Економічні науки/4. Інвестиційна діяльність та фондові ринки

Гузенко О.П., Олійник Х.О.

Криворізький економічний інститут ДВНЗ «КНУ»

Проектне фінансування як фактор реалістичності інвестиційних проектів сучасного підприємства

 

Проблема проектного фінансування з кожним роком підвищує рівень актуальності і сучасності. Це пов’язано з тим, що підприємства, вимушені проходити випробування на стійкість в умовах підвищення податкового навантаження, прийняття необґрунтованих законодавчих змін. За таких умов актуальним залишається питання пошуку дієвих інструментів стимулювання розвитку підприємств і реалізації інвестиційних проектів привабливих з точки зору економічної ефективності і соціальної значимості.

Результатом досліджень, присвячених питанню залучення іноземних інвестицій в економіку України, стало накопичення вагомої бази робіт вітчизняних науковців: І.П. Гайдуцький [1], С.В. Захарін [2], Г.О. Харламова [2] та багатьох інших. Метою даної розробки є дослідження можливостей проектного фінансування у сприянні розвитку підприємств.

Проектне фінансування зазвичай є більш дорожчим і тривалішим у часі порівняно з фінансуванням проекту в межах балансу компанії позичальника. Саме тому обґрунтоване застосування проектного фінансування повинно базуватись на наявності певних переваг даного способу фінансування [4]. Проектне фінансування, відрізняється від звичайного банківського кредитування широким інструментарієм методів кредитування і способів забезпечення [3], а також володіє специфічними методами мінімізації макроекономічних ризиків здатне стати елементом пожвавлення інвестиційних процесів.

Важливо відзначити, ефективне функціонування приватного сектору забезпечує економічне зростання та є додатковим джерелом інвестицій. Саме тому в період трансформаційно економічних змін доцільною є політика стимулювання підприємств приватного сектору. Схеми проектного фінансування дають змогу залучати приватний сектор до фінансування інвестиційних проектів загальнодержавного значення. Проте, слід пам’ятати, що реалізація інвестиційних проектів методом проектного фінансування, особливо із залученням іноземного інвестора, потребує прозорого законодавчого забезпеченням, зокрема, щодо захисту прав іноземного інвестора.

Практика свідчить, економіки країн в стані трансформації є досить привабливими для інвесторів за критерієм дохідності, що компенсує підвищений рівень ризику, на який погоджуються донори інвестиційних коштів порівняно з інвестуванням в економіку розвинутих країн. У зв’язку з цим, підприємства не маючи достатньо власних коштів, але володіючи потенційно ефективним інвестиційним проектом, можуть ініціювати його реалізацію із залученням широкого кола учасників.

Зокрема, у своєму дослідженні, присвяченому проектному фінансуванню, російський вчений А.А. Суєтін, зазначає: «…навіть обтяжена боргами компанія, що почала перспективний проект, може розраховувати на проектне фінансування» [1]. В умовах українського ринку позичкових капіталів, під великим сумнівом ймовірність одержання такою компанією позик від банку, якщо вона виступатиме позичальником. Значні ризики інвестиційного середовища змушують інвесторів (кредиторів) проводити обережну політику, виробляти нові схеми роботи з позичальником. Саме тому проектне фінансування в Україні набуває рис, які віддаляють його від класичного розуміння даного поняття і виносять на позицію, що є проміжною між традиційним довгостроковим кредитуванням і проектним фінансуванням.

Як відомо, центральним елементом проектного фінансування виступає бізнес-ідея. Вітчизняні підприємства, як учасники проектного фінансування, повинні усвідомлювати, що йдеться не просто про реалізацію масштабних проектів чи залучення значного за розмірами капіталу, а про складний, багатогранний процес цільового фінансування бізнес-одиниці (проекту) з об’ємними розрахунками, прогнозуванням та деталізацією майбутнього процесу.

М.С. Марамишн та Р.Р. Салимов стверджують, що активізація розвитку проектного фінансування можлива за: «…політичної стабільності і визначеності в політиці державного регулювання економіки, управління державною власністю і формування законодавчої бази» [3]. На їх погляд, однією з ключових проблем, що стоять на заваді пожвавлення бізнес-процесів в Україні (активний розвиток, ефективна робота підприємств), є недосконалість податкового законодавства, значне податкове навантаження. Саме, податкові важелі, котрі здатні стимулювати економічне пожвавлення і розвиток підприємств слугують непосильним тягарем для багатьох з них, особливо пригнічуючи малий бізнес.

Таким чином, проектному фінансуванню властиві схеми поєднання інвестицій від резидентів і нерезидентів, з використанням різноманітних переваг від міграції капіталів. Однак, розвиток проектного фінансування в Україні повинен поряд з іноземним джерелом фінансування, максимально можливо використовувати внутрішні інвестиційні ресурси. Проектне фінансування, як інструмент поєднання інтересів приватного і державного секторів, може стати засобом вирішення багатьох проблем через реалізацію проектів пріоритетного державного значення.

 

Література

1. Власов С.Ф. Оптимізації системи оподаткування в динамічній трансформації економіки України / С.Ф. Власов, Р.М. Безус // Інвестиції: практика та досвід. – 2010. – С. 35-37.

2. Захарін С.В. Перспективи інтеграції України у міжнародний інвестиційний ринок / С.В. Захарін // Фінанси України. – 2007. – С. 101-112.

3. Марамигин М.С. Перспективи розвитку проектного фінансування як метода банківського кредитування великих інвестиційних проектів / М.С. Марамигин, Р.Р. Салимов. – 20011. – С. 116-121.

4. Петров В. Податкове стимулювання інвестиційних процесів / В. Петров, Д. Гейнц // Фінансовий ринок України. – 2009. – С. 13-14.