблемам здійснення вексельних розрахунків, дослідженням їхніх переваг та недоліків присвячена низка праць вітчизняних науковців, зокрема Н. Й. Галушка, Н. С. Дубенко, О. М. Євремов, А. С. Ємельсон, В. Звєрєва, Н. А. Крутицького, О. В. Міняйло, А. М. Мороз, М. В. НІконова, Л. А. Новосьолова, А. І. Савлук, Н. Скочило, М. Ф. Пуховкіна, Н. Н. Фищенко та інших, у яких висвітлено концептуальні основи формування вексельного ринку в Україні, а також його нормативно-правове регулювання. Деякі питання пов'язані з використання векселів при здійсненні розрахунків висвітлюються в дослідженнях російських і зарубіжних авторів: Р. Брейлі, Р. Вілсона, С. В. Ляліна, С. Майєрс, Ф. Фабоззі та інших.

Завдяки роботам цих вчених сформульовано підґрунтя для подальших наукових досліджень.

Виклад основного матеріалу. Вексель як один із фінансових інструментів за своєю юридичною природою є особливим видом цінних паперів, який опосередковує цілу низку різноманітних відносин у сфері господарювання. Нормальна організація вексельного обороту безумовно передбачає дотримування вексельної дисципліни.

Векселі на основі взаємної довіри суб'єктів ринкових відносин функціонують в обігу як розрахунковий засіб, боргове зобов'язання та як різновид цінних паперів, що має значні переваги над паперовими грішми. Ці особливості накладають специфічний відбиток на сферу обігу векселів у порівнянні з іншими цінними паперами. Зокрема, векселі не знецінюються, в обігу перебувають визначений договором час, скорочують потреби в готівці, зменшують витрати грошового обороту і прискорюють його. Предметом вексельного зобов'язання можуть бути тільки гроші.

Ми погоджуємось з думкою тих авторів, які розглядають вексель одночасно і як цінний папір, і як боргове зобов'язання, і як засіб платежу, адже, таке розуміння векселя більш точніше розкриває природу даного поняття та його роль в ринкових умовах господарювання.

Векселі, які застосовуються в господарському обороті як в Україні, так і в міжнародних розрахунках, досить різноманітні. Векселі різняться за емітентом, угодами, які вони обслуговують, суб'єктом, що здійснює оплату, наявністю застави, порядком оплати, можливістю передавання іншій особі, місцем платежу, формою пред'явлення та іншими ознаками (рис. 1).

Вексель як один із фінансових інструментів за своєю юридичною природою є особливим видом цінних паперів, який опосередковує цілу низку різноманітних відносин у сфері господарювання.

У сучасних умовах фінансової кризи, коли відбувається зменшення обігових коштів, використання векселів на підприємствах стає актуальним. В умовах фінансової нестабільності в період скорочення інвестицій та кредитування вексель може використовуватись як засіб відстрочки платежу, забезпечуючи збереження договірних зв'язків між суб'єктами господарювання.

Рис. 1 Види векселів, що застосовуються у вексельному обігу

Використання вексельних форм розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності слугує утриманню валюти в Україні, особливо в кризовий та післякризовий

Для подолання економічної нестабільності суб'єкти господарювання повинні використовувати всі можливості для розширення діяльності і вчасного проведення розрахунків, у тому числі і з допомогою векселів.

Вексель як унікальний фінансовий інструмент здатний подолати не лише організаційні труднощі, а й забезпечити вирішення складних господарських та фінансових питань, зокрема подолання неплатоспроможності, підвищення оборотності обігових коштів, стримування темпів інфляції тощо.

Завдяки зазначеним властивостям вексель набув широкого застосування у світі, необхідним стало його використання в національній економіці.

Вексель як цінний папір, об'єкт комерційного кредиту, форма безготівкових розрахунків і застава є важливою економічною категорією ринкової економіки. Головними особливостями векселя, що склалися в міжнародній практиці виділяє його від інших цінних паперів, є: абсолютність зобов'язання, визначеного векселем, - текст векселя не має містити посилання на угоду, що є причиною видачі векселя; безумовність зобов'язань за векселем – вексель містить простий і нічим не обумовлений наказ або зобов'язання.

Розрахунки за допомогою векселів різноманітні й припускають широку участь у цьому процесі банків.

Запровадження вексельних розрахунків – перспективний напрям, який сприяє підвищенню гарантій оплати праці за реалізовану продукцію, надані роботи, послуги для підприємств-продавців, для покупців тимчасово зменшує потребу в грошових коштах. Вважаємо, що набагато вигідніше використовувати в розрахунках переказні векселі. Використання переказного векселя зменшує потребу в грошових коштах.

Узагальнення взаєморозрахунків окремих учасників при проведенні розрахунків з застосуванням переказного векселя показано на рисунку 2.

Від добре налагодженої системи вексельних розрахунків залежить ефективність подальшого функціонування підприємства. У зв'язку з цим, вважаємо, що використання векселів, особливо в умовах кризи, вимагає від суб'єкта господарювання формування нових підходів стосовно оновлення концепції управління підприємством, яка потребує уточнення цілей, основних задач, принципів, які стоять перед системою обліку та необхідності організаційної інтеграції обліку з іншими функціями управління.

