Економічні науки/1. Банки і банківська система.

к.е.н. Гузенко О.П., Азовська А.О.

Криворізький економічний інститут ДВНЗ «КНУ»

Лізинговий аспект діяльності комерційних банків

Лізинговий бізнес в Україні характеризують змінні позиції окремих суб’єктів щодо його розвитку. У більшості випадків це пояснюється мінливістю фінансово-економічного середовища його розвитку та низьким рівнем якісного важеля вітчизняного законодавства його регулювання. На даний час, науковці та фахівці визначають наявність проблеми у механізмі функціонування лізингового аспекту діяльності комерційних банків.

З кожним роком в Україні з’являється достатньо потужна платформа наукових досліджень, котрі присвячені лізингу з позиції банківської діяльності. Варто лише згадати праці таких науковців як: А.А. Пересада, Т.В. Майорова, [1], Б.Л. Луців [2], Т.П. Куриленко [3] та інші.

Практикою доведено, одним з ефективних інструментів фінансування інвестиційних проектів є лізинг. Лізинг, як правило, це довгострокова оренда машин і обладнання, видача обладнання напрокат. Він дозволяє промисловим, торговим, транспортним та іншим підприємствам (орендаторам) отримувати в комерційних банках і лізингових компаніях (орендодавців) за певну орендну плату в довгострокове користування широкий перелік основних засобів.

Причинами бурхливого розвитку лізингових операцій у світовій комерційній практиці були: швидке моральне старіння техніки; зростання конкуренції; збільшення кількості капіталомістких проектів; економія грошових коштів фірм-споживачів та лізинговий ринок як накопичувач прибутку [1].

Кожна зазначена причина має свій суттєвий зміст і пояснення. З позиції швидкого морального старіння техніки, можна стверджувати, що стають вигідними лізингові операції, які залишають за орендарем право дострокового припинення договору. В свою чергу, суттєвий вплив чинить також зростання конкуренції. Тим, хто починає свою справу, пробитися на ринок дуже складно. Отже, треба шукати таких способів маркетингу, які дали б можливість клієнтам на практиці ознайомитись із зразками продукції, що виготовляється. Пропонуючи її в лізинг на певний термін, виробник нерідко бере на себе проблеми зі встановлення й обслуговування обладнання, навчання персоналу свого клієнта.

Останнім часом відмічається збільшення кількості капіталомістких проектів, а, як наслідок, актуалізується лізинг з позиції банківської діяльності. Крім того, відбувається економія грошових коштів фірм-споживачів, особливо спеціалізованих і невеликих за розмірами (дешевше орендувати обладнання, ніж придбати його за повну вартість).

Практика свідчить, лізинговий ринок є ідеальним засобом збільшення прибутку обох партнерів з допомогою офіційно наданих податкових пільг. У зв’язку з цим, лізингові операції вигідні як комерційним банком, так і суб’єктом господарювання [2].

Як зауважує Т.П. Куриленко [3], лізинг є одним із способів ефективної інвестиційної діяльності, коли компанія, що має вільні фінансові кошти, може брати участь у фінансуванні підприємницьких проектів інших фірм, які не мають необхідних коштів для повномасштабного фінансування цих проектів.

Сучасне, а тим більше майбутнє лізингового бізнесу в країні неможливо уявити без активної участі в ньому банків. Зарубіжна практика свідчить про різноманітні форми такої участі. Найбільш поширеним є кредитування комерційними банками спеціалізованих лізингових компаній, які, укладаючи договір, зобов'язуються брати позики лише в цьому банку, а той, у свою чергу, бере на себе зобов'язання покривати всі кредитні потреби компанії.

Кредитування лізингових фірм, у більшості випадків, це звичайна позичкова операція для банків. Завдяки їй вони дістають можливість впливати на напрями лізингу і через нього зміцнювати зв'язки з клієнтами.

Ще більше перспектив у банків, які надають лізингові послуги, не вдаючись до посередництва лізингових фірм. Між клієнтом і банком у такому разі виникають своєрідні, відмінні від традиційних кредитних зв'язків, взаємовідносини, зумовлені подвійною роллю банку.

Однією з практик в Україні може стати досвід Польщі, де лідерами в лізинговому бізнесі є спеціалізовані компанії, які підконтрольні банкам. Як вважають фахівці, основні причини створення лізингових компаній при потужних банках: падіння платоспроможності підприємств; криза в інвестиційній сфері; складна ситуація на світових фінансових ринках.

Тому прогнозованим стало те, що лізингові компанії зацікавлені в створення інвестиційних груп разом з більш потужними інвестиційними посередниками, а саме – з банками. Така форма організації має ряд суттєвих переваг як для банків так і для лізингових компаній:

Враховуючи вищевикладене зауважимо, що для швидкого розвитку лізингового бізнесу слід розробити та здійснити систему організаційно-економічних заходів щодо стимулювання та державної підтримки лізингу в Україні. Лише в цьому випадку можливе швидке зростання такого дуже потрібного виду бізнесу, за допомогою якого досягається подвійна мета: розширюються ринки збуту продукції, реанімується діяльність виробників засобів виробництва, а господарюючі суб’єкти ринку, у тому числі нові підприємницькі структури, отримають можливість розвивати свою виробничу базу. Водночас, банківський сектор також потребує більш удосконаленого законодавчого регулятора, який об’єднує правові аспекти проведення лізингових операцій з різними суб’єктами господарювання.

Література:

1. Пересада А.А. Проектное финансирование: [ученик] / А.А. Пересада, Т.В. Майорова. – К.: КНЕУ, 2007. – 767 с.

2. Луців Б.Л. Банківська діяльність у сфері інвестицій: [монографія] / Б.Л. Луців. – Тернопіль: Економічна думка, Карт-бланш, 2001. – 320 с.

3. Куриленко Т.П. Проектне фінансування: [підручник] / Т.П. Куриленко. – К.: Кондар, 2006. – 208 с.