1. – відвантаження товару ремітентом трасанту; 2. – Відвантаження товару трасантом трасату; 3. – видача трасантом ремітентові переказного векселя; 4. – ремітент предявиви до акцепту трасату переказний вексель; 5. – отримання акцепту; 6. – пред’явлення переказного векселя до оплати; 7. – оплата переказного векселя трасатом у зазначений термін.

Рис. 2 Взаємовідносини окремих учасників при розрахунках з застосуванням переказного векселя

Використання вексельної форми розрахунків на українських підприємствах в умовах дестабілізації економіки здатне зіграти винятково важливу роль у їх подальшій діяльності. Адже, вексель будучи ринковим інструментом управління дозволяє підприємству, по-перше продовжити термін платежу за векселем відповідно до потреб підприємства, по-друге, сприяє підвищенню вартості фірми, за рахунок зниження обсягів простроченої заборгованості та зростання оборотності дебіторсько-кредиторської, по-третє, заборгованість за векселем є більш надійною оскільки він є найбільш ліквідним

В Україні, на жаль, склалася досить несприятлива ситуація щодо розвитку вексельного обігу, на це впливає низка чинників: низька платоспроможність більшості підприємств; нерозвиненість нормативно-законодавчої бази; низький розвиток дії фінансово-кредитних інститутів; нерозповсюдженність інформації про емітентів векселів, що зумовлює правопорушення у сфері вексельного обігу, зокрема обіг дружніх та бронзових векселів. Водночас обсяги операцій із векселями протягом останніх п'яти років є значними, що свідчить про потребу економіки в цьому інструменті. Аналіз ситуації у сфері вексельного обігу вказує на те, що активізації цивілізованого обігу в Україні заважають численні зловживання окремих суб'єктів цього процесу (зокрема, через застосування фіктивних фірм у вексельних розрахунках) і недостатній рівень регулювання і контролю. Це призводить до формування негативного іміджу векселя Як платіжного інструменту .

Світова практика свідчить, що вексельний обіг активізується у кризових умовах, особливо це є характерним для країн з економікою, що розвивається.

Використання переказного векселя в Україні може позитивно вплинути на вирішення проблеми неплатежів, яка полягає в придбанні банком права вимагання від боржників векселедавця та подальшому акцепті, що здійснюється лише після отримання коштів від боржників, переказних векселів, необхідних векселедавцю для розрахунків зі своїми постачальниками.

Здійснюючи таку операцію, банки прагнуть досягти певних цілей: одержання комісійної винагороди від векселедавця за надання послуг із здійснення такої операції; допомога векселедавцю, спрямована на економію його обігових коштів; надання можливості векселедавцю розраховуватись із постачальниками за наявності обов'язкових до сплати в бюджет і прирівняних до них платежів; можливість акумулювати кредитні ресурси за рахунок одержаних від боржників векселедавця сум і тим самим регулювати ліквідність певної банківської установи; уникнення конфліктів із податковими органами, що могли б виникнути під час здійснення операції доміциляції, коли платником за векселем був би сам клієнт; можливість одержання додаткових клієнтів з їхніми фінансовими ресурсами і тим самим підвищення ліквідності та конкурентоспроможності банку.

Висновки. Вексель є складним розрахунково-кредитним інструментом, який втілює, з одного боку, функцію засобу платежу і кредитних грошей, а з іншого – функцію цінного паперу, і як цінний папір може виступати об'єктом різних угод.

За допомогою вексельних програм здійснюються спроби розв'язання проблеми неплатежів, здійснення взаємозаліків заборгованості, а також розробляються і здійснюються інші фінансові програми.

Повернення векселя до економіки України має велике значення. Нині його використання в основному здійснюється в рамках кредитно-розрахункових операцій. Однак за допомогою векселя можна вирішувати більш важливі задачі і, зокрема, задачу реформування відносин власності. Властивості векселя як цінного паперу дозволяють максимально прискорити процеси приватизації, причому, насамперед, за рахунок нерентабельних підприємств-боржників. Юридична конструкція векселя як цінного паперу наділяє його можливостями більш ефективного виконання фінансових зобов'язань порівняно з іншими цивільними зобов'язаннями. За наявності досить конструктивного механізму переходу від фінансової відповідальності до майнової створюються умови, за яких векселі стають одним з дійових інструментів ринкової економіки.

Потрібно відмітити, що широкому впровадженню в Україні вексельного обігу перешкоджає відсутність практичного досвіду в його організації. Створення системи вексельного обігу і вексельного арбітражу в Україні починається практично заново. Відсутні відповідні фахівці, а також налагоджені організаційні й правові інститути; немає в достатній кількості спеціальної економічної і юридичної літератури з цих проблем.

Література

1. Закон України від 05.04.2001 р. №2374-111 "Про обіг векселів в Україні".

2. Закон України від 06.07.99 р. №826-ХІ "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою введений уніфікований закон про переказні векселі і прості векселі".

3. Закон України від 06.07.99 р. №827-ХІУ "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі і прості векселі".

4. Закон України від 06.07.99 р. №828-ХІУ "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів".